Що такого аномального відбувається у світі?
Учені з проєкту Climate Reanalyzer Університету Мену кажуть, що день 4 липня 2023 року в середньому по світу був найспекотнішим днем за всю історію спостережень. А потім понад два тижні кожний новий день ставив новий температурний рекорд. Теоретично, кажуть науковці, таких сплесків спеки не було вже близько 125 тисяч років.
У США найбільше постраждав Техас, де температура піднялась до +48 °C. В Європі потерпала Іспанія, де температура сягала +43 °C. Від сильної спеки страждали південні регіони Китаю, і навіть у Канаді через неї горіли ліси.
Лісова пожежа на озері Росс-Мур у Камлупсі, Британська Колумбія, Канада, 28 липня 2023 року. Гелікоптер Chinook скидає воду на лісову пожежу на озері Адамс-Лейк-Вест поблизу Камлупса, Британська Колумбія, Канада, 27 липня 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
У Техасі від спеки померли понад 10 людей і тисячі потрапили до лікарень. Професорка Університету Вашингтону, спеціалістка з охорони здоровʼя Крісті Ебі каже, що справа не тільки в рекордній температурі, але й в різких її перепадах. Кожного року людський організм поступово акліматизується та привчається себе охолоджувати, на це потрібно кілька тижнів. Тому на початку літа госпіталізацій через перегрів завжди більше. І коли спекотне літо настає поступово, то людям простіше його пережити. Але в епоху глобального потепління спека часто приходить раптово, і не кожний організм може її витримати.
До різкої зміни погоди треба звикати. Річ у тім, що чим вища температура повітря, тим більше випаровується вологи. Це спричинює посухи, неврожаї та лісові пожежі. Але й насичує повітря вологою, що, своєю чергою, призводить до екстремальних опадів. А що вищою є температура світового океану, то сильнішими будуть урагани.
Чому це відбувається?
Учені кажуть про чотири основні причини нинішньої спеки:
- Парникові гази. Якби в атмосфері Землі взагалі не було газів, які затримують сонячні промені, то температура на нашій планеті в середньому була б -18 °C. Тому парниковий ефект взагалі допомагає життю на Землі існувати. Але за останні два століття через індустріалізацію викидів в атмосферу стало так багато, що вони почали аж надто розігрівати планету — зараз маємо в середньому на 1,2 °C більше ніж треба. Здається, це небагато, але проблема в тому, що температура росте швидше і швидше. Тому Міжурядова група експертів зі зміни клімату в 2018 році опублікувала звіт, за яким потепління треба втримати бодай на середньому рівні 1,5 °C, а для цього необхідно зменшувати кількість викидів. Якщо температура в середньому стане вищою на 2 °C, процес може стати незворотним.
- Раз на кілька років на планеті відбувається таке природне явище як Ель-Ніньо. Поверхневі води в тропічній частині Тихого океану змінюють свій напрямок і прогріваються на 5—9 °C, що зрештою впливає на погоду на всій планеті. Останній сильний Ель-Ніньо був у 2016 році, цього року він також є.
- Сонце світить не рівномірно, а з різною інтенсивністю. Існують 11-річні сонячні цикли, протягом яких інтенсивність випромінення поступово збільшується, виходить на пік, а потім починає падати. Ми зараз на шляху до піка, який настане у 2025 році. Потім стане трохи легше.
- На погоду також впливають виверження вулканів. Вони можуть як знизити температуру, так і підвищити, залежно від того, що саме потрапило в атмосферу. У 2022 році сталося виверження вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай у Полінезії, який «вистрілив» в атмосферу велетенським гейзером океанської води. Велика кількість водяної пари буде підсилювати парниковий ефект ще кілька років.
На супутникових знімках Maxar у грудні 2021 року вулкан Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай перед виверженням, яке сталося 14 січня 2022 року, острови Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай, Тонга.
Getty Images / «Бабель»
Учені наголошують: природні чинники лише підсилюють негативний вплив на атмосферу промислових викидів. Без них усе було б набагато легше. І насправді треба припиняти називати цю погоду аномальною. Тепер високі температури та раптова зміна погоди — нова норма, до якої треба звикати. Далі буде тільки гірше.
А океани також стають теплішими?
Так, насправді океани рятують людство і беруть на себе основний удар — до 90% надлишкового тепла, яке утворюється через глобальне потепління. Через це кліматологи називають світовий океан «найточнішим термометром» — його стан допомагає визначити рівень глобального потепління загалом.
Температура океанів у найгарячіших точках дійшла до рекордних +38 °C. Кліматолог із некомерційного дослідницького інституту Berkeley Earth Зік Хаусфатер каже, що це більше, ніж учені прогнозували. Якщо врахувати лише ефекти Ель-Ніньо, виверження вулканів і сонячних циклів, то температура все одно має бути нижчою.
«Рівень потепління, який ми спостерігаємо сьогодні, був би неможливим без діяльності людини за останні 150 років», — каже Хаусфатер.
Потепління океанів негативно впливає на морські екосистеми. І мова не тільки про саму температуру — зростає кислотність води. А для багатьох морських тварин саме хімічний склад води є головним орієнтиром. Наприклад, краби шукають здобич і взагалі орієнтуються в воді завдяки хімічним сигналам, які вони вловлюють своїми чутливими вусиками. Так само на хімічні сигнали орієнтується і риба.
Хімік-еколог Йорг Гардедж каже, що, можливо, морські тварини зможуть призвичаїтися до нових умов. Але тільки в тому разі, якщо матимуть на це час, тобто якщо умови не будуть змінюватися надто швидко.
Краби, може, й розберуться. А що робити людям?
Зменшувати викиди парникових газів. А ще — рятувати сільське господарство. Різкі перепади погоди зі спеки на сильні дощі вже катастрофічно впливають на врожаї. Washington Post показав типові проблеми фермерів в епоху потепління на прикладі Адама Грінберга, який вирощує пшеницю в штаті Нью-Йорк. Цього року він зібрав лише близько 2000 тюків пшениці, хоча раніше збирав 8000—9000 тюків.
Проблема не тільки в аномальній спеці, а й у зливах, які приходять їй на зміну. Дощі потрібні для гарного врожаю, а на етапі косіння треба сонце, щоб сіно встигало просихати — хоча б 2—3 дні для кожного скошеного тюка. Цього року зі стабільним сонцем були проблеми. У США від перепадів погоди постраждали врожаї кукурудзи та рису. В Техасі фермери не змогли зібрати дві третини врожаю бавовни.
Спека небезпечна і для самих фермерів та робітників. Понад мільярд людей на планеті працюють у сфері сільського господарства. Найчастіше це збирачі, які цілий день проводять просто неба. Міжнародна організація праці занепокоєна, що в новому температурному режимі організм може просто не витримати звичних раніше навантажень.
Те саме стосується й робітників, які працюють на вулиці, наприклад, будівельників. У США Джо Байден ще в 2021 році доручив Управлінню з охорони праці розробити нові стандарти праці, які зобовʼяжуть роботодавців забезпечити працівникам захист від спеки. Скоріше за все, це доведеться зробити й іншим країнам. Але навіть у Сполучених Штатах такі стандарти все ще в процесі розробки — це питання років, а спека не чекає.
Зернозбиральні комбайни на пшеничному полі біля м. Біла Церква, Київська область, Україна, 4 серпня 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
Будемо кипіти й переживати складні часи разом. З вашою підтримкою нам буде легше: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].