Парламент підтримав закон про продаж сільгоспземлі. Поясніть, що це означає? І де мені взяти землю, щоб її продати?

Автор:
Оксана Коваленко
Дата:

Ринок землі в Україні

Артем Марков / Дар'я Светлова / «Бабель»

Тринадцятого листопада парламент прийняв у першому читанні поправки до закону про обіг сільськогосподарських земель. Це був перший крок до скасування мораторію на продаж землі, який діє в Україні 18 років. Фракції партій «Батьківщина» і «Опозиційна платформа — За життя» намагалися перешкодити голосуванню, але «Слуги народу» і позафракційні депутати 240 голосами підтримали законопроєкт. На цьому тижні парламент розглядатиме поправки у другому читанні. До другого читання проєкт доопрацюють: знизять площу землі, яку можна буде віддати «в одні руки», дозволять (або не дозволять) купувати землю іноземцям за результатами всеукраїнського референдуму. Що означає скасування мораторію, хто зможе продати землю і як її купити — пояснюємо максимально коротко.

Голосування 13 листопада означає, що в Україні зʼявився ринок землі?

Поки ні. Парламент підтримав законопроєкт тільки в першому читанні. Документ повернули у профільний комітет для доопрацювання, а потім, із правками, ще раз подадуть на голосування в Раду. І якщо депутати підтримають його ще раз, згідно з нинішньою версією документа, ринок землі запрацює з 1 жовтня 2020 року.

Що конкретно я отримаю, якщо законопроєкт ухвалять без правок?

Якщо ви громадянин України — зможете купувати і продавати сільськогосподарську землю. Зараз право купити землю є у двох категорій: фізосіб із профільною сільгоспосвітою або відповідним досвідом роботи; юросіб, у яких у статутних документах прописана відповідна діяльність. Але на практиці ця норма не працює, тому що з 2001 року діє мораторій на обіг сільгоспземель. Після його скасування кожен українець, територіальна громада чи українська компанія зможуть торгувати сільгоспземлею.

Такої землі в Україні зараз майже 43 мільйони гектарів, 31 мільйон з яких — у приватній власності. Тобто зняття мораторію торкнеться приблизно кожного шостого українця: усіх, хто купив землю до мораторію або отримав земельний пай після розформування колгоспів (таких в Україні близько семи мільйонів людей, разом з тими, кому паї дісталися у спадок).

Тобто українську землю скуплять великі корпорації, у яких є гроші?

Напевно ніхто не знає, скільки землі опиниться у великих корпорацій, але законопроєкт передбачає обмеження, щоб не допустити появи монополістів. Одне підприємство або просто українець зможуть володіти не більше ніж 35 відсотками сільгоспземлі в межах однієї територіальної громади, або вісьма відсотками — в області, або половиною відсотка — в межах усієї України.

Якщо покупець створить кілька компаній і через них спробує скупити землю, кожне підприємство проходитиме перевірку, в тому числі щодо його кінцевого власника. Якщо махінацію виявлять, угоди про купівлю-продаж землі вважатимуться недійсними.

Політики кажуть, що українську землю скуплять іноземці — їм збираються заважати?

Їм уже заважають. Звичайні іноземці (фізичні особи) ні зараз, ні у разі прийняття нинішньої версії законопроєкту володіти українською землею не зможуть. Навіть якщо земля дістанеться громадянину іншої країни у спадок, протягом року йому доведеться її продати.

Складніше з юридичними особами — компаніями, які належать іноземцям. У прийнятому законопроєкті написано, що такі підприємства не зможуть купувати українську землю до 2024 року. Але президент Володимир Зеленський уже пообіцяв, що це питання винесуть на референдум, і українці самі вирішать — чи зможуть іноземні компанії купувати землю. Але, навіть якщо закон про ринок землі приймуть остаточно, швидко вирішити це питання не вийде — закону про референдум в Україні немає.

Якщо ринку землі немає, звідки зараз фермери та великі агрохолдинги беруть землю?

В Україні є тіньовий ринок землі. Міністерство економіки та сільського господарства оцінює його приблизно в 10 мільярдів гривень. Ті, у кого вже є земля, здають її в оренду та отримують за це гроші. У міністерстві кажуть, що за два роки власники землі здали 460 тисяч гектарів, а всього існує 12 юридичних механізмів обходу мораторію.

Якщо в законопроєкті все продумали, чому він розколов Раду?

Ніхто не каже, що законопроєкт ідеальний — його будуть доопрацьовувати та вносити правки. Щоб ринок землі запрацював, треба запустити роботу Геокадастру і передати землі територіальним громадам. До того ж, фракція «Європейської солідарності» Петра Порошенка, який раніше підтримував скасування мораторію, не проголосувала за законопроєкт. Депутати «Солідарності» пропонують доопрацювати документ і прибрати з нього норму, яка дозволяє концентрувати 210 тисяч гектарів в одних руках (максимально допустима норма), створити прозорий земельний кадастр, земельний банк і встановити мінімальну ціну за гектар. Заступник міністра економіки Тарас Висоцький говорить, що якщо ринок запрацює, гектар коштуватиме приблизно 2 200 доларів.

Ще одна причина критики законопроєкту в Раді — негативне ставлення до скасування мораторію частини українців. Відповідно до вересневого опитування групи «Рейтинг», 73 відсотки українців проти ринку землі, і тільки 19 відсотків — за. Найбільший відсоток противників на сході країни, і найбільше скасування мораторію критикують люди старші за 50 років. Це електорат найактивніших противників ринку землі — партій «Батьківщина» та «Опозиційна платформа — За життя».

  • Згідно з дослідженням фонду «Демократичні ініціативи» і «Центру Разумкова», проведеним у червні, скасування мораторію підтримує половина українців, а 28 відсотків — проти.
  • Серед українських партій за ринок землі активно виступає «Слуга народу», а із західних партнерів — Світовий банк і Міжнародний валютний фонд.

Влада каже, що земля — ​​власність народу України. Якщо так, де я можу отримати свою частину?

За Конституцією, земля справді належить народу, і кожен українець може приватизувати кілька ділянок. Якщо говорити про сільгоспземлі, то до 2 гектарів можна отримати для ведення сільського господарства і 0,12 гектара під садівництво. Щоб приватизувати таку землю, спочатку потрібно знайти вільні ділянки в будь-якому регіоні країни, оформити всі необхідні документи й отримати право власності. В Україні зробити це складно через бюрократію і відсутність єдиної бази землі. На початок 2018 року, за даними Світового банку, за такою схемою землю приватизували 9,5 млн осіб.