Із чим російські окупанти до нас прийшли
До початку бойових дій розвідка та іноземні держави повідомляли нам, що противник в авіаційній компоненті переважав нас у співвідношенні приблизно 1 до 6. Ми мали дані, що на кордоні з Україною перебували близько 700 літальних апаратів: 450 літаків і 250 вертольотів. Ця кількість могла коливатися. До того ж противник почав використовувати аеродроми Білорусі — Барановичі та Лунинець. Це ускладнило нам протиповітряну оборону.
У перші ж дні противник завдав удари по наших радіолокаційних засобах, розташованих на всій території України, а також по підрозділах Зенітних ракетних військ й аеродромах бойової авіації. Безумовно, ми чекали такого кроку і тому були готові — наша авіація практично вся вийшла з-під удару і перемістилася з базових на інші аеродроми. Але противник продовжує знищувати аеродромну інфраструктуру.
Про ракети та бомби, якими російські окупанти атакують Україну
Щодня вони обстрілюють територію України ракетами та бомбами. З ракет вони використовують крилаті «Калібр» і балістичні «Іскандер», які запускаються з установок. Такі ракети росіяни запускають не лише із землі — вони використовують також кораблі, що базуються в Чорному морі, літаки стратегічної авіації Ту-95 і Ту-160. Так вони можуть бити по цілях за кілька тисяч кілометрів. Ми можемо їх виявити, оголосити повітряну тривогу, щоб люди сховалися, і намагатися їх збити нашими засобами протиповітряної оборони. Були випадки, коли такі ракети вдавалося збити навіть винищувачем. Можна збити їх з ПЗРК. Але ціль дуже складна: летить низько по рельєфах місцевості на швидкості 800 кілометрів на годину. Тому зараз їх мало знищують.
Юрій Ігнат
Крім «Калібрів» і «Іскандерів», російські окупанти також запускають високоточні ракети Х-101. Надзвичайно дорогі штуки. Їх вони застосували для ударів по Вінниці, а 14 березня ними обстрілювали Яворівський полігон у Львівській області. За попередньою інформацією, ракети по Яворову росіяни пускали з літаків ТУ-160 з території РФ. Загалом у ніч проти 14 березня по всій Україні вони запустили 72 ракети різних класів.
Утім, ці ракети дуже дорогі, й окупанти рано чи пізно вичерпають їх запас. Тому росіяни їх економлять і почали застосовувати некеровані авіаційні бомби типу ФАБ-100, ФАБ-250 і ФАБ-500 та більші калібри. Літаки їх скидають, і ті летять у вільному падінні, а тому їхня точність дуже мала. І коли росіяни кажуть, що вони намагаються вражати військові об’єкти, ці бомби летять на дитячі садочки та звичайні будинки.
На землі ми даємо відсіч, але якщо вони будуть нас без кінця бомбити — не просто бомбити, а бити некерованими бомбами, буде складно.
Як ми захищаємось
Наші зенітні ракетні війська ведуть позиційну боротьбу. Це дозволяє нам виживати в таких умовах, коли противник переважає за кількістю і розміщує свої засоби ППО на нашій території. Але ми протидіємо, робимо це ефективно: щодня є збиті літальні апарати ворога. Добре працюють піхота та Військово-морські сили, які збивають зенітно-ракетними комплексами, як нашими, так і тими, що нам надали західні партнери.
Ударна авіація надає надзвичайно важливу підтримку підрозділам Сухопутних військ. Саме вони вражають колони ворога, знищують логістичні поставки для окупаційних військ, щоб ті не отримали палива. Винищувальна авіація прикриває з повітря райони, які ми контролюємо.
Але є райони, де ми фактично втратили контроль над небом. Противник вже завів сили на нашу територію і переважає нас як в ППО, так і в авіації. Це під Харковом і вище Києва. Російська авіація поводиться там наче у себе вдома. Вони зруйнували наші ППО там і порозставляли свої засоби в районі Харкова, Чернігова, Сум. Тому нам, безумовно, потрібне закрите небо. Зрозуміло, шансів, що наші партнери його закриють, дуже мало. Тому ми просимо надати нам сучасні системи протиповітряної оборони, винищувачі, які б могли ефективно працювати та посилити нашу роботу. Нам потрібні сучасні протиракетні комплекси для захисту, і ми сподіваємось на наших західних партнерів. Якщо Захід не готовий нам надати системи ППО, то хай бодай продасть їх — ми готові їх купити.
Військовослужбовець ЗСУ проходить повз залишки російського штурмовика Су-25, 8 березня 2022 року.
Getty Images / «Бабель»
Ми ефективно протидіємо, ми на своїй території, ми використовуємо різні маневри, вчимося виходити з-під удару, робимо пастки для ворога — це військове мистецтво, і ми його навчені. Ми готові чинити опір противнику на землі та робимо це, але якщо ми не будемо контролювати небо, ми не матимемо бажаного успіху. Тому нам кров з носа потрібні сучасні винищувачі та зенітно-ракетні комплекси. «Стінгери», які нам надали партнери, — то добре, у нас є схожі свої ― «Ігла», «Стріла». Але цього недостатньо, щоб збивати літаки, бо ті скидають ракети та бомби, не заходячи в зону враження «Стінгерами».
Також ми не можемо обійтися без винищувачів, які відганяють бомбардувальники, що летять бомбити мирні міста. У нас є досвідчені пілоти, головне — щоб їм було на чому літати. Наші льотчики, як ті, які нині строю, так і ті, які вже завтра готові прийти із запасу, і навіть іноземці, готові посилити авіацію Повітряних сил. Вони без проблем за кілька тижнів перенавчаться на бойові літаки партнерів, скажімо, F-15 чи F16, чиє озброєння дозволить на рівних битися в небі з більш сучасними винищувачами окупантів.
Ворог заявляє, що він знищив 90% нашої аеродромної інфраструктури, усю бойову авіацію та ППО, але ми чомусь продовжуємо їх знищувати, щодня і щоночі. Хоча не кожен день наші повертаються — ми теж маємо втрати, на жаль. Але вони неспівмірні з тими, яких зазнає ворог. Бо ми на своїй землі.