Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами оприлюднило список майна львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича та його оточення. Напередодні суд арештував це майно.
Ідеться про:
- 17 об’єктів житлової нерухомості (зокрема, три квартири у власності дружини Ігоря Гринкевича Світлани; одна львівська квартира у власності Ярини Гринкевич; одна львівська квартира у власності Мар’яна Шведа та дві квартири у власності Софії Морозюк);
- сім об’єктів нежитлової нерухомості (зокрема, нежитлове приміщення на вулиці Саксаганського в центрі столиці);
- 18 земельних ділянок (зокрема, великі ділянки у Вишгородському районі Київської області, що належать Ігорю Гринкевичу та його сину Роману Гринкевичу);
- дев’ять автомобілів преміумкласу;
- частки в статутному капіталі — 14,7 млн грн;
- 12 одиниць зброї;
- три об’єкти інтелектуальної власності;
- рахунки у вісьмох банківських установах.
Отримані дані АРМА в повному обсязі спрямувало до ДБР для арешту активів та їхньої майбутньої можливої конфіскації.
За даними правоохоронців, службові особи та бенефіціари підконтрольних товариств з обмеженою відповідальністю й низки інших бізнес-субʼєктів діяли за попередньою змовою з посадовцями Міноборони.
Справа Гринкевичів
Державне бюро розслідувань кілька місяців тому порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн.
Слідство встановило, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займалися будівництвом і не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. Це призвело до збитків бюджету, за попередніми оцінками, на 1,2 млрд грн та, відповідно, до зриву постачання.
Правоохоронці також виявили повне невиконання шести контрактів. Щонайменше за сімома договорами підприємства постачили товар на склади військових частин лише в невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобовʼязань. Також встановлено, що вісім договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.
Крім того, аналіз зовнішньоекономічних контактів і митних документів зазначених підприємств виявив факти завищення вартості товарів, постачених для МОУ.
Наразі перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів. За попередніми оцінками, сума збитків може перевищити мільярд гривень.