Біля Роботиного сапери працювали так, як ніколи раніше, розповідає 25-річний сапер 47 бригади Артур. Щойно їхня БМП Bradley зупинилась біля села і штурмовики кинулись до перших будинків, росіяни відкрили щільний вогонь з прихованих позицій. Разом зі штурмовиками до першого будинку бігли й сапери. Вони, попри постійні обстріли, перевіряли його на міни та мінні пастки. Снаряди били просто по будинку, де працювали сапери. У тому бою Артура вже втретє контузило — його двічі підкинула ударна хвиля. А його напарник Сергій загинув від уламків.
Уцілілі сапери приєдналися до штурмовиків і разом атакували російські окопи, розповідає 41-річний стрілець Bradley з позивним «Морок». На той час майже вся техніка вийшла з ладу — один Bradley підірвався на міні, а машину розмінування УР-77 знищила артилерія.
«Сапери були відчайдухами — вони бігли вперед із нами, кидаючи в російські окопи саморобні гранати, які зробили з пляшок енергетиків і вибухівки. Сьогодні без саперів ми нікуди», — каже Морок.
На півдні від Оріхова великі мінні поля, по яких росіяни бʼють артилерією, суттєво гальмують просування ЗСУ. Ширина російських мінних полів може сягати 500 метрів замість стандартних 120. Їхня основа — радянські протипіхотні міни, міни-пастки та протитанкові міни ТМ-62. Інколи росіяни в одну яму кладуть одразу три ТМ-62, щоб збільшити їхню руйнівну силу та зупиняти танки Leopard і Challenger 2. Українські сапери називають це «гамбургером».
«Ми всі хотіли, щоб наступ ішов швидше. Але не уявляли, наскільки великими будуть мінні поля, як густо вони вкриті мінами. Усе заміновано. Поля, ліси, уламки транспортних засобів, траншеї — усе. Тож ми стали головними солдатами війни, [працюємо] за викликом, як доставники піци», — розповідає 49-річний сапер 47 бригади з позивним «Дід».
Сапери ведуть розмінування буквально плазом. Вони прокладають шлях піхоті аж до російських окопів. А потім самі стрибають в окопи й теж вступають у бій. Іноді росіяни мінують навіть свої траншеї.
У бою за Роботине один зі штурмовиків запанікував і забіг на мінне поле, де йому відірвало ногу. Діду довелось під вогнем розміновувати широку смугу землі, щоб інші солдати змогли дістати його.
«Коли я працюю, то все в порядку, я зосереджений. Але між завданнями інколи задумуєшся, приходить страх і стає важко. Усе ж дуже важко прийняти, що я можу не вижити. Попри те, що вірю у свою роботу», — розповідає сапер Артур.
Перед будь-яким розмінуванням чи штурмом треба провести розвідку. Допомогти 47 бригаді з дронами можна 🔸 через Monobank, 🔸 через ПриватБанк на карту 5168752003317016.