Учений з Оксфорда стверджував, що виявив найдавніший фрагмент Біблії. Це мало стати сенсацією, але обернулося звинуваченнями у крадіжці і шахрайстві — переказуємо розслідування The Atlantic

Увечері 1 лютого 2012 року в Університеті Північної Кароліни в присутності близько тисячі людей відбулися дебати між двома вченими. Стосувалися вони біблійних досліджень — чи втрачений первісний текст Нового Заповіту, чи в сучасній Біблії залишилися «автографи» ранніх літописців Ісуса. З одного боку — місцевий професор-атеїст Барт Ерман, який стверджує, що навіть найбільш ранні відомі копії є далекими від оригіналу. З іншого — вчений-консерватор з теологічної семінарії в Далласі Деніел Воллес, який вважав, що ретельний аналіз тексту може виявити «божественно натхненні» слова першоджерела.

На цю тему вони дискутували вже двічі. Але цього разу у Воллеса була «секретна зброя». Наприкінці свого вступного слова він оголосив, що нещодавно були виявлені вірші Євангелія від Марка на фрагменті папірусу першого століття нашої ери. Для всіх присутніх це стало справжньою сенсацією. Адже досі не було жодного відомого християнського рукопису з того самого століття, в якому, як вважається, жив Ісус.

Воллес відмовився вдаватися в деталі, а також назвати імʼя експерта, який датував знахідку першим століттям. «Я заприсягся у таємності, але його репутація бездоганна, багато хто вважає його кращим папірологом на планеті». Він лише додав, що знайдений фрагмент опублікують у науковому збірнику в наступному році. Однак публікація зʼявилася тільки у 2018-му. Після цього в науковому світі спалахнув скандал. Воллесу довелося довго вибачатися за те, що поклався на експерта, який став фігурантом трансатлантичного розслідування про підробку, шахрайство та незаконну торгівлю старожитностями.

Під час дискусії у 2012 році Воллес не згадав, що нещодавно приєднався до проєкту Green Scholars Initiative. Його фінансувала сімʼя Грін — американські євангелісти-мільярдери, власники мережі ремісничих магазинів Hobby Lobby. Глава компанії Стів Грін вже кілька років скуповував тисячі артефактів, що стосуються різних світових релігій. Вони мали стати експонатами Музею Біблії, який родина планувала відкрити в центрі Вашингтона. Якби Воллес тоді сказав про це, то багато хто з його колег здогадався б, що експертом, який датував знахідку, був відомий американський папіролог і класицист Дірк Оббінк. На той час він вже брав участь у Green Scholars Initiative і неодноразово консультував сімʼю Грін щодо покупок старожитностей.

Дірк Оббінк був відомий у науковому світі як висококласний експерт з розшифрування стародавніх рукописів. Публікація в 1996 році розшифровок і перекладів текстів давньогрецького філософа Філодема вивела його в наукову еліту. А в 2014-му Оббінк знову прогримів на весь світ, виявивши два раніше невідомих тексти давньогрецької поетеси Сапфо.

З 1995 року Оббінк працював в Оксфорді, де зберігається найбільша в світі колекція стародавніх рукописів, що належить лондонському Товариству досліджень Єгипту (ТДЄ). Це близько пів мільйона папірусів, виявлених під час розкопок у Єгипті в кінці XIX — на початку ХХ століття. Їх розшифровка настільки складна, що досі опубліковано лише близько одного відсотка фрагментів. Оббінк став керівником проєкту Oxyrhynchus Papyri з розшифровки цих рукописів і отримав необмежений доступ до колекції, що зберігається в Оксфордській бібліотеці Саклера.

Оббінку виділили величезний кабінет у Крайст-Черч — одному з найстаріших і найпривілейованіших коледжів Оксфордського університету. Його випускниками були відомі поети, філософи і кілька британських премʼєр-міністрів. А сама будівля фігурувала в ролі однієї з частин Гоґвортса у фільмах про Гаррі Поттера.

Одного разу вночі в листопаді 2011 року в цьому кабінеті опинилися Скотт Керролл і Джеррі Паттенгейл, які працювали на президента Hobby Lobby Стіва Гріна і скуповували артефакти для його колекції. На той час Оббінк вже близько року консультував їх щодо покупок. Вони обговорювали останні придбання близько години і вже збиралися йти, як раптом Оббінк запропонував їм поглянути на «щось дуже цікаве».

Він дістав папку зі шматочками папірусів, на яких були фрагменти кожного з чотирьох канонічних Євангелій. Детальніше він показав фрагмент Євангелія від Марка і пояснив, що форма і штрихи деяких букв вирізняли почерк першого століття. Потім, за словами Керролла, сказав, що це частина його «сімейної колекції», і запропонував їх на продаж. «Паттенгейл на мить відчув себе паралізованим, а Керролл почав бігати по кімнаті, немов у гарячці. Все, над чим вони працювали до цього моменту, раптово поблякло».

Як зʼясується пізніше, Стів Грін настільки хотів отримати унікальні фрагменти Біблії, що в 2013 році погодився на незвичайну угоду. За її умовами, покупець не міг публічно оголосити про купівлю; Оббінк не мав фігурувати як продавець; після оплати фрагменти будуть зберігатися в його офісі в Оксфорді протягом чотирьох років; і навіть після цього вони залишаться «під спільною опікою».

