1
Селище Ратне розташоване за 120 кілометрів на північ від Луцька. На вулиці Центральній пожвавлений рух — це траса, що веде до білоруського Бресту. У Ратному живе близько десяти тисяч людей, тут усе в пішій доступності: магазини і ринок, невеликий готель, кілька кафе та шкіл. Центр забудований переважно двоповерховими багатоквартирними будинками. Родина Максима живе у приватному будинку на в’їзді до селища, поряд парк і кілька озер.
Парк, де у травні 2020 року затримали Максима.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Максим — найстарший із трьох синів у родині. «Він хлопець не лінивий. По дому допомагав, по господарству», — розповідає його тітка Марія, сестра мами. Найбільше захоплення Максима — автомобілі та мотоцикли. Навчився їх ремонтувати та інколи заробляв цим, щоб мати власні гроші. На зароблене любив купити модний одяг, а решту віддавав мамі. Після школи він збирався вчитися на автомеханіка.
Максима заарештували 19 травня 2020 року — через два місяці після його шістнадцятиріччя. Після уроків він гуляв у парку поблизу дому, коли назустріч виїхали дві патрульні автівки. Хлопцеві пред’явили торгівлю наркотиками та затримали як небезпечного злочинця. Свідком затримання Максима випадково стала його мама, яка саме поверталася додому з роботи. Вона зняла все на відео: поліцейські одягли на хлопця наручники і мовчки обшукують посеред вулиці. Максим — високий чорнявий хлопець — стоїть сумирно, опустивши голову. Поліція заявила, що він щойно продав канабіс, але грошей у нього не знайшли. При ньому були тільки телефон, антисептик, запальничка та порвана двогривнева купюра.
Школа в Ратному.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Максима одразу ж забрали до СІЗО в Ковелі, де він провів кілька днів. Родина швидко знайшла адвоката, і він домігся, щоб на час слідства хлопця відпустили додому під особисте зобов’язання. Він продовжив ходити до школи, на допити до поліції, а потім і на судові засідання. Хлопця звинуватили в тому, що він двічі продав канабіс: у першому випадку йшлося про три грами за 440 гривень, у другому — перед самим затриманням — про вісім грамів за 700 гривень.
З двох випадків, які пред’явила йому поліція, Максим визнав тільки перший, який стався у квітні. Травневий — у день, коли його затримали — Максим категорично заперечував. Його адвокат Віталій Жуковський пояснює: хлопець був присутній при продажу, але участі не брав. «Він нічого не продавав, це чітко видно на оперативному відео. Продавала інша особа, а він стояв поряд», — каже він.
Адвокат Віталій Жуковський показує оперативне відео, яке стало доказом проти Максима в суді.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Затримання Максима стало шоком для його родини. «Може, він десь і пробував [канабіс], як багато хто. Але він точно не хотів продавати і точно не зловживав», — каже його тітка Марія.
2
Головними доказами поліції проти Максима стали показання двох свідків. Ними виявилися двоє дівчат, які співпрацювали з оперативниками. Їхнім завданням було домовитися з Максимом про зустріч, купити в нього наркотики та зняти все це на приховану відеокамеру. За словами слідчого ратнівської поліції Івана Костючика, який розслідував справу Максима, свідками були «звичайні громадяни, яких поліція попросила про співпрацю». «Ми їх проінструктували, вручили кошти, дали спеціальні відеокамери», — говорить слідчий.
Слідчий поліції Іван Костючик, який вів справу Максима.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Адвокат Віталій Жуковський вважає, що поліція спровокувала Максима на злочин — а це незаконно. За його словами, дівчата багато разів телефонували Максиму і вмовляли його продати наркотик. «Він цих дівчат не знав і відмовляв їм. Казав, що в нього нічого немає. Але вони продовжували на нього тиснути та зрештою вмовили допомогти», — каже адвокат. Тітка Максима обурюється, що поліція навіть не шукала тих, хто продав канабіс її племіннику, натомість зробила крайнім його: «Він його не вирощував, отже, у когось взяв. Чому не затримують тих, хто продає наркотики дитині?»
