Письменника Михайла Булгакова визнали символом російської імперської політики, а подальше використання його імені в назвах географічних обʼєктів, компаній, перебування в публічному просторі встановлених на його честь памʼяток вважатиметься пропагандою російської імперської політики.
Про це йдеться у висновку Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті.
Комісія вважає Булгакова імперцем за світоглядом і затятим українофобом, який «попри роки життя в Києві, зневажав українців та їхню культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності, негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників».
«З-поміж усіх російських письменників того часу [Булгаков] стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні. Світоглядно був на позиціях російського імперіалізму, білогвардійщини, схвалював експансію російського комунізму», — стверджують у висновку.
В Інституті нацпамʼяті також кажуть, що у творах письменника немає жодного позитивного персонажа-українця. Натомість він пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви та заперечує саме існування української нації. Як приклад, комісія наводить, серед іншого, пʼєсу «Дні Турбіних», «антиукраїнський зміст якої відзначили вітчизняні митці ще в 1929 році», а також оповідання «В ніч проти 3-го числа», яке має антиукраїнську спрямованість через гротескне зображення воїнів першого полку Синьої дивізії.
В оповіданні Булгакова «Я убив» комісія Інституту національної памʼяті вбачає наративи нинішніх кремлівських пропагандистів Олександра Дугіна, Володимира Соловйова й Ольги Скабєєвої.
Крім того, комісія стверджує, що оповідання містить ідеологію фашизму:
«Пораненого військового лікаря-українця лише за його національну приналежність убиває персонаж-лікар, альтер еґо Булгакова. Автор, лікар за фахом, художньо смакує момент убивства і, керуючись ідеєю етноциду, доводить абсурдну тезу: лікарську присягу, кодекс Гіппократа можна переступити».
- Напередодні в Харкові та Херсоні перейменували вулиці, проспекти, провулки, проїзди, площі, назви яких були повʼязані з росією.