Але поки що науковий світ губився в здогадах щодо «Євангелія від Марка першого століття». І раптом у листопаді 2015 року на YouTube зʼявилося відео, зняте на смартфон під час конференції консервативних християн у Північній Кароліні. На ньому Скотт Керролл розповідає, що бачив фрагмент цього папірусу у Крайст-Черч в Оксфорді. Він «належить видатному вченому Дірку Оббінку», який і датує його кінцем першого століття.

Це відео не на жарт стривожило керівництво Товариства досліджень Єгипту. Адже в їхній колекції в Оксфордській бібліотеці теж був фрагмент Євангелія від Марка. Його в 2011 році виявив саме Оббінк. Але він разом з іншими експертами дійшов до висновку, що рукопис датується кінцем II — початком III століття, що робило його менш унікальним. Від Оббінка зажадали пояснень, і він визнав, що цей фрагмент зберігається в його кабінеті і він справді показував його Керроллу. Проте заперечував, що датував його більш раннім часом і тим більше не говорив, що рукопис належить йому.

Щоб уникнути подальших спекуляцій на цю тему, керівництво ТДЄ доручило Оббінку якомога швидше підготувати цей фрагмент до публікації в черговому томі колекції Oxyrhynchus Papyri. Оббінк розумів, чим загрожує ця публікація, тому тягнув час як міг. У ТДЄ це зрозуміли і в 2016 році усунули його від керівництва проєктом і обмежили доступ до колекції, а в наступному році залучили до роботи додаткових експертів.

Тим часом, Стів Грін, так і не дочекавшись від Оббінка «унікального Євангелія», 17 листопада 2017 року з помпою відкрив у Вашингтоні свій Музей Біблії. На церемонію запросили науковців, політиків і вище духовенство різних релігій і конфесій. Навіть Папа Франциск прислав з Ватикану своє благословення.

Однак навколо Hobby Lobby і Стіва Гріна розгорівся скандал про контрабанду старожитностей. Американські митники зʼясували, що тисячі експонатів Музею Біблії ввезли у США незаконно. Щоб залагодити справу, сімʼя Грін заплатила штраф у три мільйони доларів і повернула понад десять тисяч реліквій в Ірак і Єгипет. Але це був тільки початок. Деякі з експонатів виявилися підробними. Наприклад, усі 16 фрагментів староєврейських рукописів із сувоїв Мертвого моря, виставлених у Музеї Біблії, були підробками.

У квітні 2018 року Товариство досліджень Єгипту нарешті опублікувало фрагмент Євангелія від Марка, що викликало великий скандал в науковому світі. На той час Керролл і Паттенгейл вже не працювали на Гріна, тому нові куратори колекції Музею Біблії стали перевіряти їхню співпрацю з Оббінком. Тоді і зʼясувалося, що він не тільки консультував, але і сам продав компанії Hobby Lobby різні артефакти на суму близько десяти мільйонів доларів. Музей звʼязався з ТДЄ і відправив їм фото кожного рукопису зі своєї колекції. Виявилося, що як мінімум 13 біблійних фрагментів були з Оксфордської бібліотеки Саклера. А картки з їхніми інвентарними номерами, фото та описом зникли з архіву, ніби цих предметів ніколи не існувало.

Але у ТДЄ було кілька резервних копій картотеки, і вони почали звірку з оксфордським архівом. До кінця 2019 року виявили пропажу близько 120 фрагментів. Деякі з них опинилися в різних приватних колекціях по всьому світу. Звірка досі триває, і в ТДЄ не виключають, що «можуть виявити ще кілька випадків». У жовтні 2019-го в Оксфорді розпочали внутрішнє розслідування, а Оббінка відсторонили від роботи. У листопаді того ж року керівництво ТДЄ звернулося в поліцію. Оббінка викликали на допит, але він все заперечував, називаючи звинувачення неправдивими, а документи сфабрикованими «з метою зашкодити його карʼєрі». Розслідування тривало по обидва боки Атлантики — в Британії і США. І 16 квітня 2020 року Оббінка затримали за підозрою в крадіжці і шахрайстві.

У 2018 році Музей Біблії повернув в Оксфорд 13 вкрадених фрагментів рукописів. А сімʼя Грін зажадала від Оббінка повернути гроші — понад мільйон доларів. Влітку 2019-го він повернув десять тисяч і обіцяв перевести решту суми найближчим часом. Але після того, як за розслідування взялася поліція, припинив відповідати на повідомлення.

Зрештою сімʼя Грін витратила 500 мільйонів доларів на облаштування Музею Біблії і ще сотні мільйонів на придбання експонатів, більшість з яких виявилися або контрабандою, або підробкою. Повертаючи в березні 2020 року чергову партію контрабандних артефактів, Стів Грін визнав, що «довірився не тим людям, і тому мимоволі мав справу з недобросовісними дилерами в перші роки колекціонування, не надаючи уваги тому, наскільки важливо зʼясовувати походження товару».