Як росія вийшла з «зернової угоди»
-
Росія каже, що припиняє участь у Чорноморській зерновій ініціативі.
-
Президент Володимир Зеленський закликає ООН і Туреччину продовжити «зернову угоду» без участі росії.
-
Росія в односторонньому порядку ліквідує гуманітарний коридор у Чорному морі, яким переміщалися кораблі з зерном.
-
Росія ракетами обстрілює порт в Одесі.
-
Росія заявляє, що з 20 липня буде вважати всі судна, які прямуватимуть до українських портів, перевізниками військових вантажів. Це означає, що росіяни їх атакуватимуть.
-
Росія завдає ракетних ударів по зерновому та олійному терміналах в Одесі.
-
Міністерство оборони України заявляє, що з 21 липня вважатиме всі судна, які прямують Чорним морем до російських портів і портів на окупованих територіях, такими, що перевозять військові вантажі.
-
Росія завдає ракетних ударів по Одесі.
-
У російському МЗС заявляють, що будуть лише оглядати судна, які прямуватимуть до українських портів.
-
Росія завдає ракетних ударів по Одесі.
Що таке «зернова угода» і як вона працювала
З початку повномасштабного вторгнення Україна офіційно закрила всі свої порти на Чорному морі. В акваторії Одеси та інших портів встановили міни, щоб запобігти можливому десанту російських військ. Дванадцятого березня 2022 року біля порту Ольвія в Миколаєві росія атакувала ракетами бангладеське торгове судно. Після цього Міжнародна морська організація оголосила води поблизу України небезпечними, а міжнародні страхувальники встановили зависокі тарифи для кораблів, що планували вирушити в цю зону. Таким чином судноплавство припинилося.
Через це в липні 2022 року в Україні «застрягло» близько 20 млн тонн експортного зерна. Міністр агрополітики Тарас Висоцький пояснював, що в травні Україна змогла експортувати наземними шляхами та через річкові порти лише 1,8 млн тонн агропродукції. Потужностей і можливостей вивозити зерно не вистачало, це могло призвести до голоду в деяких країнах. Україна — один із головних постачальників зерна в світі, в 2021 році вона експортувала близько 50 млн тонн зернових і виручила за це близько $12,5 млрд. У 2022 році цю цифру планували довести до 70 млн тонн за рік. Через заблокований експорт українського зерна ціни на нього виросли на 23%.
Двадцять другого липня за посередництва Туреччини й ООН Україна і росія підписали «зернову угоду». Згідно з домовленостями, судна з українським зерном ішли до міжнародних вод Чорного моря, уникаючи мінних районів, а потім погодженим морським гуманітарним коридором до Стамбулу. Судна, що прямували до українських портів та з них, перевіряли групи, до яких входили російські, турецькі, українські інспектори та інспектори ООН.
Першого серпня 2022 року з порту Одеси вийшло перше судно. В рамках «зернової угоди» експортували 32,9 млн тонн зерна (це приблизно 70% від усього зернового експорту 2022 маркетингового року). А світові ціни на пшеницю повернулися до довоєнного рівня.
Чому росія вийшла з угоди
Росія погрожувала вийти з угоди майже одразу, як вона запрацювала. Справа в тому, що додатково ООН обіцяла росії допомогти розблокувати експорт її добрив, зокрема, аміаку, який росія постачала в Євросоюз. Для цього росії потрібен аміакопровід Тольятті — Одеса, через нього проходило приблизно 70% від усього аміачного експорту. Україна заблокувала аміакопровід одразу після великого вторгнення і відновити його роботу відмовилась.
У жовтні минулого року росія заявила, що вийде з «зернової угоди». Офіційною причиною назвали атаку дронами на порт Севастополя. Згодом росія передумала — угоду продовжили на 120 днів.
У квітні 2023-го МЗС рф назвало пʼять ключових вимог для продовження «зернової угоди»:
- перепідключення Россільгоспбанку до міжнародної міжбанківської системи SWIFT;
- відновлення поставок до росії сільгосптехніки, запчастин та сервісного обслуговування;
- скасування обмежень на страхування та перестрахування суден із російським зерном, зняття заборони на доступ таким суднам до портів;
- відновлення роботи аміакопроводу Тольятті — Одеса;
- розблокування зарубіжних активів та рахунків російських компаній, повʼязаних із виробництвом та транспортуванням продовольства та добрив.
У травні видання Reuters цитувало анонімне джерело в українському уряді, яке стверджувало, що Україна готова розблокувати аміакопровід, якщо «зернову угоду» розширять. Тобто, додадуть до неї порти і товари, які можна буде експортувати морем.
У липні, за декілька днів до кінця терміну «зернової угоди» генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш пропонував росії не виходити з «зернової угоди» в обмін на підключення Россільгоспбанку до SWIFT. Тим не менш, росія заявила, що продовжувати угоду не буде.
Що тепер буде з українським зерном
За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, зараз Україна в кращому становищі, ніж рік тому. Передовсім тому, що з минулого врожаю залишилося близько 9 млн тонн зерна — на відміну від 20 млн тонн у 2022 році. Але Україні все одно треба шукати альтернативні шляхи, як експортувати це зерно.
