У київському суді загинув Ігор Гуменюк. Він нібито підірвав гранату біля парламенту у 2015-му і 8 років чекав вироку в СІЗО. Деталі справи від Олександра Свиридовського — адвоката Гуменюка

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:
У київському суді загинув Ігор Гуменюк. Він нібито підірвав гранату біля парламенту у 2015-му і 8 років чекав вироку в СІЗО. Деталі справи від Олександра Свиридовського — адвоката Гуменюка

Ігор Гуменюк / Facebook / «Бабель»

Увечері 5 липня 2023 року в Шевченківському суді намагався втекти, а потім підірвав себе Ігор Гуменюк. Принаймні, така версія слідства. Гуменюку було 29 років, останні вісім він провів у СІЗО. Його звинувачували в тому, що 31 серпня 2015 року він підірвав бойову гранату під Верховною Радою. Тоді депутати в першому читанні ухвалили проєкт змін до Конституції ― у ній мав зʼявитися пункт про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Багато хто назвав це кроком до федералізації, а журналіст Сергій Рахманін заявив, що ідеологом таких змін в українській Конституції та Мінських угодах був помічник путіна Владислав Сурков. У день голосування під Верховною Радою зібрався великий мітинг проти поправок. Коли стало відомо, що парламент таки підтримав проєкт в першому читанні, на площі під парламентом почалися сутички, під час яких вибухнула граната. Загинули четверо нацгвардійців, ще 65 отримали поранення. Гранату, за версією слідства, кинув боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк, а Сергій Крайняк начебто запалив димову шашку і допоміг Гуменюку приховати вибух. Гуменюка затримали того ж дня. Слідство передало матеріали справи до суду ще у 2016 році. За цей час проєкт змін до Конституції поховали, а склад суду і присяжні змінилися кілька разів. Гуменюк, який майже вісім років провів в Лукʼянівському СІЗО, просився на фронт, але його не відпустили. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко розпитала адвоката Гуменюка Олександра Свиридовського про те, чому справу за вісім років так і не розглянули та чому він вважає її політичною.

У 2016 році справу передали до суду. Що відбувалося далі?

Ми багато років не могли розглянути справу по суті. Протягом першого року тричі змінювався склад суду. До речі, чомусь щоразу головуючим призначали суддю з Донецької області. Обвинувачені сиділи в СІЗО, а справа ніяк не рухалася. Далі головуючим став [Олег] Лінник, і ми нарешті почали слухати справу по суті. Він пішов у відставку, призначили нового суддю, але за нашим проханням справу продовжили слухати там, де зупинилися. Уже мали заслухати свідків, але наприкінці 2022 року в частини присяжних закінчилися повноваження. Їх замінили, довелося слухати справу із самого початку.

А зараз суд на якій стадії?

Ми ще раз досліджували письмові докази з новим складом присяжних. До речі, досліджували з порушеннями. За КПК виключно прокурор має надавати суду докази й відстоювати їх переконливість. Захист вивчає докази та, якщо вони мають певні вади, заперечує. А у нас суддя сам зачитував, сам вирішував, що є доказом, а що ні. Зачитував швидко, вибірково, що вважав за потрібне. Мені ці матеріали не показували й не давали навіть щось сказати.

Суддя намагався прискорити процес, а мені забороняв говорити про вади доказів, хоча за законом я можу це робити на будь-якій стадії розгляду. Отак ми досліджували докази. Але не допитали жодного свідка чи потерпілого. Я так розумію, що суд із прокурором вирішили їх взагалі не допитувати.

У чому звинувачували Гуменюка та яка версія захисту?

Звинувачували його в теракті, у зберіганні цих гранат і в опорі правоохоронцям. Свою версію ми в суді ще не викладали, а говорити те, що Ігор мені казав, я не маю права, бо це адвокатська таємниця.

Але він вину не визнавав?

Не визнавав. Ми звертали основну увагу на недопустимість багатьох доказів і численні порушення. Насправді ця справа була політичною. Є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хасанова проти Азербайджану». Там перелічені ознаки політичної справи: коли її розслідує неналежний орган, коли є численні процесуальні порушення, коли вищі посадові особи роблять політичні заяви про справу тощо. У нашій справі все це є.

Я вважаю, що з цієї справи хотіли зробити велику показову, щоб представити ВО «Свобода» злочинною організацією. Слідство збирало докази причетності керівництва політичної партії, опитали все керівництво, зокрема і в областях. Але далі вони зрозуміли, що нічого не виходить.

На самому початку порушили підслідність. Гуменюк був міліціонером батальйону спецпризначення «Січ», який підпорядковувався управлінню МВС у Києві, тоді це ще була міліція. ДБР тоді не було, тому такі справи мала розслідувати прокуратура. Але справу віддали МВС, хоча потерпілі були міліціонерами й слідчі звідти ж. Це тривало щонайменше пів року, ми говорили про це постійно. Потім справи Гуменюка та Крайняка виділили в окреме провадження щодо тероризму, а решті обвинувачених перекваліфікували на масові заворушення.

Ігоря тримали в СІЗО майже вісім років, чому так сталося?

Тридцять першого серпня було б вісім років. Якщо казати про останній склад суду, то це була особиста позиція головуючого судді [Віталія] Циктіча, який постійно продовжував тримати його під вартою. А Апеляційний суд, хоч і бачив всі порушення, не хотів на себе брати відповідальність, бо справа резонансна.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під Шевченківським судом після вибуху, 5 липня 2023 року.

Ігор Гуменюк / Facebook / «Бабель»

Шевченківський суд опублікував заяву, у якій натякає, що саме захист затягував розгляд справи. Вони кажуть, що ви заявили 47 відводів складу суду, не являлися на засідання, і тому суд був змушений призначити адвокатів з безоплатної правової допомоги. Як ви можете пояснити це?

