Артилерія завжди посідала центральне місце в російській військовій стратегії. Командири покладалися на далекі удари артилерії, ракетні установки та ракети малої дальності. На початку повномасштабної війни в артилерії росія мала значну перевагу.
За півтора року ситуація змінилася одночасно з багатьох причин. По-перше, завдяки західним поставкам точної зброї та снарядів, професійній розвідці російських позицій, контрбатарейному вогню та дальнім атакам на російські логістичні шляхи. Сполучені Штати відправили в Україну понад два мільйони артилерійських снарядів і ракет. «Досі артилерія була перевагою росії. І хоча артилерійська дуель нищила обидві сторони, саме росія зараз зазнає найбільших втрат», ― цитує Newsweek високопосадовця з американської військової розвідки.
Про проблеми з артилерією і втрати в російській армії у розпал боїв за Бахмут постійно повідомляла американська розвідка. За оцінками США, ЗСУ мали перевагу у ствольній артилерії, а російська армія ― у ракетних установках. Колись росія запускала до 50 тисяч снарядів на день, тепер ця кількість скоротилася в десять разів. Артилерію використовували вже не по всьому фронту, а точково ― у місцях, де ЗСУ були найбільш активними. Також британська розвідка зазначала, що росіяни втратили «безліч армійських радарів», що виявляли українську артилерію.
Нестача артилерійських гармат, боєприпасів і ракет змусила російських командирів обмежити мобільність сухопутної піхоти статичною обороною траншейних ліній. Простими словами ― на захист окопів російська армія поставила танки Т-62 та Т-54/55 радянської доби, деяким з яких по 75 років. Їх використовують для артилерійської дуелі на коротких відстанях ― до трьох кілометрів. Однак проти сучасних систем, які стріляють на сотні кілометрів, такі танки неефективні. На думку розвідки, через це росіяни стали більш вразливими для українських атак на лінії фронту.
Ще одна проблема росіян ― вік снарядів. Деякі з них зберігаються з часів Корейської війни, тому часто не вибухають. Це, за даними розвідки США, теж непокоїть російських командирів.
Усі ці проблеми призвели до великих втрат у російській армії. Американська розвідка вважає, що з початку війни до травня 2023 року у війні загинули щонайменше 60 000 російських солдатів. Втрати росії «значно зросли» після загальної мобілізації. Убитих було більше за поранених ― на думку розвідки, це свідчить про те, що медицини на полі бою у росіян майже не існує.
Великі втрати призвели і до заколоту Євгенія Пригожина. За оцінками військових США, із приблизно 50 тисяч бойовиків «ПВК Вагнера», завербованих у російських вʼязницях, понад 10 тисяч вбили, а майже 30 тисяч отримали поранення. Це були «погано навчені та нещасні солдати, яких відправили як смертників проти української артилерії».
Усе це не означає, що українські військові здобули остаточну перевагу на фронті. Тепер головна проблема ― це величезні мінні поля й укріплена оборона росіян, яку вони вибудовували понад рік. Однак високопосадовець із військової розвідки в розмові з Newsweek стверджує, що росія втратила імпульс у своїх бойових діях на сході.
«Українська артилерія знищує російських солдатів в окопах, тоді як українська піхота намагається розчистити мінні поля. Україна буде йти вперед, а путін намагатиметься знайти нових молодих людей, які готові помирати», ― резюмує він.
Українські військові стріляють з гаубиці М777 на Бахмутському напрямку 17 травня 2023 року.
Getty Images / «Бабель»
Щоб українська армія просувалась далі, її треба підтримувати.