За словами адвоката, справу на Максима завели ще 30 січня 2020 року — на той час хлопцеві було лише пʼятнадцять років. При цьому кримінальна відповідальність за статтею про збут наркотиків настає лише із шістнадцяти. «Вони завели на нього оперативно-розшукову справу, почали за ним стежити. А потім просто чекали, поки йому виповниться 16, щоб підіслати своїх людей та затримати», — каже адвокат.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
Слідчий Костючик вважає звинувачення адвоката надуманими і стверджує, що поліція нічого не порушила. Він не розголошує, як саме правоохоронці вийшли на Максима та чому підіслали підставних осіб саме до нього. «Можу сказати тільки те, що від самого початку справу завели на іншу особу, а вже під час розробки вийшли на нього», — говорить слідчий. Чим завершилося розслідування стосовно інших осіб, які фігурували у справі, Костючик не розголошує — таємниця слідства.
Загалом за 2020 рік у Ратному розслідували три справи про збут наркотиків, говорить слідчий Костючик. Приблизно стільки ж їх було й у попередні роки. Максим став першим неповнолітнім, якого затримали в Ратному за таким обвинуваченням. Слідчий говорить, що всім у поліції було шкода Максима. «Можна було спробувати по-людськи поговорити з батьками, але в нас є порядок. Це означало б перекреслити всю роботу оперативників». Адвокат Максима Виталій Жуковський вважає, що правоохоронці просто працювали на статистику.
Відділення поліції в Ратному.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
3
Ратнівський районний суд розглядав справу Максима близько пів року. Прокуратура просила шість років позбавлення волі — це мінімальне покарання за статтею про збут наркотиків, якщо немає пом’якшувальних обставин. Адвокат хлопця просив повністю його виправдати та доводив у суді, що докази збирали незаконно. При цьому захисник розумів, що виграти справу в Ратному майже неможливо. «Це маленьке селище, усі один одного знають. Там і місцеві адвокати не дуже хочуть вступати в конфлікт, бо всі всім куми, брати й свати», — каже Віталій Жуковський. Він готував Максима та його родину до того, що суд визнає його винним, але дасть умовний термін. Далі вони б боролися за виправдання в суді.
«Нам навіть у поліції казали: “Не хвилюйтеся, ніхто його садити не збирається. Максимум — умовний”», — каже тітка Максима. Але 23 грудня Ратнівський райсуд виніс рішення: визнати Максима винним і присудити шість років за ґратами. Хлопця взяли під варту прямо в залі суду та відвезли до ізолятора тимчасового тримання в Луцьку. За майже місяць в ізоляторі Максим бачився з мамою лише раз — на десять хвилин. «Більше не пускають, тільки передачі передаємо, — говорить тітка. — Знаємо тільки, що він спочатку сидів в одиночній камері, а потім когось підселили».
Тітка Максима. На прохання родини ми не показуємо її обличчя.
Михайло Мельниченко / «Бабель»
На рішення суду вплинуло те, що Максим не співпрацював зі слідством, припускає слідчий Костючик. «Якби він розкаявся і пообіцяв такого більше не робити, то прокуратура та суд би це врахували», — каже поліцейський. Але для Максима це б означало повністю визнати вину та бути судимим, навіть якби він і не відбував реального терміну.
Адвокат Максима вже подав апеляцію, найближчим часом справу почнуть розглядати в Луцьку. Насамперед Жуковський проситиме відпустити хлопця з-під варти, далі — оскаржуватиме рішення Ратнівського райсуду. Родина сподівається, що суд принаймні не позбавлятиме його свободи. «Кожен спотикається в житті, а він узагалі дитина. Яким він вийде через шість років, навіть боюся уявити, — каже тітка. — Яке в нього буде ставлення до людей? Яка психіка? Він буде ображений на весь світ».
Адвокат Віталій Жуковський.
Михайло Мельниченко / «Бабель»