Тридцятого серпня Володимир Бородянський представив у Facebook команду Офісу з розробки гуманітарної політики в Україні. За кіно тепер відповідає Вікторія Ярмощук — директор медіаконсалтингової компанії MRM. Одразу після звільнення Пилипа Іллєнка вона писала, що вдячна йому і що за пʼять років його роботи українське кіно «здійснило прорив». Більшість людей в кіноіндустрії дотримуються такої ж думки і високо оцінюють роботу Іллєнка. «Якщо ще кілька років тому ми раділи двом-трьом українським фільмам на рік, то сьогодні ми маємо 34 кінотеатральні премʼєри», — пояснювала Ганна Мачух, виконавчий директор Української кіноакадемії. Вікторія Ярмощук перераховувала й інші досягнення: «Дали поштовх українському глядацькому кіно, запрацювали перші національні стенди на стратегічно важливих кіноринках у Торонто і Пекіні, підписали угоду про спільне кіновиробництво з Канадою».
Ключовий момент у цій історії успіху — фінансування, яке зростало щороку. У 2014-му на роботу Держкіно з бюджету виділили 63 мільйона гривень, а наступного року — вже 170 мільйонів. Лише за чотири роки Держкіно отримало понад двох мільярдів гривень, з них витратило близько півтора. За цей час за підтримки Держкіно вийшли 173 фільми, зокрема 67 повнометражних і 53 документальні. Іллєнко відзвітував, що зросла і кількість глядачів українського кіно — з двох відсотків від загальної кількості у 2014 році до 8,5 відсотка у 2018-му. При цьому щороку збільшувалося й фінансування — у 2018 році Держкіно отримало рекордні 504,7 мільйона гривень, у 2019 — 505,9 мільйона.
Третього серпня Володимир Бородянський зібрав режисерів і продюсерів на зустріч. На ній обговорювалася подальша доля Держкіно. Як розповіли theБабелю учасники зустрічі та сам Бородянський, позиція Міністерства є однозначною — Держкіно залишиться незалежним органом з тими самими повноваженнями, що і за Іллєнка. Загалом у кіноіндустрії з оптимізмом сприймають прихід Бородянського. «Поки риторика нового міністра гуманітарної політики здається адекватною, — говорить режисер Максим Наконечний, який кілька разів отримував фінансування від Держкіно. — Усі процедури та процеси налагоджені дуже добре, Держкіно і Культурний фонд працюють добре самі собою. Якщо щось мінятимуть, це стане прямою і різкою інтервенцією, так просто це не станеться». Володимир Бородянський запевнив theБабель, що Держкіно залишиться таким же відкритим — наприклад, збережеться практика онлайн-трансляцій пітчингів на YouTube.
Володимир Бородянський прямо не відповів на запитання theБабеля, чи уріжуть обсяг бюджетних витрат на Держкіно. «Держава й надалі підтримуватиме кіноіндустрію, але важливо розуміти, що ми міняємо для всього Міністерства підхід до управління коштами. Це означає, що отримання держкоштів стане привілеєм», — сказав він. За його словами, субсидування фільмів регламентуватиметься двома критеріями. Перший — якість проєкту, який представлять на пітчингу. А другий — кредитна історія продюсера, який його представляє. «Ми посилимо вимоги до продюсерів. Якщо офігенну ідею принесе неуспішний продюсер, держава не повинна це фінансувати», — каже Бородянський.
За чотири роки українські фільми зібрали у прокаті 357,67 мільйона гривень — ушестеро менше, ніж на них витратило Держкіно. Найкасовішими стали фільм Володимира Зеленського «Я, ти, він, вона», який зібрав 77 мільйонів гривень, і комедія «Божевільне весілля» — 55 мільйонів гривень. І якщо на фільм Зеленського Держкіно виділило 48 відсотків фінансування — 17,6 мільйона гривень, то «Весілля» отримало від держави лише 10 відсотків від загального бюджету картини — 1,18 мільйона гривень. Більше грошей Держкіно вкладало у фільми патріотичної спрямованості, як-от «Червоний», «Таємний щоденник Симона Петлюри», «Крути», «Позивний «Бандерас», — їх відомство профінансувало на 50 відсотків. Касові збори цих фільмів не перевищили трьох мільйонів гривень, а «Позивний «Бандерас» взагалі провалився у прокаті — він зібрав 60 тисяч гривень при бюджеті майже 40 мільйонів, з яких 19 надало Держкіно.
Іллєнко не приховував, що підтримка патріотичних фільмів — пріоритет для держави. Саме тому він вибивав максимальне збільшення фінансування для Держкіно, і це у нього непогано виходило. «Я давно розумію, що «свято», яке влаштовувало нам Держкіно, не може тривати довіку, — коментує режисер Сергій Санін. — Це неправильно для нас як платників податків, плюс держава не найбагатша. Наша компанія планує йти у глобальну копродукцію з Європою і Китаєм». Продюсер Володимир Яценко висловлюється ще більш жорстко: «За пʼять років знімали всі та що завгодно, половина не виходила, частина розкрадалася — з цим треба закінчувати».
Як саме будуть вираховувати KPI для фільмів, які фінансує Держкіно, режисери і продюсери поки не розуміють. Бородянський каже, що до кінця вересня представить програмний план роботи відомства на найближчий час. Більш детальний проєкт обіцяють розробити до кінця року. «Це розхожа популістська риторика — якщо хтось бере гроші з бюджету, то їх обовʼязково потрібно повертати. Але люди стикаються з тим, що масовим глядачем затребуваний досить обмежений контент. Тому вони розуміють, що це не єдиний критерій успішного кіно, особливо авторського», — резюмує Максим Наконечний.