У BYHMC буде новий логотип. В основі — точки, що символізують жертв Бабиного Яру. Вони утворюють напис BABYN YAR і схематичне зображення яру. До кінця червня команда запустить сайт з інтерактивною картою, на яку нанесуть понад 18 тисяч точок. За кожною з них буде історія людини, яка загинула в цьому місці.
Новий логотип BYHMC. В основі — точки, що символізують жертв трагедії.
Babyn Yar Holocaust Memorial Center / Youtube
На території Бабиного Яру зʼявляться сім монокулярів
Український режисер Сергій Лозниця створить документальний фільм про Бабин Яр з архівних матеріалів. Він збирає всі можливі відеозаписи з архіву Пшеничного
Російський журналіст і письменник Михайло Зигар працює над проєктами «Інтерактивний щоденник» і «Аудіоспектакль». У першому люди зможуть «прожити» історію когось із загиблих або тих, хто вижив у Бабиному Яру. Презентація схожа на відеогру: людині пропонують обрати персонажа і пройти з ним його шлях під час трагедії. «Перша зустріч відбувається в сучасності, потім ми рухаємося назад у часі. Це нескінченна траєкторія пізнання, до якої глядач може повернутися в будь-який час і дізнатися про себе щось нове», — розповів Зигар. Учасники стикатимуться з такими ж виборами, що і обрані ними герої. Також учасник зможе подивитися на себе з боку. «Аудіоспектакль» — це звукова екскурсія по території Бабиного Яру. Учасникам розкажуть про те, що відбувалося з різними людьми в інших країнах у той час, коли в Києві розстрілювали тисячі євреїв.
Так може виглядати «Інтерактивний щоденник». Учасники обиратимуть історичного персонажа та «проживатимуть» його долю разом із ним.
Babyn Yar Holocaust Memorial Center / Youtube
У рамках проєкту «Розмова» команда вже записує інтервʼю з киянами. У планах — 50 тисяч розмов. Запитання стосуються ідентичності, памʼяті, патріотизму і цінностей, каже керівниця проєкту Ксенія Марченко. Усі записані інтервʼю будуть доступні на сайті проєкту, який зʼявиться пізніше. «Це міст між минулим і майбутнім у теперішньому. Ми постараємося знайти мову, якою можна говорити про цю трагедію так, щоб це відчувалося і було важливим для людей, які живуть у наші дні», — пояснює задум Хржановський.
Архітектурний проєкт, який переміг у конкурсі у вересні 2019 року, доопрацюють. Його хочуть розширити на територію всього Бабиного Яру. Над проєктом працюватимуть архітектори, історики, психологи, музейні дизайнери та фахівці з питань історії памʼяті. «За найближчі місяці ці люди повинні презентувати образ, який потім буде відображено в архітектурній концепції», — говорить Хржановський. Перша зустріч відбудеться в червні.
До кінця року повноцінно запрацюють новостворені науково-дослідні інститути при BYHMC — Інститут вивчення Голокосту у Східній Європі та Інститут території та ландшафту памʼяті Бабиного Яру. Крім цього, команда оцифровує архівні матеріали та встановлює імена загиблих, які не були відомі раніше. За словами керівниці проєкту «Імена» Анни Фурман, команда встановила вже 834 нових імені.
Наглядова рада BYHMC просить Володимира Зеленського делегувати до їхнього складу свого представника. Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що передав президенту лист із таким проханням, той обіцяв вирішити питання найближчим часом.