Суд вважає, що ми затягували слухання. А ми вважаємо, що суд затягував. У нашій справі на якісь засідання справді залучали адвокатів БПД, але я не знаю чому, бо, крім мене, завжди були ще адвокати Сидір Кізін і Юлія Попік. А зараз Циктіч справді залучив на постійній основі адвоката БПД. Як на мене, це незаконно.

Суд каже, що вони узгоджували з нами дати засідань, але це не так. Вони призначали засідання на чотири місяці вперед. Ми казали, що на такі дати не можемо прийти й просимо перенести, бо у нас вже призначені слухання за іншими кримінальними справами. Але суд на це не реагував. Щодо 47 відводів: як у захисту в нас немає інших засобів реагувати на процесуальні порушення, на порушення закону, крім як заявити відвід. Ми пишемо документ про «заперечення на процесуальні дії» та заявляємо відвід.

Слова суду про те, що допитали свідків, ― це теж неправда, я вам про це вже казав.

Який максимальний строк міг отримати Гуменюк? Він міг вийти за «законом Савченко»?

Ми не знаємо, що саме збирався просити прокурор. Але максимальний строк ― довічне увʼязнення. І якщо до повномасштабного вторгнення таке суворе покарання наші суди застосували вкрай рідко, то зараз направо і наліво дають довічне. Я вважаю, що головуючий суддя вже для себе вирішив, що буде призначати довічне, тому й вирішив Ігоря не відпускати. Це теж порушення практики ЄСПЛ, бо СІЗО перетворилось на очікування обвинувального вироку і фактичне відбуття покарання. ЄСПЛ наголошує, що навіть подальший обвинувальний вирок не виправдовує процесуальні порушення прав обвинуваченого. Не можна тримати людину під час судового розгляду стільки років і не казати, на підставі чого саме її ізолюють.

Як Ігор виглядав під час останніх засідань? Чи було зрозуміло, що він щось задумав?

Він був надломлений, пригнічений і виснажений вже понад рік. Постійно спітнілий, бо коли доставляють на суд, їх десь тримають ― напевно, там дуже спекотно. У нього завжди були червоні очі, схоже, що він постійно не висипався. Хоча варто зауважити, що на відміну від попередніх засідань на останньому головуючий порушував менше процесуальних норм. Очевидно тому, що з новим прокурором прийшли стажисти, які вчаться в юридичному виші ― вільні слухачі.

Це правда, що Гуменюк намагався піти на війну?

Коли почалась війна, ми дуже сподівалися, що він зможе мобілізуватися і піти воювати. Я звертався особисто до обох генеральних прокурорів. Я так розумію, що відбирали тих, хто мав певні спеціальності, бо в СІЗО людям пропонували. Але з тяжкими статтями нікого не брали. Плюс, я думаю, вважали, що ця справа надто резонансна і за нею не можна відпускати на війну. Але Заверуху відпустили, хоча в неї теж тяжка стаття. У нас другий обвинувачений ― Крайняк ― теж воює.

Сергій Крайняк (ліворуч) і Ігор Гуменюк (праворуч) у суді.

Ігор Гуменюк / Facebook / «Бабель»

А як так вийшло, що його відпустили?

Крайняка звинувачують у тому, що він начебто створив димову завісу, щоб приховати дії Гуменюка. Тобто диму напустив. Але як довести, що навмисно? Коли ми дивимося відео, то виглядає це так: він запалює димові шашки й кидає, а їх йому кидають назад. Як він міг розрахувати, що йому назад повернуть цю шашку? Словом, суд розумів, що навіть якщо є звʼязок, покарання буде років вісім, а з урахуванням «закону Савченко», де рік за два, то він уже все відсидів. Тому його відпустили.

А рішення ЄСПЛ, яке той виніс за скаргою Крайняка, вплинуло на те, що його відпустили?

Ні, його відпустили раніше. І компенсацію йому ЄСПЛ не присудив саме тому, що Крайняка вже відпустили на той час. До речі, щодо Гуменюка теж повинно бути рішення ЄСПЛ. Ми скаржились на ті ж порушення, що й з Крайняком.

Що тепер буде зі справою? Її закривають чи родичі Гуменюка мають право вимагати реабілітації?

Слідчі поліції мене допитували. Мені відомо, що вони також допитували батьків Гуменюка і взяли у них біологічні зразки. Найімовірніше, щоб провести генетичну експертизу тіла. Можу припустити, що воно дуже понівечене.

А от що буде далі, не знаю, не можу сказати. Я у цій справі працював pro bono publico, тобто із суспільного інтересу і безплатно. Усі вісім років. І таких справ у мене багато.

І хочу провести паралель. Знаєте, яке псевдо було в Ігоря з 2014 року? «Дубенко». Дубенком називався український націоналіст Микола Лемик, який за рішенням Організації українських націоналістів у 1933 році мав убити консула Радянського Союзу у Львові. Націоналісти хотіли привернути увагу світового суспільства до Голодомору в Україні та після вбивства зробити процес публічним, щоб там говорити про голод. Миколу Лемика обрали, бо йому не було 21 року, і за польськими законами повісити його не могли. Коли він записувався на прийом до консула, то назвався Дубенком. Правда, убив не консула, а наглядача від ОДПУ за цим консульством. Коли поляки затримали Лемика, стояла величезна черга адвокатів, які хотіли його захищати. А от великої черги до Гуменюка не було.

Ігор Гуменюк у суді.

Ігор Гуменюк / Facebook / «Бабель»

Ми нікого не захищаємо і не звинувачуємо. А просто вам розповідаємо все як є. Підтримайте Бабель: у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: [email protected]