Суддю Миколу Чауса викрали в Молдові. Хто це зробив і навіщо? Ніхто не знає — але всі роблять припущення. Ми теж!

Автор:
Оксана Коваленко
Редактор:
Євген Спірін
Дата:

Кароліна Ускакович / Антон Пчолкін / «Бабель»

Четвертий день правоохоронці Молдови розшукують українського суддю Миколу Чауса, якого викрали в Кишиневі 3 квітня цього року. У понеділок, 5 квітня, міністр внутрішніх справ країни Павло Войку заявив, що Чауса викрали іноземні громадяни, які спілкувалися між собою телефоном українською мовою. За словами Войку, вже вдалося встановити особи декількох організаторів викрадення і затримати одного підозрюваного. Решта викрадачів виїхали в Україну. Увечері в понеділок в анонімних Telegram-каналах зʼявилася інформація, що Чауса вивезли в Україну на Toyota RAV4 з дипломатичними номерами. Сьогодні, 6 квітня, «Громадське» опублікувало лист, нібито написаний Чаусом 1 березня 2021 року. У ньому йдеться про тиск на Чауса та про те, що він готовий повернутися в Україну. Лист адресований суддям Дніпровського суду. Там «Громадському» підтвердили, що отримали лист з невпізнаної пошти, але Чаус давно у них не працює, тому робити вони нічого не можуть. У 2016 році детективи Національного антикорупційного бюро зловили Чауса на хабарі у 150 тисяч доларів. Чаус мав винести вирок на користь підсудних. За версією слідства, він ховав гроші в банки, які закопував у своєму городі. Шостого вересня 2016 року Верховна рада дозволила затримати Чауса, але той вже втік з України та зʼявився в Молдові, де попросив про притулок. У 2020 році Молдова відмовила Чаусу. Він оскаржив це рішення в судах. Зараз його скаргу розглядає Вища судова палата Молдови. «Бабель» розповідає, які резонансні справи розглядав Чаус і в яких справах він міг би стати важливим свідком в Україні.

Микола Чаус був суддею Дніпровського суду Києва з жовтня 2002 року.

У 2013—2014 роках, під час Революції гідності Чаус відбирав права в активістів Автомайдану за поїздку в «Межигірʼя», резиденцію колишнього президента Віктора Януковича. Принаймні один з потерпілих від дій Чауса взагалі не їздив в «Межигірʼя» того дня, а його машина стояла в гаражі. Як тоді стверджував адвокат Роман Маселко, при розгляді інших аналогічних справ, що не стосуються Майдану, Чаус жодного разу не позбавляв водіїв прав. Після Революції адвокати Автомайдану подали скаргу на Чауса до Тимчасової слідчої комісії, яка оцінювала дії всіх суддів Майдану. Комісія вирішила, що Чаус порушив присягу, а тому його треба звільнити. Таке ж рішення в жовтні 2015 року ухвалила й Вища рада правосуддя. Сімнадцятого грудня ВРП мала поставити фінальну крапку, але Чаус взяв лікарняний з 12 грудня 2015 року та не зʼявився на засідання. ВРП тоді його так і не звільнила.

Справа Корбана

Попри лікарняний, який, за словами його адвоката, мав тривати до Нового року, у кінці грудня 2015 року Чаус провів 36-годинне засідання у справі тодішнього соратника олігарха Ігоря Коломойського Геннадія Корбана. На той час Коломойського вже звільнили з посади голови Дніпровської облдержадміністрації, він конфліктував із командою президента Петра Порошенка. Корбана звинувачували за чотирма статтями: викрадення людей, розкрадання майна, керівництво організованою злочинною групою і привласнення коштів в особливо великих розмірах. У листопаді 2015 року, одразу після затримання Корбана суддя Печерського суду Лариса Цокол призначила йому запобіжний захід — домашній арешт до 31 грудня, у кінці грудня його переглядали. Клопотання прокуратури опинилося у Дніпровському суді. Чаус понад добу вирішував питання про запобіжний захід Корбана, якого привезли на суд одразу після операції на серці, і 28 грудня став на бік прокурорів — замість домашнього арешту відправив Корбана за ґрати на два місяці.

