Про виконання бюджету
Наші опоненти говорять, що проєкт бюджету абсолютно нереалістичний та не може бути виконаний. Але така роль опозиціонерів. У кінці року, коли катастрофи з бюджетом не відбувається, як вангувалося, опоненти влади мовчать і не вибачаються за свої апокаліптичні прогнози, що не справдилися. Так буде і з цим бюджетом.
Про «хотєлки» депутатів
У парламенті є монобільшість, скільки б у ефірах не розповідали, що її немає. Тож у урядовців є потенціал отримати 226 голосів [за проєкт бюджету] саме від «Слуги народу». Поки що ми отримали лише попередній варіант Держбюджету — його навіть не обговорювали з депутатами в процесі підготовки. Вже є багато зауважень, зокрема й від міністрів.
Усе буде залежати від дискусії в парламенті і мова не про «хотєлки». Ніхто не може шукати корумпованої підтримки фракцій за бюджет, як це було раніше. Питання дуже конкретні: чому на охорону здоров’я закладається менше, ніж очікувалося? Чому на Міністерство оборони є скорочення, хоча й незначне — на 0,1 відсотка? Хіба це правильно під час війни? Чому закладається менше, ніж потрібно, на галузь культури або на цифрову трансформацію держави? Хіба цим можна жертвувати? Це все несправедливо називати «хотєлками», це слушні питання.
Це має бути бюджет соціального відновлення. У бюджеті є підвищення пенсій — індексацію проведуть у березні і гроші на це передбачені, є нові доплати для пенсіонерів, які досягли 75 років, зберігаються доплати пенсіонерам, які досягли 80 років. Є збільшення мінімальної зарплати — 6 тисяч гривень з січня та 6,5 тисячі — з липня. Усе це потягне збільшення доходів по всій економіці. Ми даємо гроші безпосередньо людям, які витратять їх саме тут на товари і послуги, це буде також і плюс для бізнесу, оскільки гроші залишаться у нашій економіці.
Про скорочення видатків на оборону і збільшення –– на сектор безпеки
Видатки на оборону і безпеку скорочувати не можна. Що стосується сектора безпеки — це не особисто [міністр внутрішніх справ] Арсен Аваков чи окремо МВС, як це намагаються представити наші опоненти. Збільшення видатків на безпеку — це на розвідку, прикордонників, СБУ, Державну службу з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Наприклад, ДСНС керується через міністра внутрішніх справ. Хіба це має означати, що не потрібно давати більше грошей на наших рятувальників? Ви ж бачили, яким складним є цей рік. То повені, то лісові пожежі, в тому числі й поблизу лінії фронту. Саме на цих людей збільшуємо видатки, бо це справді потрібно.
Наступного року планується запуск Бюро економічної безпеки, що позбавить СБУ невластивих їй функцій і забезпечить ліквідацію податкової міліції. Щоб скоротити людей у старих структурах, потрібно провести усі гарантовані законом виплати, а це також видатки.
Видатки на Національне антикорупційне бюро не збільшуються, тому що воно запущене давно і не потребує витрат на організацію роботи, наймання людей і закупівлю техніки. А от у Держбюро розслідувань така потреба ще залишається.
Про кошти на повернення і виплату боргів
Протягом 2021 року Мінфіну потрібно буде залучити 702 мільярди гривень, аби профінансувати дефіцит та погасити старі борги. Вартість обслуговування держборгу зросте майже на чверть і коштуватиме бюджету 160 мільярдів гривень. У 2020 році ця сума становила 141 мільярд гривень.
Можна скільки завгодно жахатися таких сум, але майже кожна держава змушена збільшувати дефіцит бюджету та виходити на ринки запозичень. Відмовитися від сплати боргів — неможливо. Той, хто говорить зворотне, обманює.
Про збільшення мінімальної зарплати до 6 500 гривень
Уже сьогодні складно знайти працівників на офіційну мінімальну зарплату — 5 тисяч гривень. Наступного року буде ще складніше. Працівники отримують більше грошей на більшості підприємств у приватному секторі. Але частину офіційно, а частину — в конверті. Інколи це допомагає роботодавцям, тому що не потрібно акумулювати ресурси на сплату податків. Але обмежує права працівників.
Пенсіонерам потрібно говорити чесно: діра в Пенсійному фонді є й через те, що частина політиків і бізнес не підтримують підвищення мінімалки.
Збільшення мінімальної зарплати — великий крок уперед у питанні детінізації ринку праці.
Про субсидії
На них закладається достатня сума — більш як 30 мільярдів гривень. Грошей, як розраховують урядовці, має вистачити усім, хто звернеться по субсидію і має на неї право. «Якщо навесні побачимо, що витрати на субсидії треба збільшувати, ми це зробимо, переглянувши бюджет і виділивши додаткові кошти».
Про головні показники і плани
Пенсіонерам у віці 75 років і старше будуть доплачувати 400 гривень, після 80 років — 500 гривень. На це планують витратити 2,4 мільярда гривень.
Підвищення податків не планується.
Підвищення доходів бюджету очікується за рахунок підвищення ефективності роботи фіскальних органів.
Закладені кошти на збільшення зарплати освітян.
У 2021 році середня зарплата має вирости до 13 632 гривень. Очікується, що реальна зарплата (з урахуванням інфляції) зросте на 12,1 відсотка.
Є завдання вийти на рівень видатків на охорону здоров’я у 5 відсотків від ВВП, і це можливо зробити поступово до 2023 року. У наступному році пропонується збільшення до 4,2 відсотка від ВВП порівняно з 3,4 відсотка у цьому році.
На боротьбу з COVID-19 пропонують виділити 19,4 мільярда гривень. І ще 2,6 мільярда гривень — на закупівлю вакцин від COVID-19.
Видатки на оборону збільшуються до рівня майже 6 відсотків від ВВП. На грошове забезпечення військовослужбовців піде 131 мільярд гривень.
Забезпечене фінансування «Великого будівництва», сфери культури, спорту. Видатки на дорожнє господарство мають досягти 150 мільярдів гривень.
На цифровізацію роботи органів державної влади передбачено 2,9 мільярда гривень.
Одне з джерел фінансування дефіциту Держбюджету в 2021 році — надходження від приватизації. У проєкті вони закладені на рівні 6 мільярдів гривень.
Курс долара закладений на рівні 29,1 гривні.
Якогось окремого «ковідного фонду» у 2021 році не передбачається. Усі видатки спрямовуються розпорядникам коштів.
На Бюро економічної безпеки передбачено один мільярд гривень.