Історія найбільшого наркосиндикату світу бере початок від комуністів. Точніше ― від китайської Культурної революції. Її лідер Мао Цзедун зібрав народні дружини — хунвейбінів, які допомогли викорінити його внутрішніх ворогів. Але з часом слабко контрольовані озброєні угруповання стали непотрібні. У 1967 році мільйони хунвейбінів, які відмовились розпуститися добровільно, відправили на перевиховання до сільськогосподарських регіонів. Багато з них опинилися у місті Гуанчжоу на південному сході країни.
Зараз Гуанчжоу відоме як один із найбільших індустріальних центрів світу, а в 1970-х головною принадою цього міста була близькість до заможного Гонконгу. Колишні дружинники почали масово тікати туди ― хто горами, хто через 12-кілометрову затоку. Ті, кому пощастило дістатись британської колонії, невдовзі зайнялись криміналом. Маючи досвід організованого насилля, мігранти стали відомі тим, що використовували у кримінальних війнах автомати Калашникова. Поліцейські назвали нову банду Big Circle Boys, «Хлопці з Великого Кола» ― тому що Гуанчжоу на гонконгських картах позначали червоним колом. Ця назва закріпилась за ними на десятки років.
Big Circle Boys ламали правила. В регіоні було чимало злочинних кланів ― вони обʼєднувались у так звані тріади. Стабільні організації з чіткими сферами впливу, тріади мали багато традицій, від обрядів ініціації до уніформи. Деякі з таких угруповань вимагали від новачків прийняти аж 36 обітниць. Колишні хунвейбіни вважали все це зайвими формальностями. Вони були просто колегами, «товаришами» без чіткої ієрархії. Можна було зустріти на вулиці представника Big Circle Boys, домовитись про підтримку й відсоток ― і почати робити «бізнес» спільно. Тобто грабувати ювелірні крамниці, торгувати людьми й контролювати роботу нелегальних казино. Цим банда успішно займалася до кінця 1980-х, поки не стало очевидним, що невдовзі Гонконг перейде під контроль Китаю. Учасники Big Circle Boys виїжджали в основному до Таїланду, Нідерландів, США та Канади. До Канади у 1988-му поїхав і 25-річний Це Чі Лоп. З наміром покінчити з криміналом, перевезти до Торонто своїх батьків та наречену ― і зажити спокійним життям.
Це Чі Лопу вдалося влаштуватися на завод Kodak. Але невдовзі продовження кримінальної карʼєри виявилося привабливішим. Торонтська філія Big Circle Boys запросила хлопця до себе.
Епоха перестрілок минула: у Канаді вони зрозуміли, що вбивати невигідно, і якщо поводитись тихо, можна заробити більше. Big Circle Boys почали з підробки кредитних карток: вони крали їх у пасажирів громадського транспорту і стирали оригінальні номери. Підкуповуючи офіціантів у дорогих ресторанах, Big Circle Boys дізнавались номери карток багатіїв ― і на заводі в Китаї наносили їх на крадені картки так, що підробку неможливо було розпізнати. Потім картки повертались до Канади, а бандити розплачувались ними за покупки. Був період, коли Big Circle Boys мали близько 30 тисяч таких карток. Через це в Канаді досі при безготівковому оформленні великих покупок вимагають паспорт. Це ускладнило роботу гонконгських мафіозі, і вони звернули увагу на іншу нішу.
На початку 1990-х завезти наркотики на територію Канади було відносно легко: митники рідко перевіряли вантаж. При цьому за південним кордоном ― найбільший у світі споживач наркотиків, Сполучені Штати Америки. Щоб заробити, залишалось провезти наркотики через кордон. З цим і мав допомогти Це Чі Лоп.
З юних років Це Чі Лоп був дуже ефективним перемовником. Він умів запропонувати всім вигідні умови, завжди знаходив оригінальні рішення. Тут було потрібно саме це, адже задовго до Big Circle Boys перевезення наркотиків налагодив італійський клан Ріццуто з Монреалю. Вони закуповували кокаїн безпосередньо в колумбійських виробників, перевозили його вантажівками до нью-йоркської перукарні ― і далі мережею дилерів наркотики розходились по всіх Штатах. Це Чі Лоп запропонував клану Ріццуто торгувати й героїном, який Big Circle Boys закуповували в Таїланді. Зазвичай різні етнічні групи бандитів ворогують між собою. Це Чі Лопу вдалося знайти правильні аргументи, і італійці погодились на співпрацю. Героїн був якісним, система надійною, прибутки високими.
Поліцейські скаржились, що стеження за учасниками гонконгського клану влітає в копійчину. Big Circle Boys могли щодня влаштовувати зустрічі в дорогих ресторанах, і щоб слідкувати за ними, доводилось марнувати бюджет поліції.