На цей процес звернули увагу в ООН. У звіті Верховного комісара ООН з прав людини про ситуацію в Україні за період з 15 листопада 2015 року до 15 лютого 2016 року. У документі йшлося про те, що незважаючи на кардіохірургічну операцію, протягом 24—27 грудня Корбана змусили брати участь у слідчих діях, а після цього примусово доставили на судове засідання, яке тривало понад 24 години і проходило з численними порушеннями.

Мусиенко Владислав / УНИАН

Справа Іванющенка

Правоохоронні органи підозрювали Юрія Іванющенка у зловживаннях коштами, отриманими за Кіотським протоколом. Після втечі експрезидента Віктора Януковича у 2014 році Іванющенко теж втік до Росії. Правоохоронці оголосили його в міжнародний розшук. Але 1 квітня 2016 року суддя Чаус зняв Іванющенка з розшуку і заборонив проводити слідчі дії.

Для того щоб справа потрапила до Дніпровського суду, як писав у своєму Facebook тодішній депутат Сергій Лещенко, адвокати Іванющенка передали клопотання до Печерського райсуду Києва, але відразу заявили відвід всьому складу цього суду, Апеляційний суд визначив, що справа буде слухатися у Дніпровському суді Києва.

«Злі язики кажуть, що зняття «Єнакіївського» з розшуку вирішувалося на Банковій, але ми в це, звичайно, не віримо. Просто суддя Чаус вирішив перевищити свою владу і подарувати свободу Іванющенку», — писав тоді Лещенко.

Мусиенко Владислав / УНИАН

Втеча

Девʼятого серпня 2016 року Чауса затримали, коли він отримував хабар у 150 тисяч доларів. Натомість він мав ухвалити потрібне рішення у справі про торгівлю наркотиками, стверджують у НАБУ. Щоб заарештувати Чауса, потрібно було рішення парламенту, а він був на канікулах. Уже наступного дня Чаус не прийшов на роботу. Виявилося, що він оформив відпустку до кінця місяця. Але 1 вересня на роботу він не вийшов, 6 вересня тодішній керівник САП Назар Холодницький повідомив, що за попередньою інформацією Чаус міг перебувати в окупованому Росією Криму. Джерела «Української правди» повідомляли тоді, що він втік за чужим паспортом.

Зрештою Чаус опинився в Молдові та попросив там про політичний притулок. Україна подала запит про екстрадицію.

У липні 2019 року, із різницею в тиждень у НАБУ і ДБР почали розслідування про незаконне переправлення Чауса через кордон. Це сталося після того, як колишній начальник чернігівської міліції Антон Шевцов дав інтервʼю виданню «Страна». Шевцов стверджував, що знав, як вивозили Чауса. За його словами, у серпні 2016 Чауса забрали в Ірпінь, звідти в Бучу. До 21 серпня він перебував у будинку, усе необхідне йому приносили.

Шевцов говорив, що 21 серпня 2016 року двоє співробітників особистої охорони президента Порошенка забрали Чауса та доставили в аеропорт, де посадили в літак, який без митного і прикордонного контролю вилетів до Молдови. Шевцов стверджував, що наказ віддавав начальник особистої охорони президента Порошенка — генерал Юрій Федоров. Саме ці дані зараз лягають у фабулу рішень слідчих суддів у цій справі.

У березні 2020 року журналісти проєкту «Слідство.Інфо» опублікували рішення суду, якого немає в реєстрі. У ньому зазначено більше дійових осіб. У документі йдеться про те, що, ймовірно, Олександр Грановський, співробітник Головного управління розвідки (імʼя приховано) і начальник служби безпеки Порошенка Юрій Федоров з іншими невстановленими особами вирішили організувати переправлення Чауса в Молдову. Федорова призначили відповідальним. Десятого серпня адвокати Чауса Кім Веремійчук і Андрій Смирнов доставили Чауса в підземний паркінг на Протасовому Яру в Києві, звідки Чауса вивезли. Шістнадцятого серпня Чауса оголосили в розшук, оскільки він двічі не прийшов у НАБУ. Двадцять першого серпня 2016 року співробітник ГУР передав Чауса заступнику начальника служби безпеки президента поруч із готелем «Салют». Наступного дня Федоров дав вказівку підлеглим зустріти в аеропорту «Жуляни» двох громадян Молдови. Один з них на прізвище Турку був схожий на Чауса, а тому в Молдову замість нього Чаус і полетів.

