Генеральна прокуратура підготувало підозру судді Павлу Вовку в тому, що він саботував роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) — важливого органу судової системи, який має стежити за її чистотою. ВККС розглядає кандидатів на посади суддів, приймає у них іспити, веде суддівські досьє.
ВККС складається з 16-ти членів і влаштована досить хитромудро. Вісім членів призначає зʼїзд суддів, двох — зʼїзд представників юридичних вузів, двох — зʼїзд адвокатів, двох — уповноважений Верховної Ради з прав людини (омбудсмен), і ще двох — голова Державної судової адміністрації. До судової реформи 2014—2016 років термін повноважень члена ВККС становив шість років. Під час реформи його скоротили до чотирьох, але члени ВККС, обрані до 2016 року допрацьовують всі шість років. При ВККС працює Громадська рада доброчесності — група з двадцяти волонтерів, які збирають досьє на суддів, перевіряють їхню доброчесність і порядність.
Павло Вовк — голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), який займає особливе місце в судовій системі. Слово «адміністративний» в його назві означає, що він розглядає спори приватних осіб і компаній з державними органами. При цьому саме в юрисдикції ОАСК знаходяться центральні органи державної влади — всі міністерства та нацагентства, НАЗК, Верховна Рада; тут же можуть оскаржити результати конкурсів на високі державні посади.
Саме в Окружному адмінсуді Києва оскаржували призначення Романа Труби директором ДБР та перейменування Української православної церкви Московського патріархату на РПЦ. Суд скасував деякі з постанов НБУ, які стосувалися націоналізації ПриватБанку. Крім того, ОАСК задовольнив кілька позовів омбудсмена Людмили Денісової до НАЗК, яке перевіряло її декларацію. Минулого тижня він зупинив реформу харчування Збройних сил.
Павло Вовк працює в Окружному адмінсуді з 2007 року. У 2017 році на зборах ОАСК його обрали головою суду. (Видання Liga.net присвятило Павлу Вовку і справам ОАСК великий матеріал).
Нинішня історія з Павлом Вовком у головній ролі почалася в 2017 році. Вовк хотів уникнути кваліфікаційного оцінювання, яке проводить ВККС, і вберегти від нього суддів ОАСК. Оцінювання проходять усі претенденти на посаду судді, а також (за правилами реформи 2016 року) всі діючі судді. Його проводять у два етапи: спочатку суддя здає екзамен, а потім члени ВККС вивчають його суддівське досьє.
У 2017 році у Верховному суді зʼявилася вакансія судді, тоді Вовк подав свою кандидатуру, але його забракувала Громадська рада доброчесності. У червні 2018 року ВККС постановила, що Павло Вовк має пройти кваліфікаційне оцінювання — і дуже ймовірно забракувала б його. Вовк кілька разів просив ВККС відтермінувати іспит, але оскільки його не можна переносити нескінченно, він спробував заблокувати роботу ВККС, а заодно і провести туди лояльних до нього людей.
Для цього він вирішив (через другі й треті руки) оскаржити повноваження трьох членів ВККС: Сергія Козьякова, Тетяни Весельської і Станіслава Щотки. Останні двоє прийшли до ВККС за квотами омбудсмена та Державної судової служби.
Члени ВККС Сергій Козьяков, Тетяна Весельська і Станіслав Щотка.
Через знайомого адвоката Ростислава Кравця він ініціював позов у свій же суд про те, що у трьох членів ВККС сплив термін повноважень (нагадаємо, що під час реформи його скоротили з шести до чотирьох років). Кравець переконав подати такий позов колишнього суддю Ігоря Штульмана.
Павло Вовк був не єдиним суддею ОАСК, чия карʼєра опинилася під загрозою. Дискваліфікація загрожувала ще мінімум трьом суддям — Євгену Аблову, Ігорю Погрібніченку та Ігорю Качуру. Вовк домовився з ними про те, що вони задовольнять позов, якщо той потрапить до них внаслідок автоматичного розподілу. Тоді робота ВККС виявилася б заблокованою.
Судді ОАСК Павло Вовк, Євген Аблов, Ігор Погрібніченко та Ігор Качур.
Позов до ОАСК, як і до будь-якого іншого суду, подають через канцелярію. З канцелярії він потрапляє на автоматичний розподіл: зі списку вільних суддів алгоритм випадково обирає того, хто розглядатиме позов — інформація про це відображається на сайті суду.
У цей момент план Павла Вовка дав збій, бо позов потрапив до одного з суддів ОАСК, з яким не було домовленості — до Андрія Федорчука. Вовк спробував натиснути на Федорчука, але той відхилив позов. Тоді Вовк попросив адвоката Ростислава Кравця знайти іншу людину, яка б подала другий позов. Ним виявився ще один колишній суддя — Олександр Кротюк. Автоматична система розподілила позов Кротюка вже до «правильного» судді ОАСК — Погрібніченка , і той його задовольнив. Крім того, повноваження ще пʼяти членів ВККС Вовку вдалося оскаржити через суддю Ігоря Шепітка.
Просто заблокувати роботу ВККС для Павла Вовка було недостатньо, йому було необхідно завести туди лояльних до нього людей. Для цього він використав ту обставину, що окремих членів ВККС призначають омбудсмен та голова Державної судової адміністрації (ДСА). Обидва цих чиновники мають судові розгляди, у тому числі в ОАКС — і Вовк міг допомогти вирішити потрібні справи на їхню користь. У лютому 2019 року Вовк почав домовлятися з омбудсменом Людмилою Денісовою і головою ДСА Зеновієм Холоднюком.
Омбудсмен Людмила Денісова і голова ДСА Зеновій Холоднюк.
Денісова судилася з НАЗК, яке перевіряло її декларацію. Холоднюк же судився з «кадровою» комісією Вищої ради правосуддя — він мав звільнити своє крісло для нового голови ДСА, але не хотів цього робити. Позови обох розглядав саме Окружний адмінсуд Києва.
Денісова оголосила конкурс на посаду члена ВККС за своєю квотою і визнала переможцем конкурсу потрібну Вовкові людину — Миколу Сіроша. Натомість Вовк зробив так, щоб ОАСК задовольнив позови до НАЗК. Схожу угоду Вовк уклав з Холоднюком: той визнав переможцем конкурсу «правильного» Сергія Остапця, а Вовк гарантував Холоднюку «правильне» рішення за його позовом.
Члени ВККС Сергій Остапець і Микола Сірош.
Справу, де фігурує Павло Вовк, веде управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури під керівництвом прокурора Сергія Горбатюка. Це управління розслідувало так звані «справи Майдану» і перевіряло суди, які забороняли протести в 2014 році і виносили вироки протестувальникам. ГПУ перевіряла і суддів Окружного адмінсуду Києва. Як розповів на брифінгу Сергій Горбатюк, зʼясувалося, що ОАСК втручається в діяльність органів влади, у тому числі впливає на суддів Конституційного суду.
ГПУ залучила СБУ і Національне антикорупційне бюро. Вони встановили в кабінеті Павла Вовка прослуховувальні пристрої. 26 липня, у пʼятницю в Окружному адмінсуді Києва відбулися обшуки. Цього ж дня Горбатюк та директор НАБУ Артем Ситник провели брифінг, де описали суть справи. НАБУ оприлюднило годинний запис розмов голови ОАСК та інших суддів. Фігурантів справи повістками викликали до Генеральної прокуратури. У пʼятницю, 2 серпня, їм мають вручити підозри. До Генпрокуратури викликали і омбудсмена Людмилу Денісову.