Загальна сума збитків від руйнування памʼяток культурної спадщини, спричиненого війною, перевищила $19 мільярдів. Наразі ці обʼєкти вносять у державний Реєстр пошкодженого і знищеного майна, який стане основою для визначення розмірів репарацій від росії.
Про це на науково-практичній конференції «Разом для збереження культурної спадщини України» повідомила голова Комітету з питань регіонального розвитку Олена Шуляк.
За її словами, $19 мільярдів — далеко не фінальна цифра, оскільки руйнування історичних памʼяток не припиняється. Зокрема, за даними МКІП, за період з 24 лютого 2022 року до 25 січня 2024 року рф зруйнувала або пошкодила 902 обʼєкти культурної спадщини. З них памʼяток національного значення — 124, місцевого значення — 708, щойно виявлених — 70. Зокрема, зруйновані памʼятки архітектури — 285 об’єктів, архітектури та містобудування — 269, історії — 213.
Шуляк підкреслила, що всі пошкоджені й зруйновані обʼєкти культурної спадщини наразі вносять в РПЗМ, як і обʼєкти житлової інфраструктури. Тому незабаром можна буде більш детально проаналізувати перші цифри та визначити кроки, необхідні для відновлення цього надважливого для України фонду.
Шуляк додала, що охорона обʼєктів культурної спадщини — один із тих чинників, які українські громади повинні обовʼязково враховувати при складанні програм комплексного відновлення (ПКВ).
«Програми комплексного відновлення — стратегічні документи, у яких громади викладають свої плани відбудови на середньострокову перспективу. Вони створюються з урахуванням усіх факторів, викликів і потреб, які можуть грати важливу роль для їхнього розвитку в майбутньому. Усі програми напрацьовуються на період до 2027 року. Тож ми обовʼязково просимо громади приділяти увагу питанням, які стосуються охорони культурної спадщини, оскільки без її збереження у нас не буде майбутнього», — пояснила вона.
- На початку року у Верховній Раді створили спеціальну міжкомітетську робочу групу із захисту обʼєктів культурної спадщини. Вона має напрацювати законодавчі зміни, які допоможуть розвʼязати проблему довільного знищення памʼяток, яка хоча й загострилася внаслідок російської збройної агресії, але не є новою для України внаслідок дій забудовників і сумнівних рішень місцевих рад.