Серіал «Перші ластівки» розповідає про проблеми сучасних підлітків. За сюжетом, на початку навчального року одну з учениць знаходять мертвою біля багатоповерхівки. Ніхто не знає, що стало причиною її самогубства. Мати одного з однокласників загиблої, слідча поліції Ольга Макарова починає власне розслідування і зʼясовує, що в ніч смерті дівчина була на даху не одна.
Ідею створити молодіжний трилер-детектив продюсер Євген Тунік запропонував «Новому каналу» три роки тому. Її схвалили, і Тунік написав перший драфт сценарію, який переписувався кілька разів. Спочатку Тунік починав писати сценарій разом з Аліною Павліковою, головним автором шоу «Зважених та щасливих», але потім залучив до проєкту сценаристку «Кріпосної» Ольгу Кржечевську.
За ініціативою Туніка, у сюжеті використовували реальні історії і типажі. Ними з проєктом поділилася громадська організація «Ла Страда», до якої звертаються люди по термінову психологічну допомогу. Також автори їздили по школах і на умовах анонімності брали інтервʼю у підлітків. Тунік стверджує, що «Перші ластівки» — це на 80 відсотків художня драма, і на 20 відсотків заснована на реальних фактах історія. Автори хотіли створити актуальний продукт, який порушв би табуйовані для телеефіру теми.
Режисера вибирав продюсер проєкту Євген Тунік і зупинився на кандидатурі Валентина Шпакова невипадково. Шпакову проєкт здався близьким з декількох причин: він давно хотів зняти трилер, і у Валентина є свої діти, тому тема підліткових проблем зачепила його як батька. Так, режисер відзняв сам усі вісім епізодів. До «Ластівок» Шпаков працював переважно в жанрі комедії, наймасштабніша його робота — «Інфоголік» (2017). До цього він зняв комедійний серіал «Як гартувався стайл» (2013), головну роль в якому зіграв його друг — репер Ярмак.
Виробництвом серіалу займався «Новий канал», основний профіль якого — зйомки розважальних телешоу. За сценарієм, дія відбувається в місті N з населенням 150—200 тисяч людей, але творці серіалу вирішили знімати провінцію в Києві. Головна локація — столична гімназія № 34. Автори навмисне обрали звичайну школу без ремонту, щоб вона нагадувала більшість шкіл маленьких українських міст. Повністю закривати для зйомок її не стали, доступ в окремі приміщення, де відбувалися зйомки, обмежували на певний час.
Поліцейський відділок — місце роботи слідчої Макарової — знімали у звичайному офісі. Будинки головних героїв — від кімнати в комуналці до елітної вілли — реальні, їх орендували. Тунік розповідає, що під час роботи над серіалом вони намагалися, аби локації виглядали природно. Знімали в лісі, на території заводу, на кладовищі, у парку і на даху однієї з багатоповерхівок. На зйомки пішло два з половиною місяці.
Перший драфт сценарію «Ластівок» був готовий у 2017 році. Тоді на стримінговому сервісі Netflix вийшов перший сезон серіалу «13 причин чому», і редактори «Нового каналу» порадили Євгену Туніку його подивитися. Через рік, коли вже йшла робота над проєктом, вийшов перший сезон іспанського серіалу «Еліта», який теж вплинув на атмосферу «Ластівок».
Сценаристи «Ластівок» не заперечують, що фабула у всіх трьох серіалів однакова: за дивних обставин помирає підліток, і під час розслідування зʼясовується, що однокласники приховують якусь таємницю. Але творці запевняють, що «Ластівки» мають дві суттєві відмінності. По-перше, акцент зроблено на конфлікті батьків із підлітками, а в серіалах Netflix — на взаєминах між підлітками. По-друге, «Ластівки» — продукт виключно для українського глядача, який живе в українських реаліях, тут немає «закосу» під західне кіно, а епіграф проєкту — «Це може трапитися у кожній сімʼї». Мова серіалу — українська, але не літературна, а розмовна, щоб створити ефект документальності.
