Рада ухвалила закон про референдум. А я можу його ініціювати? А проводити його можна щодня? Це взагалі «зрада» чи «перемога»? Відповідаємо на основні запитання

Автор:
Катерина Коваленко
Редактор:
Дмитро Раєвський
Дата:

Артем Марков / «Бабель»

Двадцять шостого січня Верховна Рада ухвалила закон «Про народовладдя через всеукраїнський референдум». За проголосували 255 нардепів — переважно зі «Слуги народу». Ініціював закон президент Володимир Зеленський. Тепер громадяни можуть скасовувати ухвалені закони та вирішувати, чи змінювати державні кордони. Ініціювати референдум може будь-хто. Ухвалення закону викликало різні реакції: дехто заявив, що він загрожує парламентаризму, хтось вважає його досить демократичним. «Бабель» поговорив із одним із авторів закону — Артемом Янчуком, та пояснює, які питання можна вирішити через референдум, як часто вони відбуватимуться та як дорого це обійдеться державі.

Які питання можна виносити на референдум?

Шляхом референдуму можна внести зміни до деяких розділів Конституції, скасувати деякі закони або окремі положення або змінити територію України. Головна вимога до питань, які виносяться на референдум, — щоб вони не суперечили основним нормам Конституції та не звужували права і свободи громадян.

Що заборонено виносити на референдум?

На референдум не можна виносити питання про податки, бюджет та амністію, а також питання, що суперечать нормам міжнародного права, можуть загрожувати територіальній цілісності та суверенітету України, а також рішення органів правопорядку.

На референдум можна винести питання про зміну території, але заборонені питання, що можуть порушити територіальну цілісність. Як це розуміти?

За словами Янчука, закон передбачає два типи референдумів: за народною ініціативою та про зміну територій України. Вони відбуватимуться за різними процедурами.

Ініціатором референдуму про зміну території буде держава, а не громадяни. Щоб змінити державні кордони, за Конституцією Україна має укласти міжнародний договір. Далі парламент має його ратифікувати. Після цього організують референдум: у людей спитають, чи підтримують вони ратифікацію такого документу. Закон набуватиме чинності лише в разі, якщо громадяни його підтримають.

За словами Янчука, громадяни не зможуть самостійно ініціювати питання про зміну території, бо в такому разі це суперечитиме Конституції. «Зараз обговорюють Крим, окремі регіони Донецької та Луганської областей. Такі питання навіть не дійдуть до голосування», — каже Янчук.

Добре, а як виносити інші питання? Я можу це робити?

Подати ідею може будь-хто: людина, громадська організація або політична партія. Щоправда, якщо ви хочете бути суб’єктом референдуму, тобто брати активну участь в агітації та підготовці, доведеться зареєструватися прихильником або противником. Це зможуть зробити тільки громадські організації або політичні партії.

Яка процедура? Скільки часу пройде від ідеї до голосування?

Це займе близько пів року. Спочатку ініціатор референдуму має провести загальні збори громадян та затвердити ініціативну групу. Група має сформулювати конкретне питання, яке хоче винести на референдум, та подати документи до Центральної виборчої комісії.

Далі ЦВК перевіряє ініціативу на предмет законності та конституційності. Якщо комісія вважає, що ініціатива порушує Конституцію, вона може звернутися до президента, а той — до Конституційного суду. Якщо ж усе добре, ініціативна група розпочинає збір підписів — на це буде 90 днів. Підписи треба збирати фізично. Щоб питання винесли на референдум, потрібно щонайменше три мільйони підписів громадян, не менш ніж по 100 тисяч у двох третинах областей.

Якщо підписів достатньо, їх передають для перевірки до ЦВК. Потім документи передають президенту: він видає указ про оголошення всеукраїнського референдуму. Референдум призначається на останню неділю 60-денного строку з дня опублікування указу.

Хто зможе голосувати?

Всі дієздатні особи старші 18 років. Процедура допуску така ж, як до виборів.

Скільки людей має прийти на референдум, щоб він відбувся?

50% + одна людина (так само як на вибори).

Скільки питань може бути на референдумі? Як вони виглядатимуть?

Один референдум — одне питання. Воно має бути сформульоване так, щоб відповісти можна було лише «так» або «ні». Питання має бути чітким, не вводити виборців в оману. Воно може стосуватися будь-якого питання загальнодержавного значення, якщо воно не суперечить Конституції. «Ми виходимо з того, що якщо питання зібрало три мільйони підписів, то воно вже має загальнодержавне значення», — каже Янчук.

Що зі скасуванням законів? Тепер можна анулювати все, що прийняла Верховна Рада?

Скасувати можна не все. «Базові закони, які затверджують права і свободи громадян, скасувати не можна. Це суперечитиме Конституції», — пояснює Янчук. Решту можна буде виносити на референдум: весь закон або його окремі положення. «Ми це розглядаємо як інструмент збалансування представницької демократії. Пригадаймо закони, які ухвалював парламент у 2014 році. Ось такі питання має врегульовувати референдум», — каже він.

За словами Янчука, питання про скасування законів можна буде виносити тільки після ухвалення закону про народну законодавчу ініціативу. «Цей закон має дозволити громадянам просити парламент переглянути ухвалений закон або його окремі норми. Якщо парламент відмовиться це робити, можна ініціювати референдум», — каже Янчук. Якщо закон не ухвалять, питання про скасування законів можна буде виносити на референдум із 1 січня 2022 року.

Чому на референдумі можна скасувати закон, але не можна його ухвалити?

Це право залишили за парламентом як головним законодавчим органом. «Це запобіжник, щоб не було зловживань», — каже Янчук.

Як часто можна проводити референдуми? Чи можна провести кілька з одного питання?

В один проміжок часу може відбуватися підготовка лише до одного референдуму. «Це доволі непростий і дорогий процес, тому проводити кілька референдумів одночасно не вийде», — каже Янчук. Інших обмежень щодо частоти немає.

Повторно винести питання на референдум можна через три роки (якщо раніше питання підтримали) або через рік (якщо раніше питання не підтримали).

У скільки один референдум обійдеться державі?

За попередніми розрахунками, два мільярди гривень.

Чи можна проголосувати онлайн?

Поки що ні. Електронне голосування буде неможливим, поки в Україні не ухвалять окремий закон. Голосування буде на дільницях — так само, як під час виборів.

А що говорять критики та експерти?

Проти ухвалення закону про референдум голосували депутати «Європейської солідарності», «Голосу» та «Опозиційної платформи — За життя». У «Голосі» заявили, що закон дозволить «змінювати, коригувати або скасовувати закони, прикриваючись волею народу». Фракція «Батьківщина» утрималася від голосування, а її голова Юлія Тимошенко заявила, що закон дуже бюрократичний. «Закон професійно непридатний, зроблений так, щоб люди не могли пробитися через цю стіну», — заявила вона перед голосуванням.

У «Центрі спільних змін» побоюються, що тепер можна буде скасувати більшість позитивних змін останніх років. «Ринки газу та електроенергії, ринок землі, медреформу, вакцинацію, видобуток сланцевого газу. Це все в народі непопулярні речі через необізнаність і постсоціалістичні страхи людей», — йдеться в їхній заяві.

При цьому координаторка руху «ОПОРА» Ольга Айвазовська вважає, що закон непоганий і добре продуманий. «Він є триетапною верифікацією будь-яких територіальних питань, коли президент чи парламент буде підписувати угоди, але громадяни скажуть — ні. Він не дає права виносити на розгляд антиконституційні питання або такі, що суперечать правам людини», — каже вона.