Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба бойкотуватиме міністерське засідання ОБСЄ у Північній Македонії через те, що саміт відвідає глава російського МЗС Сергій Лавров.
Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.
Сергій Лавров відвідає міністерській саміт ОБСЄ вперше після початку повномасштабного вторгнення. Для того щоб Лавров зміг прилетіти до країни, Болгарія тимчасово відкрила свій повітряний простір. Це лише посилить кризу, в яку росія загнала ОБСЄ.
«Спільними зусиллями маємо працювати над порятунком ОБСЄ від росії, а не надсиланням сигналів про можливість повернення до форм співробітництва. ... З огляду на це делегація України не братиме участі в міністерському засіданні ОБСЄ на рівні міністра закордонних справ», — заявив речник МЗС Ніколенко.
При цьому Україна готова і надалі працювати з партнерами з метою відновлення поваги до Гельсінського заключного акту, зазначив Ніколенко. Україна також подякувала Північній Македонії за пріоритизацію питання протидії російській агресії під час свого головування в ОБСЄ.
Згодом через присутність російського міністра Лаврова від участі в саміті відмовилися Естонія, Литва та Латвія. Про це було оголошено в офіційній заяві міністри закордонних справ країн Балтії.
- 30 листопада — 1 грудня в місті Скопʼє, що в Північній Македонії, відбудеться засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.
- У квітні 2022 року, після початку повномасштабної агресії росії, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що членство росії в ОБСЄ «становить загрозу для безпеки та співпраці в Європі». Він закликав організацію виключити росію з її складу. Але цього так і не сталося.
- У листопаді 2022 року влада Польщі, яка 2022 року головувала в ОБСЄ, не видала російській делегації візи для участі в 29-му засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-учасниць організації, пояснивши це бажанням «максимально ізолювати росію». Однак навіть попри це учасники зустрічі так і не змогли ухвалити спільну резолюцію.
- 9 січня 2023 року глава ОБСЄ виступила проти виключення рф з організації. Свою позицію Гельґа Марія Шмід аргументувала необхідністю зберегти «канали звʼязку». Водночас вона додала, що «тримати дипломатичні канали відкритими не означає домовлятися».