У день відкриття Центру генпрокурор України Андрій Костін повідомив, що зараз в ICPA працюють прокурори з шести країн та спецпрокурор США. Інші країни теж можуть приєднатися до роботи Центру. Хтось уже долучився?
Учасники центру — це Україна та інші пʼять країн-членів спільної слідчої групи (JIT): Литва, Латвія, Естонія, Польща та Румунія. США делегували спецпрокурора з питань злочину агресії, який буде підтримувати роботу центру. Прокурори вже працюють у Гаазі.
Участь інших країн теж можлива, але зараз основна задача прокурорів — налагодити роботу центру, оцінити обсяг наявних доказів і визначити, де саме потрібна підтримка інших країн. Ми тісно співпрацюємо з Міжнародним кримінальним судом, є можливість залучити представників Консультативної місії ЄС в Україні, міжнародних експертів.
А як фізично виглядає робота Центру і безпосередньо прокурорів? Вони сидять в одній кімнаті, вивчають докази? Чи кожен робить якусь свою роботу, а потім збирають пазл?
Від кожної країни в центрі працюють по чотири національних прокурори чи слідчі, які є співробітниками своїх прокуратур. Вони можуть працювати тут постійно або на ротаційній основі. Це допомагає Центру бути більш гнучким у розслідуванні, бо так прокурор має можливість збирати докази і в своїй країні.
Основна ідея Центру в тому, що він обʼєднав прокурорів і представників слідчих органів країн-учасниць, щоб розслідувати злочин агресії проти України. Учасники узгоджують спільну стратегію розслідування, можуть ефективно обмінюватись доказами, аналізувати їх. Кожна країна збирає докази відповідно до свого національного законодавства. Але Спільна слідча група дозволяє обмінюватися доказами без додаткових процедур у вигляді запитів про міжнародну правову допомогу. Це значно спрощує процес.
Запуск роботи Міжнародного центру з розслідування злочину агресії
Я правильно розумію, що в кримінальних кодексах країн, які входять до Центру, є стаття про злочин агресії?
За винятком Румунії і США.
А як тоді вони можуть розслідувати злочин агресії?
Ці країни розслідують воєнні та інші міжнародні злочини [скоєні росіянами під час війни проти України]. Докази, які вони збирають, можуть бути дуже важливими і актуальними саме в справі про агресію стосовно України.
Про які докази ми говоримо? Наприклад, це може бути документ, який знайшла розвідка якоїсь країни?
Про докази можуть говорити прокурори, які безпосередньо ведуть розслідування. Але поки говорити про це зарано. Якщо дивитися на злочин з теоретичної точки зору, то, звісно, можна використовувати будь-які докази, які здобули відповідно до законодавства.
Чи допомагають США отримати такі докази?
Те, що США делегували свого представника, — дуже важливий крок, який означає, що США готові сприяти розслідуванню справи щодо злочину агресії проти України.
Я уточнюю, бо нещодавно США погодились надавати докази Міжнародному кримінальному суду.
Законодавство Сполучених Штатів після внесення змін дозволяє ділитися доказами, і це дуже важливо. Кожна країна, яка бере на себе певні зобовʼязання, може підтримувати справу проти російських злочинців. Але тільки сама країна визначає, які саме докази і в якому обсязі вона буде передавати.
Прокурор США спеціально делегований до Міжнародного центру [бо США не входять до Спільної слідчої групи]. У цьому й полягає особливість Центру — він не обмежений переліком країн, які входять до Спільної слідчої групи, і може залучати й інші країни. Наш інструментарій дозволяє отримувати й обмінюватися доказами також у рамках міжнародної правової допомоги. Наприклад, докази до Бази даних доказів щодо основних міжнародних злочинів можуть подавати як країни ЄС, так і інші країни, які мають угоду з Євроюстом. Далі аналітики і прокурори будуть їх аналізувати і оцінювати, щоб визначити, чи вони належать до воєнних злочинів чи до злочину агресії.
Яка роль Євроюсту в роботі центру?
Він надає структурну підтримку як Спільній слідчій групі, так і Центру. Ми говоримо, зокрема, про приміщення, технічне обладнання, безпеку, експертну підтримку.
У червні минулого року регламент Євроюсту доповнили, що дозволило створити базу даних доказів щодо міжнародних злочинів, яку ми називаємо CICED. Ця система дозволяє акумулювати не просто інформацію чи якісь певні відомості, а те, що вже є доказами. Так ми можемо побачити повну картину: хто і що має, де ці докази акумульовані, які є прогалини і чого бракує, щоб довести склад злочину. Прокурори, які працюють тут разом, можуть оперативно зібратися й вирішити, які докази ще потрібні і що необхідно зробити, щоб їх отримати.
Eurojust / «Бабель»
Чи правильно я розумію, що докази агресії збирають з огляду на субʼєктів — тобто політичних і військових лідерів?
У прокурорів є стратегія розслідування — кожен прокурор, коли проводить розслідування, вже бачить, які докази він повинен зібрати, щодо кого, щодо яких подій.
Коли зберуть достатньо доказів, що буде далі?
Ми — прокурори, і наша задача тут — провести повне і всебічне розслідування, побудувати справу, зібрати докази, верифікувати їх, переконатися, що вони правильні та беззаперечні. Паралельно відбуваються процеси на політичному рівні, працює Core Group.
Але ви не можете висувати жодних підозр. Тобто ви можете зібрати всі докази, а далі лише чекати трибуналу, який буде аналізувати ваші докази й ухвалювати якісь юридичні рішення?
Основна ідея ICPA в тому, що це дуже практичний інструмент. Усі докази, які зберуть у рамках ICPA, прийнятні в будь-якій юрисдикції — як у національній, так і в міжнародній.
Тоді питання про роль МКС. Український генпрокурор заявив, що Центр буде обмінюватися доказами з МКС. А навіщо, якщо Міжнародний кримінальний суд не може розслідувати російську агресію?
Римський статут передбачає злочин агресії. Просто юрисдикція цього суду не поширюється на нашу ситуацію стосовно саме злочину агресії. Наразі ми не знаємо, куди піде ця справа. Для нас дуже важливо проводити розслідування відповідно до найвищих міжнародних стандартів. І тому досвід МКС у проведенні таких масштабних розслідувань дуже важливий. МКС також входить до Спільної слідчої групи як учасник. Серед тих доказів, які збирає МКС, можуть бути докази, корисні для справи про агресію.
Центр працює з липня. Зараз кінець вересня. Чи можна говорити про перші результати роботи? Я не прошу називати, які саме докази є, чи якусь інформацію, що може нашкодити розслідуванню, але чи є вже прогрес у розслідуванні?
Не буду спекулювати конкретними датами, тому що робота триває. Є розуміння, є певні поставлені цілі, є бачення та попередньо напрацьована стратегія.
Ми можемо розраховувати на те, що коли прокурори зберуть достатньо доказів, вони вийдуть і про це заявлять?
Дуже важливо інформувати суспільство. Переконана, що у певний момент ми зможемо почути про результати роботи Центру.