Велике значення автори надають назві серіалу, як і творці «13 причин чому». Фраза «перші ластівки» означає перші ознаки того, що дитина може бути схильна до суїциду. До того ж образ птаха є символом свободи, якої прагне підліток.
У серіалі чотири головні герої-підлітки, і всі вони з різних сімей — від заможних до малозабезпечених. За словами Туніка, сценаристи хотіли показати, що з проблемами стикаються всі діти незалежно від соціального статусу. Кастинг тривав пів року, виконавці головних ролей — випускники КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого і Київського національного університету культури і мистецтв. Головного героя Микиту грає 23-річний актор Олександр Рудинський, раніше він знімався в серіалах «Подорожники», «Словʼяни» і у фільмі «11 дітей з Моршина». Сценаристам довелося трохи переписати його роль, додавши деякі факти з дитинства, що вплинули на складний характер його персонажа.
Роль нової учениці Каті дісталася 20-річній учасниці серіаліті «Київ вдень і вночі» Таїсії-Оксані Щурук. До цього вона працювала у проєктах «Кошмарний директор», «Доброволець», «Карпатський рейнджер». Виконавиця ролі Поліни, 20-річна Марія Смолякова знімалася в епізодичних ролях у серіалах «Виходьте без дзвінка» і «Агенти справедливості». Роль Макса виконав 23-річний Олег Гоцуляк, який раніше засвітився в проєктах «Ulaskawienie» і «Карпатський рейнджер».
Щоб показати життя і проблеми екранних героїв максимально реалістично, але при цьому не порушити українське законодавство, творці проєкту залучали до співпраці юристів і психологів — вони консультували на етапі написання сценарію і вносили свої правки. Одна з них — працювати тільки з повнолітніми акторами. У більшості сцен присутнє насильство, секс, герої вживають алкоголь і наркотики, вдають ніби калічать себе. Багато чого, каже Тунік, не можна показати з документальною точністю. Наприклад, виконавиця ролі Каті стає ногою на унітаз, бере в руки лезо і починає вирізати на нозі галочку. Під час зйомок потрібно було дотримуватися певних норм: не можна показувати справжню кров, весь процес і робити сцену надто затягнутою.
З психологами обговорювалося і те, як при цьому всьому дотримуватися моральних принципів. Сцени насильства в серіалі не повинні сприйматися глядачем як заклик до дії. Наприклад, «13 причин чому» розкритикували за те, що він романтизує самогубство. Сцена суїциду Ханни показана занадто натуралістично і могла б стати посібником для тих, хто має суїцидальні думки. За порадою медичних експертів, Netflix її довелося видалити. Творці «Перших ластівок» намагалися не повторювати таких помилок. Завʼязку, в якій дівчина стрибає з даху, вирішили показати без музичного супроводу, щоб не романтизувати самогубство. За словами Туніка, на етапі постпродакшену він отримав правку від юристів і психологів про те, що всі сцени, де дитина завдає собі шкоди, повинні викликати страх і огиду, а не бажання наслідувати її приклад.
За даними Держстату, щороку в Україні близько сотні дітей вчиняють суїцид. У 2017 році зафіксували 106 таких випадків, в 2016 — 115. Тому, на думку авторів, основна цільова аудиторія «Перших ластівок» — батьки. Завдання проєкту — показати їм нинішню підліткову реальність, щоб вони були здатні допомогти своїм дітям, вчасно поговорити з ними про сексуальну освіту, насильство, орієнтацію, перше кохання, булінг. За словами психолога та консультанта гарячої лінії організації «Ла Страда» Олени Кривуляк, серіал має наштовхнути на думку, що батьки не дуже добре знають своїх дітей, і пояснити підліткам, що навіть у кризовій ситуації їм завжди є до кого звернутися.
У кінці кожної серії на екрані буде зʼявлятися номер телефону гарячої лінії «Ла Страда». І якщо дитина відчує, що їй складно, страшно чи немає нікого, хто міг би її підтримати, вона завжди може зателефонувати й отримати безкоштовну анонімну психологічну консультацію.
Першу серію «Перших ластівок» покажуть на YouTube «Нового каналу» 11 листопада о 19:00.