Від моменту зародження медицини жінки вважалися подібними до чоловіків. У праці «Історія тварин» грецький філософ Арістотель навіть охарактеризував самку як неповноцінного самця. Відтоді минули тисячоліття, проте проблеми з розумінням того, що чоловічий і жіночий організми є кардинально різними, досі лишаються в медичній сфері. Особливо в тому, що стосується лікування і діагностики захворювань.
Ще на початку медичної практики Елісон Макгрегор вирішила дізнатися, як відмінності в рівні гормонів, тканинах і системах організму жінки впливають на діагностику в них хвороб і підходи до лікування.
Приблизно тоді ж, близько 15 років тому, вперше почали з’являтися наукові дослідження про те, що симптоми серцевого нападу у чоловіків і жінок бувають різними. Замість важкості у грудях і болю у правій руці жінки скаржилися на слабкість, незначний дискомфорт і нудоту. Макгрегор вирішила дослідити питання глибше.
«Я почала запитувати себе, чому так відбувається. І чим більше я заглиблювалася у тему, то дедалі більше усвідомлювала масштаби проблеми», — каже Магрегор. Свої висновки вона виклала у книзі Sex Matters: How Male-Centric Medicine Endangers Women’s Health and What We Can Do About It («Стать має значення: як зосереджена на чоловіках медицина загрожує здоров’ю жінок і чи можна цьому зарадити»).
Дослідниця помітила, що сучасна система медицини значною мірою зосереджена на чоловічій фізіології та чоловічих симптомах. Адже саме на чоловиках тестують більшість медичних препаратів.
Так, наприклад, 1974 року у США ухвалили Національний закон про дослідження — він повністю заборонив тестувати медичні препарати на вагітних. Їх класифікували як «вразливе населення» і повністю виключили з випробувань задля безпеки жінки та плоду.
Інших жінок до досліджень залучали теж неохоче. Хоча й з іншої причини. Річ у тім, що менструальні цикли призводять до постійного коливання гормонів в організмі жінок. Тому на кожному етапі медичного дослідження потрібно визначати день циклу учасниці, що суттєво збільшує вартість досліджень. Тож жінок «розцінили як занадто складних».
Тому, пише Макгрегор, сучасні світові медичні моделі базуються здебільшого на знаннях, отриманих з клітин самців тварин і людей чоловічої статі. Хоча жіноче тіло відрізняється від чоловічого на клітинному рівні.
«Уся система медичної допомоги навчена шукати закономірності захворювань. Але оскільки ці закономірності ґрунтуються на багатьох роках досліджень чоловіків, коли жінка приходить до лікаря або приїжджає до відділення невідкладної допомоги, хворобу важко розпізнати», — пише Макгрегор.
Елісон Макгрегор
Поширені хвороби у чоловіків і жінок можуть проявлятися по-різному. Так, якщо у чоловіків інсульт зазвичай характеризується втратою контролю над однією стороною тіла, то у жінок можуть виникнути нетрадиційні симптоми. Наприклад — мігренеподібний головний біль або раптова зміна психічного чи емоційного стану.
Жінки також частіше мають справу з болем — від мігрені та болей опорно-рухового апарату до синдрому подразненого кишечника. Це пояснюється взаємодією статевих гормонів, нейромедіаторів на кшталт дофаміну або серотоніну й особливостями центральної нервової системи.
Роль відіграє і різний хромосомний набір жінок і чоловіків, що зумовлює гостріші реакції імунної системи на подразники у жінок. Це добре в боротьбі з інфекціями, проте збільшує шанси, що організм «атакує» сам себе. Саме тому такі аутоімунні захворювання, як вовчак чи остеоартрит, частіше зустрічаються у жінок.
Що ж до ліків, то у жінок, на відміну від чоловіків, ефект від медикаментів у різні дні циклу змінюється. Залежно від рівня гормонів і ферментів в організмі препарати можуть або довше затримуватися в організмі, або швидко виводитися.
Інколи через особливості фізіології ліки, що підходять для чоловіків, можуть виявитися навіть небезпечними для жінок. Так, у 2013 році у США заборонили жінкам вживати заспокійливий препарат «Золпідем», який був на ринку протягом 20 років. Тисячі жінок повідомили про такі симптоми, як лунатизм, дезорієнтація і сонливість за кермом. Хоча у чоловіків такі побічні ефекти не спостерігалися.
Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»
У жінок також більший інтервал між ударами серця, ніж у чоловіків. Це пояснюється браком тестостерону. А багато ліків, що відпускаються за рецептом — наприклад, знеболювальні, антидепресанти, антигістамінні препарати й антибіотики, можуть збільшити і без цього велику паузу між ударами. У разі вживання кількох медичних препаратів це може призвести до аритмії або навіть смерті.
Макгрегор називає подібну ситуацію у медицині складною. Проте вважає, що вона поступово поліпшується. Зараз дослідниця працює експертом з гендерної медицини в американському Університеті Брауна. Також вона є співзасновницею організації, що прагне інтегрувати знання про гендерні аспекти в медичну освіту та клінічну практику.
У своїй книзі вона радить жінкам частіше брати участь у медичних дослідженнях як волонтерам, фіксувати побічні ефекти від різних препаратів і звертати увагу на те, що призначають лікарі: «Коли спеціаліст прописує ліки, запитайте: “Чи вони підходять мені як жінці? Можливо, мені потрібна інша доза? Чи будуть у мене інші побічні ефекти?”».