Уранці 28 січня 1986 року дванадцятирічна Холлі Райдінгс разом з однокласниками дивилася трансляцію запуску космічного шатла «Челленджер» у шкільній їдальні. «Ми бачили, як «Челленджер» піднімається в небо. Але потім за вигуками вчителів і виразами їхніх облич ми зрозуміли, що щось пішло не так». Та аварія, в якій загинули всі сім членів екіпажу, дуже сильно вплинула на Холлі. «Протягом наступних кількох днів у мене в голові крутилася одна і та сама думка: "Я хочу допомогти вирішити цю проблему". З цієї трагедії народилася моя любов до техніки, науки і космосу».
Уже тоді в Райдінгс прокинувся «внутрішній інженер», який прагнув усе привести до ладу. «Я ніколи не стикалася з проблемою, яку не намагалася б вирішити. Імовірно, тому в мене тепер є ця робота в NASA».
У 1996 році вона отримала диплом у галузі машинобудування в Техаському університеті A&M, а через два роки вже працювала в NASA. У 1998-му завершували будівництво Міжнародної космічної станції. І Райдінгс стала диспетчером польотів МКС у групі з теплових операцій і ресурсів. «Це було весело. Я дізнавалася, як ми будемо експлуатувати космічну станцію в процесі її будівництва. Спочатку не було ані правил, ані контрольних списків, адже ніхто ніколи не робив цього раніше».
Через два роки вона очолила групу з визначення і контролю орієнтації МКС, яка стежить за тим, щоб станція не зійшла з орбіти, та корегує кораблі, які прибувають до неї. Райдінгс згадує, що на цьому етапі їй вже бракувало технічних знань. «Це було непросте випробування. Але воно навчило мене, як керувати, коли ти не найрозумніша людина в кімнаті».
Команда управління польотом місії STS-126/ULF-2 до МКС у космічному центрі імені Джонсона. Керівник польоту Холлі Райдінгс — четверта ліворуч у першому ряду, 24 листопада 2008 року.
NASA Johnson / Flickr
Із 2005 року Райдінгс керувала польотами окремих космічних місій. Тоді повною мірою стала проявлятися одна з її головних чеснот — уміння швидко й ефективно організувати командну роботу. Астронавтка Суніта Вільямс згадує, як під час експедиції у 2012 році на МКС виникли проблеми з системою відкачування вуглекислого газу — критично важливою для виживання в космосі. Жодні поради фахівців із Землі не спрацьовували. Тоді Вільямс звʼязалася безпосередньо з Райдінгс і запитала, чи можуть астронавти вирішити проблему на свій розсуд. Та у відповідь запропонувала обговорити питання в режимі загальної відеоконференції. «Агов, Суні, у мене тут повна кімната експертів. Я не хочу говорити, що маю рацію, просто тому, що можу так сказати. Інакше це буде не командна робота. Я можу на них вплинути, але кожен має розуміти, чому я ухвалюю те чи інше рішення».
У 2008 році компанія SpaceX Ілона Маска отримала контракт на доставку вантажів на МКС. І саме Райдінгс, за словами її колег, «стала тим мостом, який інтегрував SpaceX у бюрократію NASA». Вона змогла знайти баланс між «зухвалим стартапом», своїм баченням щодо польотів і агентством з понад 60-річним космічним досвідом, яке впевнене, що «знає, як краще».
У 2012 році Райдінгс відзначилася під час першого запуску вантажного корабля Dragon компанії SpaceX. На той час вона вже неодноразово керувала стиковками російських ракет «Прогрес» і «Союз» з МКС. Але цього разу все було інакше — під час підльоту до станції навігаційне обладнання Dragon стало конфліктувати з системою МКС. «Станція просто не змогла розпізнати абсолютно новий тип корабля». Попри це, команда Райдінгс провела успішну стиковку. А Холлі отримала медаль NASA «За видатні лідерські якості».
Керівник польоту місії STS-126/ULF-2 Холлі Райдінгс у Космічному центрі імені Джонсона, 17 листопада 2008 року.
NASA Johnson / Flickr
У 2018 році тодішній глава Управління польотів NASA Брайан Келлі підшукував собі наступника, і ніхто не здивувався, що він обрав саме Райдінгс. «Холлі врівноважує смиренність, прагнення до нових знань і навички роботи з людьми, які зроблять її одним з найкращих керівників польотів у зоряній історії NASA», — написав Келлі в характеристиці. Так у вересні 2018 року Райдінгс стала першою жінкою в історії агентства, яка обійняла цю посаду.
Зараз Райдінгс, її заступниця Емілі Нельсон і команда з 28 керівників відповідають за всі польоти людини в космос: безпеку і постачання для екіпажів МКС, міжнародне співробітництво і роботу з приватними космічними компаніями. Проте одна з найважливіших місій, яка випала на долю Райдінгс, — це нова місячна програма Artemis. Уже наступного року заплановано запуск капсули на місячну орбіту. А до 2024 року на Місяць може полетіти перша жінка-астронавт.
Райдінгс ще ніколи не керувала польотами за межами навколоземної орбіти. Однак вона налаштована оптимістично. «Коли ти очолюєш команду професіоналів, головне — не перестаратися. Найліпше — просто дозволити їм виконувати свою роботу».