Нолан почав працювати над сценарієм «Оппенгеймера» у 2021 році і вже за кілька місяців зіткнувся з творчою кризою. Щоб подолати її, режисер вирішив відправитися в Лос-Аламос — місто в Скелястих горах, у штаті Нью-Мехіко. Саме там, у секретній лабораторії в 1943 році Роберт Оппенгеймер працював над ядерною програмою США. Нолан поїхав туди в червні 2021 року зі своїм 13-річним сином Магнусом. Спочатку вони зупинилися біля копії головних воріт «Мангеттенського проєкту», потім побачили вулицю Bathtub Row, де жили головні учасники проєкту — і сам Оппенгеймер. У Лос-Аламосі зараз мешкають люди, тож заходити в більшість будинків не можна, але дім Оппенгеймера був порожнім. Нолан переліз через паркан і зробив кілька фотографій. Поїздка йому допомогла — він повернувся в Лос-Анджелес і з ентузіазмом сів писати сценарій.
Нолан вирішив побудувати для зйомок копію «міста Оппенгеймера». Знімати виключно в Лос-Аламосі він не міг — там лишилося замало автентичних будівель того періоду. А на центральній вулиці розмістився Starbucks — це дуже обурило режисера. Використовувати компʼютерну графіку Нолан не хотів — тоді б він став «пародією на самого себе».
Новий Лос-Аламос вирішили будувати у тому ж штаті. Плато, розташоване високо над пустелею, знайшли у природній високогірній локації «Ранчо привидів» приблизно за півтори години їзди від столиці Нью-Мехіко Санта-Фе. «Коли я привіз туди Кріса [Нолана], він сказав: «Це дуже епічно», — згадує художник-постановник Де Йонг. — Тебе тут ніхто не знайде, нікого немає. У решті світу щось відбувається, а ми робимо те, що, на нашу думку, врятує людство».
«Місто» будували три місяці. Будівництво було складним — зима, високогірна пустеля. Снігопад замітав дороги, через промерзлу землю неможливо було копати. Коли 28 лютого 2022 року почалися зйомки, фарба на стінах «Лос-Аламоса» ще навіть не висохла. Але результат перевершив очікування. «Ніхто ніколи не переконає мене, що було б краще знімати на студії, — каже актор Метт Деймон, який зіграв військового керівника проєкту генерала Леслі Гровза. — Щоб дістатися до глухомані в Нью-Мехіко, вам доведеться подолати перешкоди, ви не знаєте, якою буде погода або вітер — і завдяки цьому працюєте набагато продуктивніше, ніж у контрольованому середовищі».
Зйомки фільму у побудованному Лос-Амосі
imdb.com / «Бабель»
Актори мали лише три місяці на підготовку, а фільм зняли за 57 днів. Триває він три години — це найдовша робота Нолана. Частину сцен зняли в справжньому будинку Оппенгеймера в Лос-Аламосі. Його обставили автентичними елементами інтерʼєру — наприклад, декоратори знайшли такі ж стільці, які бачили на фото Оппенгеймера з дружиною. Нолану було важливо відтворити атмосферу 40-х років минулого століття. Мобільні телефони там не заохочували, а актори мали приходити на зйомки в костюмах, у яких вони грали. Акторка Емілі Блант, яка зіграла дружину Оппенгеймера, згадує, як колись прийшла на репетицію в уггі. «Кріс так подивився на мої ноги, як Меріл Стріп у «Диявол носить Prada» дивилась на жахливий несмак, — розповідає вона. — Я подумала, що більше він ніколи не побачить мене в уггі».
Затятого курця Оппенгеймера зіграв актор Кілліан Мерфі, який не курить. Для ролі йому виготовили травʼяні сигарети. Бутафорник Гійом Делуш каже, що Оппенгеймер викурював приблизно 150 цигарок на день, а коли не курив цигарки — брався за люльку. На травʼяні сигарети, які Мерфі міг безпечно курити, Делуш наніс логотип марки Chesterfield (це єдині цигарки, які курив Оппенгеймер) і розробив окремі пачки для кожної епохи фільму. Для ролі Мерфі також мав суттєво схуднути, щоб відтворити виснажену статуру фізика та відновити навички верхової їзди.
У фільмі грали справжні вчені «Мангеттенського проєкту». Вони зіграли акторів другого плану. Щоб їх знайти, в Лос-Аламосі проводили відкритий кастинг. Професійні актори швидко навчилися з ними взаємодіяти і навіть консультувалися. «Ми могли запитати «Отже, що я хочу сказати цією реплікою?» і отримували дуже детальні й точні відповіді. Все це полегшувало розуміння», — каже акторка Олівія Тірлбі, яка зіграла вчену Ліллі Горніг.
Актори-вчені зіграли важливу роль у сцені, що показала почуття провини Оппенгеймера після того, як на Хіросіму та Нагасакі скинули атомні бомби. У сцені велика група вчених обговорювала, чи варто використовувати бомбу проти Японії, коли Німеччина уже зазнала поразки. Нолана вразило те, як справжні вчені можуть імпровізувати складні геополітичні розмови на основі своїх знань про бомбу. Це додало правдоподібності.
«Бабель» не імпровізує, а тільки показує реальність. Підтримайте нас: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected].