У товариша Сі Цзіньпіна є опозиція, Компартія Китаю — «зомбі», більшість чиновників — корумповані. Ось що розповіла газеті The Guardian професорка китайської партійної школи

Ви сказали, що у 2018 році Сі проштовхнув зміни до Конституції Китаю, які дозволили йому залишатися при владі на невизначений термін. Чому це стало переломним моментом?

Він змусив третій пленум Всекитайських зборів народних представників проковтнути це як собаче лайно. Спочатку вніс зміни, а потім змусив усіх це прийняти. Вочевидь, це неправильно, проте ніхто не наважився заперечити. Комуністична партія Китаю стала політичним зомбі. Вона не здатна виправляти помилки. Сі Цзіньпін одночасно вбив партію і країну і довів, що навіть тоді, коли він хоче змінити конституцію, партія не здатна його зупинити.

Що ви маєте на увазі під словами, що Сі вбив партію?

Ніхто не може йому заперечити, його влада — неконтрольована. У Китаї ще від часів Мао Цзедуна ніхто не може обмежити владу найвищого лідера. Ось чому трапляються катастрофи на кшталт «Культурної революції».

Ви вважаєте, катастрофа на кшталт «Культурної революції» може статися знову?

Не лише щось на кшталт «Культурної революції». Зараз Китай змагається зі США. Сі Цзіньпін нажив багато ворогів. Він самостійно вирішує усі питання внутрішньої чи зовнішньої політики. Іншим людям важко на нього вплинути. Тому він буде часто помилятися.

Чому Сі Цзіньпін налаштував увесь світ проти Китаю?

Щоб зміцнити своє становище та авторитет. Сі провокує конфлікти з іншими країнами у намаганні відвернути увагу громадськості від економічних та соціальних проблем у Китаї, а також від ситуації, яка склалася всередині партії. До прикладу, заохочує антиамериканські настрої та конфлікти на кшталт нещодавнього зіткнення між Китаєм та Індією.

Чому ви вважаєте, що Сі Цзіньпін неминуче помилиться?

Сі має так багато влади, що може покарати кого завгодно. Ніхто не наважується виголошувати думки, які не збігаються з його поглядами, і повідомляти йому про реальний стан речей. Оскільки люди не кажуть йому правди (або навіть приховують її), він не знає, що відбувається насправді. Це замкнене коло. Коли Сі ухвалює неправильне рішення, люди, що мають нижчий ранг, бояться йому прямо про це сказати. Тому ситуація виходить з-під контролю. Країна невпинно рухається до катастрофи.

Як саме країна рухається до катастрофи?

Через те, що люди не можуть говорити правду, спалах коронавірусу в Ухані поширився на усю країну, а згодом — на весь світ. Громадяни Китаю, зокрема мешканці Уханю, постраждали найбільше. Загинуло дуже багато людей, включно з лікарем Лі Веньляном, який мав лишитися живим. Проте Китай до останнього приховував реальну кількість загиблих. Зараз зростають ціни, китайці залишаються без роботи — бідні люди не здатні цього пережити.

Епідемія [коронавірусу] розпочалася тому, що Сі Цзіньпін не отримував правдиву інформацію?

На початку — не отримував. Проте на засіданні [Постійного комітету Політбюро Компартії Китаю] 7 січня він сказав, що особисто стежить за ситуацією. Якщо він знав про те, що відбувається, сьомого січня, чому повідомив про спалах коронавірусу лише двадцятого? Чи не має він понести за це відповідальність?

Чому ви вважаєте, що партія не здатна зупинити Сі Цзіньпіна?

Багато членів партії — корумповані. Якщо людина не чиста на руку, вона не виступатиме проти Сі. Проте навіть якщо вона чесна, він усе одно може звинуватити її у корупції. Якщо Сі Цзіньпін каже, що ти корупціонер — ти корупціонер. До того ж, дисциплінарний кодекс для членів партії [ухвалений у 2016 році] містить положення, що політику партії не можна перекручувати. Висловлюючи відмінну від офіційної точку зору, ви порушуєте партійну дисципліну, і Сі може використати це, щоб розправитися з вами. Раніше люди, які наважувалися висловитися проти чогось, стикалися з величезним тиском, проте ніхто не забороняв їм цього робити.

Ви казали, що деякі члени партії розуміють, що відбувається насправді, і вважають, що країні потрібні реформи. Чи багато людей дотримується такої точки зору?

На мою думку, усередині Комуністичної партії Китаю — близько 70%. Серед чиновників середньої та вищої ланки частка може бути ще більшою. На мислення багатьох таких людей вплинула епоха реформ часів Ден Сяопіна. Коли Китай вступив до Світової організації торгівлі [у 2001 році], то став повноцінним гравцем світової економіки. Ті, хто були у партії протягом останніх 20—30 років, розуміють, у якому напрямку країна має рухатися, а який — веде у глухий кут.

Ви кажете, що громадянське суспільство в Китаї — зруйноване. Що робити людям, які хочуть змін?

Наразі створити громадянське суспільство неможливо. Групи у WeChat закривають кожного дня. Комуністична партія Китаю каже, що бореться з епідемією, і під цим приводом шпигує за людьми за допомогою високих технологій. Щоб створити громадянське суспільство, потрібно усунути «мережевий екран» та покласти край інформаційній блокаді. Як тільки більше людей знатиме, що відбувається насправді, їх буде не спинити — кожен захоче висловитися.