У чому суть справи
За міжнародним правом напад росії на Україну ― не привід скаржитися до Міжнародного суду ООН. Там можна розглядати лише порушення конвенцій, які підписали обидві сторони, і в яких є стаття про те, що будь-які спори вирішує суд ООН. Конвенція про запобігання геноциду відповідає цим вимогам.
У позові Україна стверджує, що росія неправильно посилається на Конвенцію про запобігання геноциду — зловживає, коли пояснює свій напад на Україну бажанням захистити людей на Донбасі від «геноциду, який чинить київський режим». Україна також просить суд визнати, що вона не вчиняла жодного геноциду на Донбасі.
Шістнадцятого березня 2022 року Міжнародний суд ООН у Гаазі на запит України постановив, щоб росія до розгляду справи зупинила військові дії в Україні. Росія на слуханнях не була, а рішення проігнорувала.
Пізніше інші країни-підписанти Конвенції стали подавати декларації про приєднання до українського позову, всього — 33 країни. Суд визнав 32 заяви, але відхилив заяву Сполучених Штатів, бо вони свого часу опиралися саме пункту Конвенції про спори в суді ООН.
Після повномасштабного вторгнення міжнародні юристи, які працювали з росією, відмовилися від співпраці. Тепер її представляють правники з росії, Ірану та Китаю.
Співагент України у справах України проти рф у Міжнародному суді Оксана Золотарьова в інтерв’ю «Європейській правді» розповіла, що частину позову до Гааги команда готувала в евакуаційному потязі в перші дні повномасштабного вторгнення. Іншу частину готували іноземні юристи, які працюють в українській команді. Цей позов вони називають «креативним».
Політичні позиції
Росія
Геннадій Кузьмін, посол з особливих доручень російського МЗС, вважає правову позицію України «безнадійно хибною», стверджує, що вона «суперечить багаторічній судовій практиці цього суду», і закликає суддів закрити справу.
Значну частину виступу він присвятив заявам про «державний переворот» 2014 року і «нацистів». Як докази він демонстрував слайди з фотографіями Степана Бандери, а також памʼятників Бандері та Роману Шухевичу в Івано-Франківську. Наводив вирвані з контексту заяви українських політиків. Чи повірили цьому судді, ми дізнаємося згодом, але журналісти різних іноземних медіа, слухаючи цей виступ, сміялися.
Україна
Антон Кориневич у промові зосередився на тому, що росія порушує міжнародне право, не виконує рішень цього суду і продовжує обстрілювати міста.
«Ви маєте повноваження забезпечити значущість міжнародних зобов’язань. Ви можете винести рішення, що держави, які невпинно зловживають договором про права людини, будуть притягнуті до відповідальності. Ви маєте повноваження оголосити, що дії росії є незаконними, що її зловживання повинні бути припинені, що ваші рішення мають виконуватися і що росія має відшкодувати завдані збитки», — сказав Кориневич.
Юридичні аргументи
Аргумент росії № 1
Росія спростовує, що посилалася на Конвенцію про геноцид, коли оголошувала про повномасштабне вторгнення в Україну. Російські юристи запевняють, що путін обґрунтовував вторгнення правом країн на самооборону.
«Жоден з виступів або документів, що виражають офіційну позицію російської федерації, не містив посилань на Конвенцію про геноцид», — казав Кузьмін. А путін просто висловлював «занепокоєння щодо загрози геноциду». Позиція росії в тому, що це були просто слова.
Російська делегація також доводить, що розслідування Слідчого комітету рф щодо українських політиків, які нібито «скоюють геноцид на Донбасі», не грають важливої ролі, бо Слідчий комітет не представляє росію на міжнародному рівні.
Контраргумент України
Українська делегація наголошує, що Слідчий комітет ― це російський державний орган, який напряму підпорядковується президенту. І він з вересня 2014 року методично готував підґрунтя для великого вторгнення ― робив заяви про відкриття нових проваджень проти української влади й кваліфікував ці злочини як «геноцид». Також Слідком робив презентації про це англійською мовою для іноземних дипломатів у 2016 році, тобто казав про геноцид на міжнародному рівні.
Крім того, про геноцид заявляли й інші офіційні особи росії. У листопаді 2021 року представник росії в Тристоронній контактній групі Борис Гризлов виправдовував підтримку росією так званих «ДНР» і «ЛНР», посилаючись на «дії Києва, які спрямовані на ескалацію конфлікту і фактично підпадають під дію Конвенції ООН про запобігання геноциду». А це вже заява міжнародного характеру, бо Гризлов казав це саме як представник росії в міжнародній групі. Українська делегація навела ще декілька заяв російських чиновників, де вони напряму звинувачували українських політиків у геноциді та прямо посилалися на Конвенцію про запобігання геноциду.
Аргумент росії № 2
Росія заявила, що суд має відмовити Україні, бо вона не дотрималася правил подачі заяви до суду. Перед тим, як звертатися до Міжнародного суду ООН, Україна мала повідомити росію про свої претензії. І піти до суду, якщо б рф відмовилася на них реагувати. Заява, яку опублікував український МЗС щодо звинувачень у геноциді, вийшла лише 26 лютого 2022 року — в день подачі заяви до суду. Росія навела кілька прецедентів, коли суд за таких обставин відмовляв у позові.
Контраргумент України
Росія не могла не знати, що Україна виступає проти звинувачень у геноциді, тому що українські посадовці з 2014 року постійно це робили. Українські заяви транслювали медіа, офіційні сайти і соціальні мережі, звинувачення відкидали президент Петро Порошенко і тодішній міністр оборони Валерій Гелетей. Але росію це не зупинило, навпаки — звинувачень перед великим вторгненнями стало більше.
