Рік тому Станіслав Шевчук став головою КС як компромісна фігура і вступив у конфлікт з Адміністрацією президента Порошенка
Станіслав Шевчук очолив суд 21 березня 2018-го — його обрали на спеціальному пленарному засіданні. До цього посада глави КС було вакантною майже рік. За однією з версій, Шевчука обрали, щоб перешкодити президенту Петру Порошенку посадити в це крісло суддю з його квоти — Сергія Головатого. За іншою — він єдиний, хто міг набрати необхідні голоси. Неконфліктний викладач права з Києво-Могилянської академії, суддя Європейського суду з прав людини здавався колегам компромісним і безпечним варіантом. Після обрання, розповідає співрозмовник theБабеля з оточення голови суду, Шевчук порадив суддям «залишити всі прапори за дверима» і не займатися в суді політикою.
Незабаром, розповідає очільник суду, президент Петро Порошенко під час особистої зустрічі запропонував йому стати членом його команди. Шевчук відмовився, і після цього, за його словами, Адміністрація президента почала тиснути на його рідного брата — Рулава Одда (до липня 2014 року його звали Денис Шевчук). Проти працівників його фірми — «Української морської транспортної компанії» — Генпрокуратура порушила кримінальні справи. Одд розповідає, що за цим стояв соратник Порошенка, депутат БПП Олександр Грановський. Він же, разом з (тоді ще чинним) заступником голови АП Олексієм Філатовим намагався впливати на роботу КС, каже Одд. Під тиском Рулав нібито пішов на переговори з Грановським, а Шевчук перестав спілкуватися з Порошенком і зустрічався з ним лише на офіційних заходах. Востаннє — у січні 2019 року.
theБабель попросив Олександра Грановського прокоментувати звинувачення, але до моменту виходу матеріалу він не відповів. Раніше у своєму Facebook депутат писав, що «до жодної людини з оточення пана Шевчука ніколи не звертався» з проханнями організувати зустріч з головою КС.
Неформальні групи впливу в Конституційному суді використали скандал навколо закону про незаконне збагачення, щоб звільнити Шевчука
Конституційний суд складається з вісімнадцяти суддів. Третину з них призначає президент, третину — парламент, ще одну третину — зʼїзд суддів України. У КС до моменту призначення Шевчука було кілька умовних груп. Перша — «судді Майдану», які прийшли разом з ним до суду після Революції гідності за квотою парламенту: Сергій Сас, Микола Мельник та Ігор Сліденко.
Друга група — судді, призначені за Януковича. Троє з них — Михайло Гультай, Михайло Запорожець та Наталя Шаптала в 2010-му підтримали скасування Конституційної реформи, яка обмежувала повноваження президента. Тепер вони проходять у кримінальній справі про узурпацію влади Януковичем. Ще трьох, Олександра Касмініна, Олександра Литвинова та Олександра Тупицького в КС призначили в 2013 році.
Третя група — призначені в 2016 році за квотою президента Порошенка судді Володимир Мойсик та Віктор Колісник, і в 2018-му — Сергій Головатий.
Шевчук від усіх груп був рівновіддалений, його підтримували антикорупційні активісти та західні партнери. Цю підтримку Шевчук втратив 26 лютого 2019 року. Тоді КС скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Всі справи за цією статтею, які стосувалися відомих політиків і чиновників, довелося закрити.
До рішення КС Шевчук додав свою окрему думку. Він указав, що скасована стаття стосується тільки одного аспекту незаконного збагачення, і що її редакцію слід доопрацювати, але це не допомогло. «Я йшов за буквою закону і навіть не очікував, що захист Конституції може викликати таку реакцію», — каже Шевчук. Після цього рішення США анулювали його американську візу.
Вже в березні 2019-го проти поміркованого Шевчука виступили колеги — «судді Майдану». Вони звинуватили його в порушенні процедури розгляду справ, прогулах, спробах розширити свої повноваження і створенні паралельного секретаріату КС із позаштатних радників. Шевчук усе заперечував і наголошував, що радники у справи суду не втручалися.
