На тлі пандемії коронавірусу у багатьох країнах зріс попит на алкоголь. Так, у Великій Британії продажі спиртного за березень збільшилися на 22%, у США — на 55% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Подібна ситуація також у Франції та Росії. У Південній Африці, Індії, Таїланді, Шрі-Ланці та Гренландії через нечуваний попит продавати алкоголь заборонили взагалі.
Причин цього кілька. Через спалах COVID-19 люди почали проводити більше часу у закритому просторі. Значна частина працівників перейшла на віддалену роботу та майже повністю припинила виходити з дому. Будні та вихідні «злилися» в одне ціле, і більшість «соціальних маркерів» стосовно вживання алкоголю припинила діяти. Правила на кшталт «вживати алкоголь лише на вихідних» або «не пити на самоті» втратили актуальність.
Під час пандемії, особливо на її початку, посилилася й тенденція купувати продукти про запас. Намагаючись придбати найнеобхідніше, люди почали купувати більше як туалетного паперу, так і алкоголю. Роль відіграли і соціальні медіа, зокрема, масові публікації про «карантіні» у Facebook та алкогольні вечірки у Zoom, що популяризують вживання спиртного.
В умовах «колективної тривожності» через коронавірус та пов’язані з ним ризики алкоголь став своєрідним заспокійливим. Це пояснюється особливим впливом спиртного на людину. Потрапляючи у організм, алкоголь впливає на нейромедіатори — хімічні речовини, що передають імпульси до мозку. Організм заспокоюється і ніби «сповільнюється», що спричинює дезорієнтацію та втрату координації.
Алкоголь також впливає на центр задоволення та винагород мозку, що стимулює вироблення дофаміну. Саме через це так важко відмовитися від «ще однієї чарки».
Після вживання спиртного психологічне та фізичне самопочуття людини зазвичай поліпшується. Однак, як зазначають дослідники, цей ефект є тимчасовим. Вже через 20—30 хвилин організм починає нейтралізувати алкоголь так само, як чинить з усіма іншими токсинами. Заспокійливий ефект минає, і самопочуття, навпаки, погіршується.
«Коли кількість алкоголю у крові починає зменшуватися, ми почуваємося ще більш некомфортно і тривожно», — каже Енні Грейс, авторка книги «Голий розум: Контроль алкоголю» (This Naked Mind: Control Alcohol).
Погоджується з нею і Майкл Фаррел, директор Національного центру досліджень наркотиків та алкоголю Університету Нового Південного Уельсу. Він зазначає, що люди «часто вживають алкоголь, щоб усунути короткострокову тривогу, проте насправді це її лише посилює». Науковець називає це ефектом бумерангу. Вживання алкоголю протягом пандемії може також призвести до формування стійких шкідливих звичок.
«Гострі соціальні зміни завжди пов’язані з нестабільною поведінкою. Значна частина нашого життя руйнується — в економічному, психологічному та фізичному плані — тож цілком ймовірно, що люди набудуть звичок, яких буде важко позбутися», — каже Фарелл.
Метт Паркер, дослідник кафедри нейронаук з Університету Портсмута у Великій Британії, зазначає, що найбільше ризикують набути залежності від алкоголю через стрес імпульсивні люди, які не схильні продумувати речі наперед. А ті, хто поборов залежність у минулому, протягом пандемії можуть знову почати вживати спиртні напої.
На додачу до цього, в умовах пандемії алкоголь може становити і ще одну небезпеку. Спиртне пригнічує імунну систему. Дослідження італійських учених доводить, що навіть помірне вживання алкогольних напоїв може збільшити ризик інфікування COVID-19 і погіршити перебіг інфекції.
За словами Джанні Тестіно з Регіонального центру досліджень алкоголю в Генуї, Італія, у людей, що часто вживають спиртні напої, частіше виникають серйозні інфекції легень, які потребують штучної вентиляції.
Команда італійських учених також встановила, що алкоголь підвищує рівень специфічного ACE-2 білка, за допомогою якого шипоподібний протеїн коронавірусу приєднується до клітин організму.
Через небезпеку зловживання алкоголем в умовах пандемії COVID-19 у ВООЗ навіть випустили спеціальну заяву. У ній організація радить уникати алкоголю, щоб не ставити під загрозу власне здоров’я та здоров’я інших людей. Адже «вживання алкоголю може призвести до виникнення тяжкого гострого респіраторного синдрому, одного з найважчих ускладнень COVID-19».
Сніжана Хромець / Артем Марков / «Бабель»