Які пільги і соцгарантії передбачає законопроект
- одноразова грошова допомога
- безоплатна правова допомога
- першочергове безкоштовне медичне обслуговування
- психологічна реабілітація
- призупинення штрафних санкцій та відсотків на кредити під час полону
- заборона вилучати майно та гроші у родин заручників
- грошова компенсація родині у разі смерті заручника
У законопроекті не вказано жодних конкретних сум компенсацій і виплат. Їх, уже після прийняття закону, має ухвалити уряд.
Як отримати статус заручника та оформити пільги
Процедури, які доведеться пройти заручникам для підтвердження свого статусу, у законопроекті чітко не прописані. Якими їх бачать автори закону, ми дізнались у секретаріаті першої заступниці голови парламенту, співавторки закону Ірини Геращенко. Процедура залежатиме від того, де утримують заручників — в Україні чи в іншій державі.
Для заручників з території України — ОРДЛО і Криму
Під час затримання або після нього родичі заручників пишуть заяву про скоєння злочину за фактом взяття в заручники. Після повернення з полону, на підставі документів кримінального провадження, заручник в СБУ отримує довідку про свій статус. З цим документом за місцем реєстрації можна отримати посвідчення заручника, яке дає право на пільги.
Для заручників, яких утримують в Росії
Вони мають отримати рішення Європейського суду з прав людини про те, що їх утримували з політичних мотивів. З практики, такі справи ЄСПЛ розглядає роками. З рішенням суду політв’язень може звернутися по компенсацію до місцевих органів соцзахисту.
Чому активісти та сімʼї заручників проти?
Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля разом із правозахисними організаціями Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр прав людини, КримSOS та іншими виступають проти законопроекту і називають його найгіршим з усіх наявних варіантів.
Ось що закидають правозахисники та відповідають автори закону.
Правозахисники: проект закону стосується боротьби з тероризмом, але поняття «антитерористична операція» (АТО) вже не використовують. Через це, на думку активістів, статус українських вʼязнів у Криму та РФ лишатиметься невизначеним.
Автори закону: байдуже, як буде називатися операція — АТО чи ООС. На статус заручників та їх реабілітацію це не впливатиме.
Правозахисники: щоб скористатися пільгами, необхідно отримати посвідчення «особи, яка постраждала від незаконного позбавлення волі». Видають його за місцем реєстрації на підставі довідки СБУ. Місце реєстрації багатьох політв’язнів — анексований Крим і тимчасово окуповані території. Отримати довідку там неможливо.
Автори: отримати довідку можна й на підконтрольних територіях. Для цього мешканці тимчасово окупованих територій просто мають отримати статус внутрішньо переміщеної особи.
Правозахисники: СБУ не може засвідчувати статус заручників — це суперечить міжнародним нормам та не належить до компетенції Служби безпеки.
Автори: у 2014 році СБУ створила Об’єднаний центр із розшуку заручників. Саме тому депутати хочуть доручити це питання силовикам. Але оскільки СБУ не займалася заручниками в Криму і політв’язнями в Росії, довідки будуть видавати на підставі кримінальних проваджень поліції.
Правозахисники: Документ не дає визначення поняття «заручник». Будь-яка особа, яку затримали на окупованих територіях, зможе перетендувати на такий статус, і це створить додаткове навантаження на бюджет.
Автори: це визначення вже є в законі «Про боротьбу з тероризмом», тому проблем не буде.
Правозахисники: проект закону передбачає, що соціальну допомогу заручники отримують уже після звільнення. Тобто родини полонених залишаються без підтримки держави саме тоді, коли найбільше її потребують.
Автори: це питання дискусійне. Строки виплат можна буде обговорювати після першого читання.
Співавтор законопроекту Ірина Фріз визнає, що проект не ідеальний, і обіцяє, що правки та зауваження можна буде вносити перед другим читанням. Але, якщо парламент зараз не розгляне хоча б один погоджений варіант, закон не приймуть ніколи.