Андрій Портнов вимагає зняти гриф «Рекомендовано» і переглянути зміст кількох шкільних підручників, у яких описують події Революції гідності у 2013—2014 роках. Ідеться про сім підручників з історії України для 11-х класів 2019 року випуску і про один підручник з історії для 5-го класу, виданий у 2018 році.
Спочатку, ще 25 березня 2020 року Портнов звернувся до МОН з вимогою переглянути інформацію у підручниках щодо подій Революції гідності. Він вважає, що попередній політичний режим намагається «героїзувати та міфологізувати низку державних злочинців і учасників масових заворушень 2013—2014 років». До того ж експосадовець заявляє, що автори підручників маніпулюють фактами й оцінками, спотворюють інформацію та вигадують факти.
За приклад неправдивої інформації Портнов наводить підручник з історії України для профільного рівня 11 класу, який написали B. C. Власов і C. B. Кульчицький. У ньому є таке речення: «… 22 січня 2014 р., у День соборності України снайпери «Беркута» застрелили на вулиці Грушевського п’ятьох активістів Євромайдану». Портнов наголошує, що автори «однозначно і категорично» стверджують, що п’ятьох активістів убили саме правоохоронці. Однак, продовжує він, так писати не можна, адже в Єдиному державному реєстрі немає судових рішень, за якими беркутівців визнали винними в убивствах 22 січня 2014 року.
У МОН не розглянули звернення Портнова по суті та надали лише формальну відповідь. Тоді експосадовець звернувся до Окружного адміністративного суду. Суд визнав, що МОН не відреагував на запит належним чином і незаконно відмовився перевіряти книжки. Тепер підручники з історії для 5 і 11-х класів, які надрукували у 2018—2019 роках, мають переглянути.
«Бабель» звернувся до юристів Дмитра Гадомського, СЕО юридичної фірми AXON Partners, і Регіни Харченко, члена Асоціації правників України, і попросив їх пояснити рішення суду.
«Рішення суду неконкретне, а щоб правильно його розтлумачити, потрібен інший документ — звернення до Міносвіти за 25 березня 2020 року, — говорить Дмитро Гадомський. — В ідеалі суд мав взяти ті частини, які вказано у зверненні, та написати, що саме мають переглянути або змінити в Міносвіти. Зараз це не зрозуміло, бо тексту звернення Портнова немає. Судове рішення має бути однозначним, чітким, ясним і без посилань на будь-які інші документи».
На запитання про те, що конкретно значить «переглянути підручники», Дмитро відповідає, що, найімовірніше, це означає «перевірити та внести зміни», але повністю суть фрази «забезпечити перегляд» можна встановити тільки за текстом звернення Портнова.
Регіна Харченко зазначає, що можливі зміни до підручника — це довгий та бюрократичний процес на декілька років. У такому разі МОН має пояснити учням і Андрію Портнову, чому «Беркут» називають убивцями активістів у 2014 році без обвинувальних вироків. «Пан Портнов, судячи із судової справи, більше хвилюється за авторитет беркутівців, аніж за цінність людського життя та формування цього поняття для майбутніх поколінь українців», — розмірковує Харченко.
«Бабель» направив інформаційний запит до Міністерства освіти й науки, щоб дізнатись позицію відомства щодо рішення суду й отримати звернення Андрія Портнова за 25 березня 2020 року. «Станом на сьогодні Міністерством надається оцінка вищезазначеному рішенню суду щодо дотримання норм процесуального та матеріального права з метою ухвалення певних управлінських рішень щодо вчинення процесуальних дій у межах компетенції», — написали в повідомленні. Інакше кажучи, у відомстві міркують над подальшими діями.