«Бабель»
Президент Володимир Зеленський наполягає на продовженні «зернової угоди», але вже без участі росії. Про це він говорив з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом. Як пише видання Politico, можливо, вони обговорювали, що турецький флот міг би супроводжувати судна з зерном і охороняти їх від можливих атак росії. Однак посол України в Туреччині Василь Бондар вважає це припущення фантастичним: «Турки ніколи не вступлять у відкрите протистояння з росією, тому [ідея, що] турецький флот супроводжуватиме судна — нісенітниця».
Міністерство інфраструктури України розробило альтернативний маршрут замість вже закритого гуманітарного коридору. Він веде від портів «Великої Одеси» до Сулінського гирла у територіальних водах і морській економічній зоні Румунії. Цей маршрут, каже «Бабелю» керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко, проходить значно ближче до берега, ніж попередній коридор. «На мою думку, це зроблено для того, щоб судна могла прикривати українська берегова артилерія», — пояснює він.
Такий маршрут теоретично може працювати, якщо Румунія погодиться. Але є декілька нюансів, додає Клименко. Перший — це глибина, вона має бути достатньою для проходу суден. Другий — російські міни. «Вони [росіяни] могли таємно знову замінувати підходи до одеських портів, — каже Клименко. — Щоб забезпечити мінну безпеку, потрібні тральщики, яких у нас немає. Тож це можуть бути румунські або турецькі тральщики, якщо вони погодяться».
Politico називає ще один можливий варіант — експортувати українське зерно через найближчий до України румунський порт Констанца. Але це навряд чи можливо, адже порт у Констанці може обробляти максимум 25 млн тонн зерна на рік і то лише за умови ідеальної логістики та погоди.
Без Чорного моря Україні залишається не так багато варіантів експорту — це автомобільний транспорт або залізниця. Але можливості такого експорту обмежені — «Укрзалізниця» може перевозити близько мільйона тонн зерна на місяць, автотранспорт — близько 800 тис. тонн, каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Морем вдавалося перевозити до 4 млн тонн на місяць. До того ж логістика ускладнюється через різницю ширини колій в Україні та Європі.
«Ми могли би перевезти зерно в порт у Клайпеді, але доставити його туди можна тільки через Польщу, — каже Денис Марчук. — В Україні широка колія, в Польщі — вузька, в Латвії — знову широка. Це створює додаткові фінансові навантаження, які несуть українські виробники. Тобто експортувати таким чином зерно в якийсь момент стає просто невигідно».
Ще одна проблема — позиція деяких країн ЄС. Минулоріч частина українського зерна, яке транспортували наземними шляхами, залишалася в Румунії, Польщі, Болгарії, Угорщині, Словаччині — його за нижчими цінами викупляли місцеві торговці й перепродували. Через це місцеві фермери не могли продати власне зерно. Країни заявили, що втратили близько €400 млн. У Польщі проти ввезення українського зерна страйкували фермери і навіть блокували дороги.
У квітні спершу Польща, а потім й інші країни закрили свої кордони для імпорту української агропродукції. У травні вдалося знайти компроміс — кордони відкрили, але тільки для транзиту українського зерна до європейських портів. Імпорт залишився забороненим, а Європейська комісія погодилася надати цим країнам додаткові €100 млн, щоб покрити збитки.
Пʼятнадцятого вересня термін дії обмежень спливає. Польща та Угорщина вимагають продовжити його, інакше вони знову закриють кордони для українських зернових вантажів. Для України це стане проблемою.
«Багато транзитних шляхів ідуть саме через Польщу, — каже Денис Марчук. — Якщо Польща буде наполягати на продовженні заборони на імпорт [українського зерна], це суттєво погіршить наші стосунки і призведе до дзеркальних заходів з нашого боку. Наприклад, Україна введе обмеження на імпорт певних польських товарів. Усе це гратиме на руку росії».
Цього року Україна планує експортувати близько 40—44 млн тонн зерна — на рівні минулого року, каже Марчук. Зробити це без чорноморських шляхів практично нереально. «Обстрілюючи порти в Одесі та зернові термінали, росія демонструє міжнародному трейдингу, що тут небезпечно. І що закордонні судна також можуть бути обстріляні», — каже експерт.
Пожежа на одному з зерносховищ після російського обстрілу Одеси, 21 липня 2022 року
Getty Images / «Бабель»
Можливо, ситуацію вдасться переломити турецькому президенту Реджепу Ердогану. Він вже заявив, що обговорюватиме продовження «зернової угоди» з путіним. «Ердоган зараз претендує на лідера ісламського світу, — каже Андрій Клименко. — А у відновленні експорту українського зерна зацікавлені всі. Адже ціни знову можуть вирости, а це загрожує голодом бідним країнам Африки, які не зможуть купувати зерно».
Росія завжди бреше, а «Бабель» не втомлюється ловити її на брехні. Підтримайте нас у цьому: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]