Кримінальна відповідальність чиновників за незаконне збагачення була і залишається одним із найбільших важелів у боротьбі з корупцією. Відповідна стаття зʼявилася в КК в 2014 році, це було одним із зобовʼязань України перед Міжнародним валютним фондом (МВФ). Засудити за статтею нікого з високопосадовців не встигли, а в 2019 її скасував Конституційний суд (КС).
Рішення КС обурило українських громадських активістів та міжнародних партнерів України. У КС пояснювали, що стаття суперечить Конституції: вона зобовʼязувала громадянина доводити законність своїх доходів — тобто «доводити невинуватість», що суперечить презумпції невинуватості. Тим не менш, тодішній голова КС Станіслав Шевчук втратив американську візу. «Велика сімка», МВФ і Світовий банк висунули вимогу українській владі повернути кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. За словами заступника голови Адміністрації президента Руслана Рябошапки, від цього залежить, чи будуть ці міжнародні організації фінансувати Україну.
Президент пропонує повернути відповідальність чиновників за незаконне збагачення. У проєкті нового закону передбачено два види такої відповідальності — кримінальна і «цивільна».
- Кримінальна відповідальність для чиновника настає, якщо вартість його активів перевищує його доходи на 11 мільйонів 526 тисяч гривень. Ця стаття поширюється тільки на активи (рахунки в банках, нерухомість, частки в компаніях), які чиновник набуде після того, як закон стане чинним.
- Зʼявляється «цивільна процедура» конфіскації активів. Активи чиновника можуть конфіскувати за двох умов. По-перше, він повинен їх отримати протягом трьох років до набуття законом чинності. По-друге, якщо вартість активів перевищує його доходи за останні три роки на 960,5 тисяч гривень. Якщо вартість його активів менша, порушенням закону це не вважається.
Якщо закон ухвалять у нинішньому вигляді, то «нелегальні» доходи зможуть конфіскувати без порушення кримінальної справи. Для цього антикорупційні органи (САП і НАБУ) подають цивільний позов у Вищий антикорупційний суд (він почне розглядати справи з 5 вересня 2019 року). ВАС розглядає доводи сторін у цивільному процесі й ухвалює рішення. Кримінальне розслідування у цьому випадку не проводять.
В Адміністрації президента стверджують, що до відповідальності можуть притягти великих чиновників і політиків, які вже потрапляли під статтю про незаконне збагачення — до того, як її скасував КС. Таких справ — більш ніж шістдесят. Найгучніші з них стосуються екс-прокурора АТО Костянтина Кулика, голови Окружного адмінсуду Павла Вовка, колишнього першого заступника голови СБУ Павла Демчини, депутатів Олега Ляшка, Андрія Лозового та Ігоря Мосійчука, міністра інфраструктури Володимира Омеляна, екс-голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана.
Заступник глави Адміністрації президента Руслан Рябошапка у вівторок, 4 червня, заявив на брифінгу, що «цивільна процедура дасть можливість використовувати закон ретроспективно». Він має на увазі, що зможуть конфіскувати активи, які чиновник придбав протягом трьох років до того, як закон набуде чинності.
У цьому разі антикорупційні органи зможуть знову порушити кримінальну справу проти екс-глави ДФС Мирослава Продана. Проте до Вищого корупційного суду не дійдуть справи Павла Демчини (закінчився трирічний період), Костянтина Кулика (закінчився трирічний період), Олега Ляшка (його «виграш у лотерею» менший за суму, передбачену законопроєктом). Володимир Омелян теж може не хвилюватися — розслідування НАБУ стосувалося 2015 року.
Адвокат із кримінальних справ Сергій Маковецький вважає, що, вирішивши одну проблему, автори законопроєкту створили нову. Справді, автори зробили все, щоб нова стаття КК не порушувала принцип презумпції невинуватості. Руслан Рябошапка стверджує, що вони врахували думку КС, МВФ, Світового банку та досвід американської прокуратури. Але є й інша проблема — і в цивільному, і в кримінальному законодавстві закон не має зворотної сили.
Однак саме «зворотна сила» виписана в новому законопроєкті — він стосується активів, які чиновник придбав протягом трьох років до того, як закон набуде чинності. «Тут закладено механізм і підстави для оскарження в Конституційному суді», — вважає Сергій Маковецький.
Новий закон навряд чи допоможе детективам Національного агентства з боротьби з корупцією (НАБУ). Справа в тому, що він передбачає «цивільну процедуру». При цьому цивільний процес та цивільне законодавство відрізняється від кримінального кодексу та кримінального процесу, у якому звикли працювати детективи НАБУ та прокурори — у нього, за словами Маковецького, більш убогі механізми.
Щоб довести справу до суду, детективи НАБУ повинні знайти активи, внести інформацію про них до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а потім довести, що вони належать чиновнику. Для цього вони повинні провести так звані слідчі дії (обшук, допит, слідчий експеримент), у тому числі негласні (прослуховування, стеження). Ці інструменти доступні їм лише в кримінальному процесі.