Комітет Верховної Ради з питань бюджету схвалив до повторного другого читання законопроєкт № 10037 щодо «військового ПДФО». Перше схвалення законопроєкт пройшов 20 вересня.
Текст проєкту майже не змінився порівняно з версією, яку виносили до цього на друге читання: 11 правок врахували, а 1 600 — відхилили.
Народний депутат із парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк пояснив, що зараз пропонує законопроєкт:
З 1 жовтня до 31 грудня 2023 року «військове ПДФО» спрямувати до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: Держспецзвʼязку на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн).
З 1 січня і до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, «військове ПДФО» розподілити в таких пропорціях:
- 45% — Держспецзвʼязку на дрони (прогноз 43+ млрд грн);
- 45% — Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України для виробництва боєприпасів та зброї (43+ млрд грн);
- 10% — військовим частинам на місцях (близько 10 млрд грн).
Чим цікавий «військовий ПДФО»
За перші сім місяців 2022 року грошове утримання військовослужбовців було найбільшою статтею видатків — 520 мільярдів гривень, або третина всіх держвидатків із початку року. Оскільки військові теж платять податки на отримані доходи (зокрема ПДФО), то відповідні нарахування зросли дуже різко та у великих масштабах.
Зараз надходження від ПДФО розподіляють між державним і місцевими бюджетами: 64% йдуть до бюджетів громад, 15% — до обласних, решта — до держбюджету.
За час війни «військовий ПДФО» став важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів — доходи громад збільшились увосьмеро. У 2023 році прогнозована сума надходжень від «військового ПДФО» очікується на рівні 96 мільярдів гривень. Для порівняння: у 2021 році вона була на рівні 12 мільярдів гривень.
«Супердоходи» отримали ті громади, на території яких зареєстровані військові частини або навчальні центри. Тобто різні громади можуть мати кардинально різні доходи, і не всі вони «раціонально» розпоряджаються великим доходом.