У Франції хочуть заборонити згадувати імена поліцейських у медіа. Також планують криміналізувати пошук держслужбовців у соцмережах

Парламент Франції планує ухвалити новий безпековий законопроєкт, що передбачає посилення поліції та заборону на появу фотографій та імен окремих правоохоронців у медіа та в соцмережах. Цей проєкт — частина урядової стратегії боротьби зі злочинністю та тероризмом, яку запропонував президент Емманюель Макрон.

Про це повідомляє Financial Times.

Згадки імен поліцейських або публікація їхніх фотографій «з метою завдання фізичної або психологічної шкоди» передбачає рік позбавлення волі та €45 тис. штрафу. Французькі журналісти, редактори, ліберальні та ліві політики вже висловили з цього приводу своє невдоволення.

Минулого тижня у Парижі відбулися протести проти законопроєкту — у ньому вбачають спробу припинити висвітлення випадків поліцейського насильства, що почастішали останнім часом.

Міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен спростував цей закид, заявивши, що журналісти «можуть продовжувати зйомки поліцейських операцій», але ті, хто «супроводжує зображення закликами до насильства та надає імена та адреси» поліцейських, «більше не зможуть цього робити».

Правляча коаліція, що подала законопроєкт, вже встигла його виправити — до нього додали поправку про те, що індивідуальні номери поліцейських розголошувати в медіа не забороняється.

Зазначається, що законопроєкт про посилення поліції на тлі терактів та років громадянського неспокою має на меті збільшення популярності президента Макрона за рахунок розширення його електорату — зокрема за рахунок тих, хто голосує за праві сили. Ліві політики вже звинуватили главу держави у заграванні з правим радикалізмом у спробі забезпечити переобрання в 2022 році.

Ще один законопроєкт має на меті боротьбу з «ісламістським сепаратизмом», захист французького секуляризму та республіканських цінностей в публічному житті. Зокрема документ передбачає заборону на погрози державним службовцям та пошук їх у соцмережах, оскільки саме так був убитий вчитель Самюель Петі.

Також передбачається відстежування всіх дітей шкільного віку, щоб переконатися, що вони не випадають з французької системи освіти через відвідування незареєстрованих мусульманських закладів освіти. Усі учні у Франції і так мають персональні номери, проте президент вважає, що десятки тисяч дітей з мусульманських сімей досі не ходять до школи.

• 16 жовтня в Парижі 18-річний громадянин Росії чеченського походження з криками «Аллаху акбар» напав з ножем на 47-річного вчителя історії Самюеля Паті, відрізав йому голову і виклав фото у Twitter. Вчинок він пояснив образою пророка Мухаммада — вчитель показував дітям під час лекції про радикалізм карикатури з журналу Charlie Hebdo. Вбивцю та його родичів заарештували. Всього затримали 11 осіб. 19 жовтня затримали 4 школярів, які могли вивести вбивцю на викладача.
• Президент Макрон пізніше виступив з промовою на тему боротьби з «ісламським сепаратизмом» в країні. Його відразу ж засудили президент Туреччини, який двічі порадив йому «лікувати психіку», і низка інших ісламських лідерів. Рамзан Кадиров назвав Макрона «натхненником тероризму», сказавши, що своїми словами Макрон підштовхує мусульман здійснювати теракти і злочини.
• В ісламських країнах спалахнули протести проти Макрона, а журнал Charlie Hebdo випустив номер з карикатурою на президента Туреччини. У відповідь турецька прокуратура почала розслідування через образу лідера.
• Після вбивства вчителя з’явились повідомлення про ісламофобські напади — зокрема двох жінок алжирського походження госпіталізували з ножовими пораненнями після нападу в Парижі. Освітяни розповідають, що школярі з мусульманських сімей почуваються непотрібними у французькому суспільстві та агресивно реагують на будь-які спроби критики положень ісламу.
• У Франції відбулося ще декілька спроб терактів, одна з яких закінчилась убивством трьох осіб біля церкви у Ніцці.