Рік Перрі зайняв крісло міністра енергетики США в березні 2017 року, після того, як Дональд Трамп виграв президентські вибори. Перрі багато років був губернатором штату Техас, а перш ніж стати міністром — працював у раді директорів техаської енергетичної компанії Energy Transfer.
На посту міністра енергетики Перрі підхопив ідею, яку виношувала ще адміністрація Барака Обами: продавати американський скраплений газ в Європі, і в такий спосіб знизити вплив Росії на європейському ринку. Газ мали везти танкерами до Польщі, закачувати в українські підземні газові сховища, а потім направляти на захід газопроводом.
У травні 2019 року Рік Перрі очолив американську делегацію, коли новообраний президент Володимир Зеленський складав присягу. Під час інавгурації Перрі простягнув Зеленському записку з іменами і пояснив, що це люди, яким він довіряє. У записці стояло імʼя Роберта Бенша — американського бізнесмена, який інвестував в український газовий бізнес до 2014 року.
Для глобальної угоди з продажу американського газу (через Польщу та Україну в Європу) Роберт Бенш і ще кілька американських інвесторів лобіювали компанію LNGE. Її зареєстрували в червні 2018 року, вона не мала ні розвіданих запасів, ні танкерів, ні трубопроводів, ні терміналу. Газ вона повинна була брати у компанії Energy Transfer, яка всього кілька років тому отримала ліцензію на будівництво терміналу зі скраплення газу.
Роберт Бенш лобіював LNGE українським чиновникам (зокрема секретарю РНБО Олександру Данилюку) кілька разів, різними шляхами. Врешті-решт LNGE запропонувала «Нафтогазу» попередню угоду щодо постачання газу. Рік Перрі і його помічники вмовляли підписати його керівників «Нафтогазу» — Андрія Коболєва і Юрія Вітренка. Вигоди цієї угоди для України були сумнівні.
Переговори по угоді затихли, коли почався імпічмент Дональда Трампа. Але в лютому 2020-го Сенат його виправдав і угода ожила. За цей час Рік Перрі встиг піти у відставку і повернутися до ради директорів компанії Energy Transfer. Представники LNGE зустрілися з новим міністром енергетики США. А в березні 2020-го український уряд ввів Роберта Бенша до наглядової ради «Нафтогазу». У травні уряд схвалив меморандум про наміри: на двадцять років Україна погоджувалася закачувати в свої ПГС приблизно 5 млрд кубометрів газу на рік. Керівництво «Нафтогазу» угоді опиралося, тому оператором мала стати компанія «Магістральні газопроводи України». На наступному етапі LNGE повинна була укласти контракти з Energy Transfer на кілька десятків мільярдів доларів — і та, маючи гарантовані замовлення, почала б будувати свій термінал.
У цей момент Україна заморозила угоду — з політичних мотивів. Пандемія COVID-19 вдарила по рейтингу Дональда Трампа і уряду України стало очевидно, що якщо вибори виграє Джо Байден — він обовʼязково зацікавиться подробицями угоди. Крім того, ціни на газ пішли вниз і партнер Energy Transfer вийшов з проєкту з будівництва терміналу.
Проте, угода все ще може ожити — якщо Дональд Трамп виграє вибори в листопаді цього року. «Через три місяці все стане зрозуміло», — цитує Time одного з українських переговорників. — «Не потрібно бути генієм, щоб зрозуміти, в чому тут справа».