Через місяць, у квітні 2019 року, Шевчук потрапив у ще один скандал — журналісти дізналися, що в березні він зустрічався з Андрієм Богданом — юристом бізнесмена Ігоря Коломойського і членом штабу кандидата в президенти Володимира Зеленського. У 2014 році Андрій Богдан потрапив під дію закону про люстрацію (більше про нього читайте тут), який багато років чекає розгляду в Конституційному суді. Богдана запідозрили у спробі вплинути на суддю. У відповідь Шевчук заявив, що знайомий з юристом понад 10 років, і той офіційно, через приймальню, звернувся до нього з недавнім рішенням КС про незаконне збагачення.
Суддям КС належить обрати нового голову та ухвалити кілька ключових рішень — у тому числі щодо закону про люстрацію
Звільнити Шевчука хотіли відразу дві групи всередині КС — «судді Майдану», які давно публічно скаржилися на голову, і «судді Януковича». Останні, за словами джерела theБабеля в оточенні екс-глави, мали з Шевчуком різні думки щодо закону про люстрацію. Глава КС і частина суддів вважали, що окремі положення закону потрібно доопрацювати, але скасувати його зовсім не можна. «Судді Януковича» наполягали на цілковитому скасуванні закону.
Шевчук розраховував, що перед тим, як його знімуть, КС розгляне закон про люстрацію. Але судді вирішили інакше: вони заслухали звіт комісії КС з регламенту та етики і звільнили Шевчука з посади судді. Рішення підтримали 12 суддів. Хто саме — невідомо, голосування було таємним.
За законом, голову КС можна зняти або за його заявою, або після 3 років роботи. Йти добровільно Шевчук відмовився. Тому судді КС вирішили просто зняти його з посади судді. За їхньою логікою, так Шевчук автоматично втрачає і крісло глави. Він з таким рішенням не згоден і вважає це порушенням процедури.
Як розповіли theБабелю два незалежних джерела, очолити суд або працювати на посаді в. о. після звільнення Шевчука планував один із «суддів Януковича» Олександр Тупицький. Його ж джерела називають головним ініціатором звільнення Шевчука. Але судді вирішили інакше. Щоб не поспішати і знайти компроміс, вони обрали головою КС Наталію Шапталу — ненадовго. В кінці вересня 2019-го вона піде — закінчиться девʼятирічний термін перебування на посаді.
Чинні судді КС коментувати те, що відбувається в суді, і тим паче говорити про майбутні розгляди відмовляються. Але тим, хто хоче зрозуміти розстановку сил у суді, джерела з оточення Шевчука радять дивитися на результати голосувань у важливих питаннях. Наприклад, стосовно закону про люстрацію, — за його скасування виступають «судді Януковича».
Ще однією показовою справою джерело називає розгляд конституційної скарги «Запорізького заводу феросплавів», який контролює група «Приват» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Питання вже внесли до порядку КС на середу, 22 травня. Завод намагається визнати неконституційними деякі положення закону про Національне антикорупційне бюро. За словами джерела, напередодні звільнення Шевчука Тупицький просив його переконати суддів підримати завод. Шевчук це робити відмовився. theБабель звернувся до Тупицького по коментар, але до моменту публікації його не отримав.
Скоро в КС можуть оскаржити і поки неопублікований указ нового президента про розпуск парламенту. Якщо суд визнає документ неконституційним, це може бути підставою для імпічменту президента. Якщо Зеленський виконає свої обіцянки і вирішить скасувати недоторканність президента та депутатів, ці ініціативи теж повинні будуть пройти КС.
Сам Шевчук сьогодні, 21 травня, подав позов до Окружного адміністративного суду. Він оскаржує процедуру свого звільнення, яке вважає незаконним, а також вимагає поновити його на посаді судді та очільника КС. Крім цього він готує звернення в правоохоронні органи. Його юристи готові це кваліфікувати за статтею 109 Кримінального кодексу України — дії, спрямовані на зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Головним «вигодонабувачем рейдерського захоплення КС» Шевчук називає Порошенка.