Шведський підприємець і екоактивіст Йоханнес Ретлюнг Перссон — частий учасник зустрічей «тільки для чоловіків», на яких обговорюються проблеми гендерної нерівності. Серед поширених тем: вплив порно, залицяння до жінок на вечірках або принизливі жарти на роботі. «Ми створюємо атмосферу, в якій можемо говорити про нерівність та патріархат і про те, як стати кращою людиною».
«Усе це ми могли робити раніше, але тепер визнаємо, що це погано. І якщо ми ніяк не реагували на подібні вчинки, що коїлись на наших очах, це теж погано», — додає інший учасник Торд Веннерборг, технік з Вестероса, що на захід від Стокгольма.
Активістки феміністського руху Швеції довго намагалися залучити чоловіків до дискусій про гендерну рівність. Але поворотний момент стався у 2016 році після серії нападів на жінок на шведських музичних фестивалях. Тоді за вихідні на двох фестивалях зареєстрували пʼять зґвалтувань і понад 40 сексуальних домагань. Наймолодшій жертві було 12 років.
Тоді Іда Остенссон, співзасновниця організації Make Equal, яка займається просуванням гендерної рівності, закликала чоловіків створити свої приватні групи для обговорення цієї проблеми. Її заклик дуже швидко розійшовся соцмережами і став вірусним. «Інтерес був величезний. Багато чоловіків почувалися розчарованими, коли їх звинувачували в тому, що вони несуть відповідальність як представники своєї статі. Але вони при цьому не мають можливості брати участь у вирішенні проблеми, бодай щось із цим вдіяти», — говорить представниця організації Крістіна Вікселл Бухарі.
Підйом руху MeToo в 2017 році залучив ще більше прихильників цієї ініціативи. Швеція має репутацію світового лідера із захисту прав жінок. Однак і тут трапляються гучні скандали щодо сексуальних домагань і дискримінації в сфері права, архітектури та мистецтва.
Щоб підтримати важливу ініціативу Make Equal створили окремий сайт, де пропонуються теми для обговорень і поради про те, де, як і з ким краще про це говорити. А ще вони придумали формат для таких зустрічей — killmiddag. Цю ідею підхопили і розвинули інші шведські організації, що займаються проблемами гендерної рівності.
За останні роки в killmiddag взяли участь тисячі чоловіків по всій Швеції. Більшість таких зустрічей відбувається за певними правилами, наприклад, кожному з учасників дають однакову кількість часу, щоб висловитися з конкретної теми. Але деякі зустрічі проходять як неформальні сеанси підтримки, коли кожен з чоловіків просто розповідає про свої проблеми. Головна умова для killmiddag — повна конфіденційність.
«Багато хлопців з груп зізнаються, що ніколи не змогли б поговорити про це навіть зі своїми найближчими друзями», — каже правозахисник і організатор зустрічей killmiddag Маттіас Ліндхольм. Девід Мідхейдж, 31-річний інженер, визнає, що спочатку ставився до таких зустрічей скептично. Але виявилося, що з незнайомими людьми набагато легше ділитися власним досвідом і почуттями. Вікселл Бухарі з Make Equal каже, що «отримала чудові відгуки» від своїх колег-жінок, які побували на таких чоловічих зібраннях.
Учасники кажуть, що вкотре оцінили переваги killmiddag під час спалаху нового коронавірусу. Хоча Швеція й не запровадила суворий карантин, багато хто погодився на добровільну самоізоляцію. Зустрічі перенесли на онлайн-платформи, і багатьом зараз це допомагає пережити самотність. А організатори пропонують нові теми для обговорення. Наприклад, чи справді шведські чоловіки частіше ігнорують рекомендації з соціального дистанціювання, ніж жінки.
Однак у цієї ініціативи є чимало критиків. Аннелі Хайрен з Центру гендерних наук Уппсальського університету стверджує, що такі «клуби анонімних феміністів» ризикують увічнити негативне уявлення про чоловіків. Адже, обговорюючи дискримінацію без тих, на кого вона найчастіше спрямована, чоловіки можуть зрештою не зрозуміти, де проходить межа дозволеного.
Інші критики вважають, що концепція killmiddag підриває традиційне уявлення про те, яким має бути чоловік. Шведський політичний колумніст Івар Арпі вважає, що не варто звалювати всі проблеми тільки на приналежність до чоловічої статі. У сексуальних домаганнях важливу роль можуть відігравати алкоголь, наркотики, розлади психіки. «Потрібно зосередити увагу на тих групах чоловіків, які найбільше схильні до подібних злочинів, а не на всіх поголовно».
Організатори кажуть, що коло учасників постійно розширюється. Зʼявляється все більше представників тих сфер, де панує патріархальна корпоративна культура. А такі дискусії будуть все більше впливати на спілкування та поведінку поза зустрічами представників найрізноманітніших професій і груп інтересів.
Make Equal нещодавно випустили книгу і дві серії подкастів під назвою «Усе, про що ми не говоримо». Сюди увійшло багато тем, які обговорювалися на killmiddag. Концепцію таких зустрічей планують поступово розширювати в інших країнах.
«Я думаю, що всі чоловіки можуть навчитися краще висловлювати свої почуття і керувати ними, а також розуміти потреби інших людей. Навіть тим, у кого сталося феміністське просвітлення, потрібна ця допомога, вони не досконалі», — підсумовує Вікселл Бухарі.
Karolina Uskakovych / «Бабель»