Двадцять третього лютого 2022 року на засіданні Генеральної асамблеї ООН постпред рф Василь Небензя заявив, що визнання так званих «ДНР» і «ЛНР» було відповіддю на «кричущий геноцид» з боку України. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба одразу назвав звинувачення росії абсурдними.
Відповідаючи на аргумент про те, що МЗС опублікувало заяву лише 26 лютого, українська делегація зазначила, що це була одна з багатьох заяв — не перша і не унікальна.
Щоб довести, що росія ніяк не зреагувала на заяву України й досі аргументує війну «геноцидом», українська делегація навела пост заступника голови Ради безпеки рф, експрезидента Дмитра Медведєва, який він написав лише кілька тижнів тому ― 5 вересня 2023 року: «У Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду і покарання за нього зазначено, що під геноцидом розуміються дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Це саме те, що робить київський режим з 2014 року».
Аргумент росії № 3
Росія каже, що суд не може розглядати позов, бо не йдеться про пряме порушення Конвенції про запобігання геноциду. Тобто конкретно в цьому позові Україна не наполягає на тому, що росія чинить геноцид. Насправді Україна, на думку росіян, хоче, щоб суд розглянув законність вторгнення росії в Україну. Такі питання Міжнародний суд ООН розглядати не уповноважений. Себто Україна намагається розширити юрисдикцію суду.
Контраргумент України
Росія порушила Конвенцію про геноцид, бо маніпулювала поняттям геноциду, щоб вдертися на територію України.
Аргумент росії № 4
Росія наполягає: обидві країни погоджуються, що Конвенція не дає права на агресію. Якщо так, то й предмета спору немає.
Якщо при цьому Україна стверджує, що геноциду на Донбасі не було, тоді не можна посилатися на Конвенцію. І суд на цій підставі має відмовитись розглядати позов по суті.
Контраргумент України
Спір є, бо росія стверджує, що Україна несе відповідальність за геноцид, а Україна з цим не згодна. Україна хоче, щоб суд розібрався, чи мала росія підстави звинувачувати її в геноциді.
Крім того, виправдовуючи напад геноцидом, росія все одно мала діяти в межах Статуту ООН ― тобто не нападати, не вчиняти воєнних злочинів, а доводити це легальними методами.
Австралійська експертка з міжнародного права Джульєт Макінтайр вважає, що цей аргумент росії цікавий, і важко передбачити, що скаже суд. За її словами, суд може сказати, що Україна має рацію, бо держави зобовʼязані діяти в межах міжнародного права, і таким чином надасть оцінку законності вторгнення, яке регулюється не Конвенцією про геноцид, а Статутом ООН. Але суд також може піти іншим шляхом і сказати, що не уповноважений робити будь-які інші висновки про те, чи була поведінка росії законною.
Макінтайр здивована, що росія навіть не спробувала надати докази геноциду на Донбасі. «Ймовірно, рф цього не робить, бо не має жодних доказів. І тому навряд їхня аргументація в цій частині буде успішною», — вважає вона.
Аргумент росії № 5
Росіяни посилаються на справу про бомбардування Югославії. Вона оскаржувала дії НАТО, які блок обґрунтовував порушенням прав людини. Одним з аргументів Югославії було те, що НАТО, напавши на Югославію, створило умови для геноциду. Тоді суд заявив, що не має юрисдикції розглядати позов Югославії. Зараз російська делегація використовує аргументи НАТО, щоб довести, що справа не має стосунку до Конвенції і наголошує, що позов України подібний до югославського.
Контраргумент України
Українська делегація відкинула цей аргумент, бо країни НАТО не використовували геноцид, як привід для бомбардування Югославії. А отже приклад російської делегації нерелевантний.
І останнє, про що російська делегація змовчала. Росія весь цей час не виконує рішення Міжнародного суду ООН, яке він виніс у березні 2022 року про припинення військових дій. Суд розглядав це питання та ухвалив рішення, отже він має юрисдикцію розглядати цей позов.
Чому важливо, що Україну підтримали 32 країни
По-перше, це політична підтримка. На думку Макінтайр, це може переконати решту міжнародної спільноти в правоті України.
По-друге, країни, які звернулися до суду, є учасниками та співавторами Конвенції про запобігання геноциду. Вони можуть впливати на тлумачення Конвенції. І коли вони кажуть, що ця справа відрізняється від інших, а суд має її розглянути, суду важче заявити, що справа виходить за межі його повноважень.
Що далі?
Двадцять пʼятого вересня 2023 року починається другий раунд аргументів і контраргументів. Далі суд вирішить, чи має він юрисдикцію розглядати цей спір по суті. Якщо так, сторони обміняються меморандумами, і через певний час почнуться слухання. Коли саме буде рішення суду ― невідомо. Зазвичай на це йде щонайменше кілька місяців, тому раніше ніж у грудні 2023 року його не варто чекати.
«Ймовірність того, що суд продовжить розгляд справи, становить 90% або більше, і, ймовірно, буде кілька окремих думок суддів», ― вважає Джульєт Макінтайр. Вона каже, що аргументи України досить переконливі, а в російській презентації багато пунктів, які насправді не стосуються суті справи.
Справедливі суди і незалежні медіа — основа демократії. Суд у Гаазі фінансує пів світу, а нам допомагаєте лише ви. Підтримайте «Бабель»: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]