Україна отримала майже такий результат, якого очікувала. Дослідження проходило серед 15-річних, результати країн завжди порівнюють з показниками країн-членів ОЕСР. В Україні 25 відсотків учнів набрали низький бал з базових читацьких навичок і науково-природничих знань. В середньому в країнах ОЕСР таких учнів менше на 3—4 відсотки. Це означає, що чверть українських підлітків не вміють аналізувати тексти. Як працюють закони хімії та фізики в реальному житті, вони не розуміють — наприклад, не можуть пояснити, як кислотний дощ руйнуватиме мармурові пам’ятники. З математикою все гірше: її провалили 36% українських учнів проти 23,9% учнів ОЕСР. Тобто наші школярі не розуміють, як використовувати математичні знання в повсякденні.
У МОН називають результати задовільними. «Експерти сперечалися лише через те, буде Україна вище чи нижче від 40-го місця», — пояснює theБабелю радниця міністра освіти та співзасновниця ГО «Смарт освіта» Іванна Коберник. Щоб правильно інтерпретувати показники, потрібно порівнювати Україну не з усіма 78 країнами, а з референтними: тими, що мають схожий бекґраунд, умови, співмірний рівень економіки та рівень фінансування освіти. Це Естонія, Польща, Угорщина, Білорусь, Словаччина, Молдова та Грузія. Україна серед них посіла пʼяте місце.
Шкільна програма в Україні більш теоретична, ніж прикладна — тому в нас такі результати. Українські учні ніколи не бачили в підручниках завдань, схожих на ті, що виконували на PISA. Тому в тестах багато хто не зміг впоратися з таблицями чи стисло відповісти на питання — Коберник каже, що діти «лили воду» та ставили багато відповідей там, де була потрібна одна. Вона також пояснює, що на дев’ять років навчання дитини в школі Україна витрачає 27 тисяч доларів. У школах країн ОЕСР нормою вважають 50 тисяч доларів.
Вчителі занадто стежать за дисципліною, та українські підлітки все одно багато прогулюють. Майже 40 відсотків 15-річних хоча б раз прогулювали цілий день занять за останні два тижні — вищий цей показник тільки в Чорногорії, Уруґваї та Чилі. Чверті учнів не вистачає похвали від учителів. А ось 12 відсотків підлітків дуже добре виконали завдання попри те, що живуть у несприятливих для цього умовах. Міністр освіти Ганна Новосад каже, що цей показник вищий за середній в ОЕСР.
Результати можна покращити, підтягнувши слабких учнів. Так зробила Німеччина. У 2000 році PISA виявила, що понад 20% німецьких учнів так само, як українські, не вміли аналізувати тексти та використовувати шкільні знання в житті. Тоді ж виявилося, що діти з багатих сімей більш успішні, ніж їхні бідні однолітки. Німецький уряд змінив програму так, щоб підвищити успішність слабких учнів. Через 15 років показник з читання в Німеччині зріс вище за середній у країнах ОЕСР. А референтна до України Естонія цього року, попри пострадянський бекґраунд і невисокий рівень фінансування освіти, увійшла до п’ятірки найкращих освітніх систем PISA. Вона вперше взяла участь у дослідженні в 2006-му, а цього року стала найуспішнішою європейською країною в рейтингу.
У МОН вирішують, що робити з учителями. Коберник каже, що в Україні їх 450 тисяч, і це багато. Водночас бракує вчителів математики і природничих наук, при цьому є школи, де 16 вчителів на 20 учнів. Результати PISA також показали великий розрив між сильними і слабкими учнями — в інших країнах це вирішують додатковими заняттями та консультаціями після уроків. Але для цього в Україні треба вирішити питання з оплатою — наприклад, додати годин для індивідуальних консультацій.
На основі результатів PISA Міносвіти розробить Держстандарт базової середньої освіти. У МОН вважають, що перші кроки для того, щоб покращити освіту, вже зроблені — йдеться про реформу «Нова українська школа». Ганна Новосад називає результати PISA «відправною точкою». У МОН збираються також по-іншому кваліфікувати вчителів та оцінювати підручники. Держстандарт базової середньої освіти доопрацюють так, щоб ним можна було виміряти, як учні використовують знання та навички в побуті, і представлять навесні. Іспити та зовнішнє оцінювання не скасовуватимуть, а змінять — після того, як переформатують навчальні програми та стандарти.
Наступне дослідження PISA виявить, наскільки учні готові до життя в цифровому світі. У 2021 році діти будуть виконувати завдання за комп’ютерами. Цього разу Україна була однією з шести країн, де проходили тестування на папері — серед 78, тому в МОН кажуть, що наступного разу дітям може бути важко.