Згодом дружина Чауса частково підтвердила ці події, принаймні в тій частині, що адвокати Смирнов і Веремійчук займалися справою Чауса та кудись його везли. У відповідь на це Смирнов у коментарі «Стране» заявив, що, на його думку, Чаус діяв добровільно. «Ми нічого не знаємо про те, як його вивозили або, за його версією, викрадали з країни. Ми дали дуже вичерпні свідчення з цього приводу в НАБУ. І я впевнений, що у НАБУ є повна картина того, як пан Чаус залишав територію країни. Але я думаю, що Чаус виїхав з України з власної волі», — сказав Смирнов.

Також Смирнов заявив, що на стику зміни президентів обговорював із дружиною Чауса, що екссудді слід повернутися в Україну та дати свідчення про те, як він потрапив до Молдови — тобто про тих людей, які допомагали йому виїхати. Пропонували різні варіанти, зокрема й угоду зі слідством у справі про хабарі. «Спробували розглянути варіанти, при яких слідство і суд змогли б вийти на більш мʼякий запобіжний захід або більш мʼякий вирок. Якщо людина погодиться співпрацювати зі слідством. У його ситуації це тільки б пішло на користь Чаусу. Але він не погоджувався», — розповів Смирнов.

Викрадення з Молдови

Що насправді сталося 3 квітня 2021 року — остаточно ще не ясно. Чауса та його охоронця викрали невідомі вдень у Кишиневі. Охоронця потім викинули з машини. За даними правоохоронців Молдови, вони встановили кількох осіб з організаторів викрадення Чауса і затримали одного підозрюваного. Також поліцейські виявили три автомобілі, на яких викрадали екссуддю та встановили їхній маршрут. «Іноземні громадяни», які викрали Чауса, приїхали в Молдову 23 березня і поїхали 3 квітня.

Увечері в понеділок в Telegram-каналах Молдови й України з посиланням на джерела стала зʼявлятися інформація про те, що Чаус перебуває в Україні, а через кордон його перевезли в машині з дипломатичними номерами, яку за законом не можна перевіряти на кордоні. Перевірити, наскільки ця інформація достовірна, поки неможливо.

Є дві версії того, що сталося:

  • Викрадення організували, щоб Чаус не потрапив в руки українського правосуддя і не свідчив щодо колишніх високопосадовців. У такому разі НАБУ доведеться знову його шукати, подавати документи про екстрадицію, він знову попросить про політичний притулок у новій країні. Процес затягнеться на довгі роки.
  • Викрадення організували, щоб Чаус опинився в Україні та свідчив у резонансних справах. Це могли реалізувати співробітники якоїсь зі спецслужб — ГУР або СБУ, або інші зацікавлені особи. На користь цієї версії говорять повідомлення про те, що Чауса перевозили машиною з дипломатичними номерами. Крім того, НАБУ просило суд продовжити розслідування про незаконне транспортування Чауса в Молдову на рік, але суд дав йому менше часу. Крім того, фігурантам справи про незаконне перевезення Чауса через кордон поки не висунули підозри, а їхні адвокати постійно намагаються закрити цю справу через суд.

    Якщо Чауса викрадали українські спецслужби — це може суттєво зіпсувати відносини з Молдовою. Міністр внутрішніх справ країни Войку вже заявив, що жодних звернень від спецслужб України до них не надходило. Також будь-які свідчення, які дасть Чаус у справі про хабарі, можуть бути піддані сумніву, оскільки був порушений процес екстрадиції, отже, суд матиме підстави визнати зібрані докази неприпустимими. Хоча вже був випадок, коли ексдепутата Олександра Шепелєва, який колись втік від правосуддя в Росію, викинули в лісі під Києвом і зателефонували в СБУ. Ще одна нестиковка у версії — Молдова відмовила Чаусу в політичному притулку. Зараз в останній інстанції триває розгляд скарги Чауса на це рішення. Якщо суд відмовить Чаусу, Молдова зможе розглядати запит України про екстрадицію Чауса. Процес екстрадиції, щоправда, триватиме не менше року.