Але все-таки стеження дало своє. Протягом кількох років арешти зачепили всі ланки наркомережі ― від вуличного дилера в Бронксі до тих, хто зустрічав вантаж на кордоні. От тільки схопити Це Чі Лопа, який у середині 1990-х очолив клан, не виходило. Коли поліція отримала неспростовні докази його участі у схемах, наркобарон уже виїхав до Китаю, з яким США не мали договору про екстрадицію.
Це Чі Лоп міг перебувати у Піднебесній скільки завгодно. Усе ж таки у поліції сподівалися, що керівник міжнародного картелю заїде до колись рідного Гонконгу, а з ним договір про екстрадицію в американців був. У 1998-му так і сталося. Це Чі Лопа затримали тихо, без пострілів. Спокій був типовою поведінкою представників Big Circle Boys того періоду: під час арешту вони нерідко тисли руку поліцейським і говорили їм компліменти. Мовляв, нарешті й вам вдалося щось значне. Правоохоронці, які бачили Це Чі Лопа в той час, казали, що зустрівши його на вулиці, вони б ніколи не повірили, що це наркобарон. Скоріше, керівник відділення банку із акуратним проділом рівно посередині голови.
Це Чі Лоп отримав девʼять років тюрми: суду вдалося довести продаж лише однієї партії наркотиків. Він просив про помилування, згадуючи про вбитих горем батьків і сина із хворими легенями. Запевняв, що добре обдумав свою поведінку й понад усе хоче повернутись до Торонто та відкрити там сімейний ресторан. Суддю ці аргументи не розчулили ― Це Чі Лоп відсидів увесь строк, а тоді ще чотири роки прожив у Торонто під пильним наглядом контролерів. Одразу після цього, у 2011-му, разом із дружиною він заснував у Гонконгу компанію China Peace Investment Group Company Ltd. Займалась вона далеко не ресторанами. Компанія виявилася прикриттям для продовження наркобізнесу.
Він почав звідти ж, де зупинився перед арештом. От тільки ситуація за цей час істотно змінилась. Big Circle Boys розпались, клан Ріццуто теж. Споживання героїну у світі падало. Росла популярність синтетичних наркотиків, насамперед метамфетаміну ― однак там зовсім інші постачальники, принцип виробництва й канали збуту. Це Чі Лоп вирішив пограти і в цю гру ― й невдовзі зрозумів, що може створити значно більшу імперію, ніж мав. Залишалося тільки обʼєднати інтереси різних мафіозних груп у різних країнах. Досі це нікому не вдавалося, але Це Чі Лоп мав козир.
Щоб виготовити тонну героїну, потрібна робота десятків тисяч фермерів. Для виготовлення тонни метамфетаміну достатньо десяти людей і хімікатів на кілька тисяч доларів. Треба тільки знайти місце, де держава слабка, робоча сила дешева, а хімічні виробництва ― поряд. Це Чі Лоп знав таке місце ще з часів гонконгського розквіту Big Circle Boys.
Це ― так званий Золотий трикутник, прикордонна зона Мʼянми, Лаосу й Таїланду. Джунглі тут густі, люди вкрай бідні, а поліція нічого не контролює ― особливо у Мʼянмі, оскільки в цій її частині активні повстанці невизнаної держави Шан. Зовсім поряд ― Китай із його хімічними виробництвами. Це Чі Лоп відкрив на території «Золотого трикутника» десятки нарколабораторій, а всім своїм партнерам запропонував умови, за які наркобарона назвали «Джефом Безосом світу наркотиків». Через одне спільне з Amazon правило.
Якщо проданий Amazon товар губиться дорогою чи приїжджає бракованим ― його замінюють без зайвих питань або повертають гроші. Те ж практикував Це Чі Лоп: якщо дилери, які з ним співпрацюють, замовляють товар, а наркотики конфіскує поліція чи вони зникають з іншої причини, ― партію товару покупці все одно отримають. Або ж їм повернуть завдаток.
Насправді Це Чі Лоп нічого не втрачав. Кілограм чистого метамфетаміну в лісах Мʼянми коштує $4 тисячі, тоді як у Сіднеї чи Мельбурні його ціна ― $200 тисяч. Щоб вийти в нуль, наркобарону достатньо було отримати гроші за один із 15 своїх однакових вантажів. Зазвичай кінцевої точки досягало більше за одну партію наркотиків, тож прибутки були захмарними. Наркокурʼєрів із Мʼянми нерідко вбивали тайські прикордонники, але завжди можна було знайти нових. Готових на все бідняків у «Золотому трикутнику» не бракує.
Синдикат під керівництвом Це Чі Лопа називали просто «Компанія», або «Сам Гор». Це одне із прізвиськ керівника, яке з китайської перекладається як «Брат номер три». За кілька років «Компанія» стала провідним гравцем на ринку наркотиків. У країнах Південно-Східної Азії вона займала від 40 до 70 відсотків ринку, який сягав $90 мільярдів. У Австралії через «Сам Гор» вживання метамфетаміну набуло характеру епідемії: якщо загалом у світі цей наркотик вживають 0,4 відсотка людей, то в Австралії ― 7 відсотків. У розповсюдженні товару «Компанії» допомагали австралійські байкерські клуби. Вони отримували метамфетамін в коробках з-під чаю: у стандартний пакунок якраз вміщувався кілограм порошку.
