Ернандо Колон (Фердинанд Колумб) — позашлюбний син мореплавця Христофора Колумба, який жив на межі XV—XVI століть. Його головною метою життя було зібрати універсальну бібліотеку, яка б містила «усі книги всіма мовами і з усіх предметів, які можна знайти як у християнському світі, так і за його межами».
Колон багато подорожував Європою, скуповуючи книги. Станом на початок XVI століття він зібрав велику колекцію, у якій було від 15 до 20 тисяч видань. До нашого часу вціліло лише близько чверті книг з колекції, яка з 1552 року зберігається в Севільському кафедральному соборі.
Зібравши свою колекцію, Колон запросив групу вчених, які прочитали всі книжки та склали коротке резюме кожної з них. Усе це Колон зібрав у 16-томний каталог Libro de los Epítomes, зі складною системою індексів та перехресних посилань. Це стало фактично першою бібліографічною класифікацією, яка заклала фундамент для сучасної бібліотечної справи та краудсорсингових платформ на кшталт Вікіпедії. У севільський бібліотеці зберігаються 14 томів цього каталогу, інші два впродовж 350 років вважалися втраченими.
У 2019 році один зі зниклих томів виявили в Інституті Арнамагана в Університеті Копенгагена. Він був серед великої колекції з понад трьох тисяч книг ісландського вченого Арні Магнуссона, яка потрапила в університет у 1730 році. Велика частина цієї колекції — середньовічні видання скандинавськими мовами та лише близько двох десятків іспанською. Імовірно, тому на том Libro de los Epítomes не звертали уваги протягом кількох сотень років.
Suzanne Reitz / Arnamagnæan Institute, University of Copenhagen
Зараз рукопис вивчають професори Хосе Марія Перес Фернандес з Університету Гранади та Едвард Вілсон-Лі з Кембриджа, який у березні випустив біографію Ернандо Колона під назвою «Каталог книг, що зазнали корабельної аварії». Знайдений том завтовшки понад 30 сантиметрів, у ньому близько двох тисяч сторінок. Учені стверджують, що він є одним з найважливіших з усіх каталогів, які Ернандо Колон створив для класифікації своєї бібліотеки.
Вілсон-Лі в інтервʼю The Guardian називає відкриття «вікном у загублений світ книг XVI століття». «Це відкриття величезної значущості не лише тому, що в ньому міститься так багато інформації про те, що люди читали пʼятсот років тому, але й через те, що в ньому є описи книг, яких більше не існує», — говорить він.
На відміну від інших колекціонерів того часу, Колона цікавили не лише твори класичних авторів або інші поширені тексти. Він скуповував усі друковані видання, які знаходив, включно з політичними листівками, путівниками та плакатами з таверн. «Важлива частина бібліотеки Ернандо — це не тільки Платон і Кортес, він узагальнює все — від альманахів до новинних брошур. Це справді дає нам уявлення у всій повноті про ранній друк, велика частина якого не збереглася, про світ, який значною мірою втрачений для нас», — сказав Вілсон-Лі.
Зараз Вільсон-Лі та Перес Фернандес планують оцифрувати рукопис і готують до 2020 року великий звіт про знайдений том.