Костянтину Кулику 41 рік. Він закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого в Харкові. Після цього, з 1999 по 2014 роки працював у прокуратурах Харкова і області.
У цей період Кулик познайомився з Євгеном Жиліним. Через 10 років останній буде активним противником Євромайдану, воюватиме на Донбасі на боці сепаратистів, утече в Росію, а в 2016 році його там вбʼють. До усіх цих подій Жилін працював в Управлінні по боротьбі з оргзлочинністю в Харківській області. Разом з Куликом вони розслідували економічні злочини, потоваришували і навіть стали кумами. Згодом їхні шляхи розійшлися — Кулика перевели в Полтаву, згодом — у прокуратуру Київської області. У 2014 році він пішов працювати у новостворену військову прокуратуру і добровільно поїхав слідчим в АТО.
З 2014 року вів гучну справу про 1,5 мільярда активів «сумнівного походження організованого злочинного угрупування Януковича». У березні 2017 року Краматорський суд вирішив конфіскувати всю суму в держбюджет. Генпрокурор Юрій Луценко назвав це одним з найбільших досягнень ГПУ, але текст рішення суду засекретив.
Телеканалу Al Jazeera вдалося отримати секретний документ. У ньому йдеться про діяльність «злочинної організації Януковича» та її «підрозділу» — так званої «групи компаній СЄПЕК». За версією слідства, останньою керував Сергій Курченко. У засекреченому Луценком рішенні також фігурувала компанія ICU. Її засновниками були екс-голова НБУ Валерія Гонтарева та Макар Пасенюк — «фінансист Порошенка».
У травні 2016 року Луценко ввів Кулика до групи прокурорів, які розслідували так звану «справу Курченка». Це рішення публічно розкритикував голова Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький. Він наполягав: до важливої справи Кулика залучили, щоб допомогти уникнути відповідальності за корупційні злочини, які розслідували САП і НАБУ.
Офіційні звинувачення Кулику висунули 29 червня 2016 року. Його підозрювали в тому, що за 8 місяців 2015 року він разом із цивільною дружиною отримав і не задекларував майже 3 млн грн. До того ж, його видатки перевищували доходи. Якби вину Кулика довели, він міг би отримати від 2 до 5 років тюрми з конфіскацією майна.
Луценко обіцяв не вигороджувати прокурора, але публічно наголошував, що той незамінний у «справі Курченка»: «Пан Кулик, в голові якого весь план по злочинній організації Курченка і Клименка, для мене дуже важливий».
Відсторонити від роботи Кулика детективам САП не вдалося — апеляційний суд поновив його на посаді. З жовтня 2016 року він ходив на суд у своїй справі прямо із прокуратури. А вже у 2019 році після недавнього рішення Конституційного суду, який скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, справу проти Кулика закрили.
У квітні 2017 року Кулика звільнили з військової прокуратури і одразу взяли на роботу в ГПУ. Луценко призначив його заступником начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва.
Вже після цього у своєму інтерв’ю колишній керівник Кулика, головний військовий прокурор Анатолій Матіос сказав, що моральні засади його колишнього підлеглого — «нікчемні». «Професіоналізм — він достатньо грамотна людина. Але грамотність та порядність — не слова-синоніми».
Така характеристика не завадила Кулику у червні 2017 року отримати від президента орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
У грудні 2017 року Кулик брав участь у ще одній знаковій для влади операції — затримував екс-голову Одеської області і лідера Руху нових сил Михеїла Саакашвілі. У останнього тоді був особистий конфлікт із Порошенком. У підсумку Саакашвілі видворили з країни і позбавили українського громадянства. А 16 листопада 2018 року Кулика знову підвищили. Він став начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях і продовжив працювати над справою Курченка.
У рамках цієї справи 28 березня 2019 року Кулик і надіслав підозри близьким соратникам діючого президента — заступнику голови АП Олексію Філатову, колишній голові НБУ Валерії Гонтаревій, екс-голові АП Борису Ложкіну, Макару Пасенюку та ін. У Генпрокуратурі заявили, що підозри у цій справі справді вручили 98 особам, у тому числі високопосадовцям, але соратникам президента — незаконно. Для цього слідству, за версією ГПУ, бракувало доказів, у Кулика не було повноважень і взагалі він мав вручати все особисто, а не слати поштою.
У ЗМІ зʼявилась інформація, що підозри Кулика могли виникнути після зустрічі з Ігорем Коломойським в Ізраїлі. Туди прокурор, за даними ГПУ, літав у відпустку з 13 по 15 березня 2019 року. Цю версію і Коломойський, і Кулик спростували. Останній заявив, що літав в Ізраїль для реабілітації дитини. А Коломойський запевнив, що ніколи навіть не бачив прокурора.
На цьому справа Кулика загальмувала. У ГПУ і Державному бюро розслідувань переконують, що жодних перевірок і справ проти нього немає. Неофіційно в Генпрокуратурі уточнюють — немає поки що.