Австралійська поліція була найбільш зацікавлена у знищенні синдикату. Вона організувала міжнародну кампанію, в якій взяли участь слідчі двадцяти країн. Спершу пошуки не давали результатів: ніхто не підозрював, що за виробництвом метамфетаміну стоїть Це Чі Лоп. Після 12-річної тиші про нього всі забули. Доки в листопаді 2016-го в аеропорту Мʼянми місцева поліція не затримала нервового чоловіка. Чекаючи рейсу на Тайвань, він постійно позирав на свої розпухлі долоні.
Метамфетамін токсичний, на шкірі тих, хто часто з ним контактує, зʼявляються запалення. Про це у Мʼянмі знає ледь не кожен поліцейський. Чоловіка вирішили обшукати. На його стегнах знайшли два невеликі пакети з білим порошком. «Це добрива для квітів, які друг попросив передати своєму батьку», ― запевняв затриманий. Його літак уже відправлявся, у місцевому відділку поліції не було пристрою для виявлення в порошку наркотиків ― чоловіка ледь не відпустили. Але все ж вирішили затримати на ніч, доки не прибув поліцейський із відділу боротьби з наркотрафіком, який встановив, що порошок ― це кетамін.
На допиті затриманий відмовився від будь-яких свідчень, але вони виявились непотрібними. Два iPhone курʼєра були вщент заповнені фотографіями вантажів наркотиків, відеозаписами розмов із наркоділками, збереженими чатами й документами про відправлення партій метамфетаміну. «Це була справжня скарбниця розвідувальних даних», ― згадує Toronto Life слова одного зі слідчих. Кай Дженг Зе ― так звали затриманого ― виявився досить вагомою ланкою в «Компанії», і його недбалий підхід до цифрової безпеки дозволив поліцейським зірвати постачання кількох великих партій наркотиків. Цим справа й закінчилася б, якби смартфони затриманого не потрапили до рук австралійського поліцейського.
На одній із фотографій він помітив знайоме обличчя: роком раніше його показували на тренінгу про азійську наркомафію. «Цього чоловіка я запамʼятав, бо він був громадянином Канади, ― згадував поліцейський. ― І я вигукнув: чорт, я знаю, хто ти!» Це був Це Чі Лоп.
У 2010-ті Це Чі Лоп знову жив тихим життям. Так, якось він за один вечір програв у казино $66 мільйонів. Так, щороку на день народження він винаймав пʼятизірковий готель, на який приватними літаками звозив друзів з усього світу. Так, його постійно охороняли восьмеро кікбоксерів. Але все це не публічно, без фото в Instagram. Австралійські поліцейські вирішили розповісти його історію на весь світ.
У 2019-му вони надали журналістам Reuters безпрецедентний доступ до матеріалів слідства. Розповіли, як змогли виявити постачання до Австралії великих партій метамфетаміну. Показали кадри з телефонів Кая Дженг Зе. Розповіли, що головне в «Компанії» ― логістика. Їхні наркокурʼєри використовують переобладнані рибальські човни й передають один одному великі партії товару на морі в нейтральних водах. Постачальник і клієнт знаходять один одного за половинками розірваної банкноти гонконгського долара. Їх попередньо отримують обидві сторони, і якщо краї купюри сходяться ― можна передавати товар.
Матеріал Reuters вивів Це Чі Лопа на світло, співпрацювати з ним стало небезпечно. Колишні союзники дистанціювались від нього ― особливо коли австралійці подали заявку в Інтерпол щодо розшуку голови «Компанії». Паралельно поліцейські одного за одним арештовували помічників наркобарона. Зрештою він був змушений, як і у 1998-му, тікати ― цього разу до Тайваню, де він мав політичні зв’язки.
Як і у 1998-му, Це Чі Лопа згубила потреба залишити безпечну територію. В січні цього року він вилетів до Торонто з пересадкою в Амстердамі. Його затримали просто в нідерландському аеропорту. Він не намагався втекти й не опирався.
Зараз Це Чі Лоп перебуває в нідерландській тюрмі. Поки що його звинувачують лише в одному факті транспортування наркотиків у 2013 році. Австралійська поліція вимагає видачі наркоділка ― і це те, чого він не хоче понад усе. Адвокати Це Чі Лопа запевняють, що готові опиратись екстрадиції, навіть якщо справа про неї дійде до Верховного суду Нідерландів.
Це Чі Лоп нудний, але багатий. «Бабель» захопливий ― а з фінансами нам допоможуть ваші донати.