Волкова затримали працівники Служби безпеки України — вони ж і здійснювали обшук у нього в квартирі. Наступного дня після затримання, 28 вересня, силовики повідомили, що блогер у 2014—2016 роках працював у так званому «комітеті соціальних комунікацій ДНР». Він розміщував на проросійських ресурсах «матеріали із закликами до підриву територіальної цілісності України та розпалювання міжнаціональної ворожнечі». А завдання Волков нібито отримував від російських кураторів. Одним з таких, за версією СБУ, було організувати в Запоріжжі антиукраїнську інформаційну кампанію.
У грудні 2016 року хакери з групи Invisible Front зламали електронну пошту головного редактора одеського сайту «Інфоцентр» Артема Бузили. Там був лист від Волкова. Він писав, що планує бюджет для нового запорізького сайту zp.today. Серед завдань видання блогер називав «помʼякшення антидонбаських і антиросійських настроїв у суспільстві» та «створення регіональної соціокультурної ідентичності жителів Запорізького регіону з метою руйнування русофобського конструкту під назвою «українська нація» і подальшого перезбирання дружньої до Росії держави на засадах нового суспільного договору».
Крім того, Волков публікував на сайтах проросійських ЗМІ (таких, як «Конт») матеріали, де називав київську владу «фашистською», стверджував, що на Донбасі йде громадянська війна, називав Петра Порошенка, Олександра Турчинова й Арсена Авакова «нацистськими упирями».
Запорізький журналіст Сергій Сидоров, який стежив за справою Волкова, розповів theБабелю, що СБУ зацікавилася блогером більш ніж за півроку до затримання — незабаром після появи у відкритому доступі листування з Артемом Бузилою. «Тоді йому предʼявляли статті на «сепарських» сайтах, але інкримінувати чітко нічого не могли. Просто тримали під ковпаком і викликали на допити. Він у той час почував себе досить вільно, зміг навіть зʼїздити до батька в Ізраїль», — говорить Сидоров.
Сам Волков у розмові з theБабелем розповів, що «відносини з СБУ» у нього були з кінця 2014 року, після участі в акціях Антимайдану. Після розгону запорізького Майдану 26 січня 2014 року в інтернеті зʼявився його монолог «Сповідь тітушки: Ми відстояли Запоріжжя!», в якому Волков розповідав про недавні події біля Запорізької обладміністрації. Тоді Янукович вже втік із країни. В обладміністрації залишався його ставленик — тодішній губернатор Запорізької області Олександр Пеклушенко, будівлю зайняли люди в балаклавах, а майданівці намагалися прорватися всередину. У своєму монолозі Волков називає тих, хто не пускав майданівців до ОДА, «людьми, які прийшли захистити рідний край від фашистської нечисті».
«Я брав участь у санкціонованих мітингах Антимайдану, захищав від погромів памʼятники та облдержадміністрацію, коли її намагалися штурмувати», — розповів Волков про свої заняття під час Євромайдану. Він каже, що до СБУ його запрошували «поговорити, говорили не робити нічого поганого».
Свої погляди Волков називає антивоєнними. «Потрібно досягти миру будь-якою ціною. У статтях я писав про те, що сторони не виконують Мінські угоди. Комусь це не сподобалося», — каже Волков. Він заперечує свою роботу в «комітеті соціальних комунікацій ДНР». «Суд не знайшов навіть доказів існування такого комітету, тим більше — того, що я влаштовувався туди на роботу та виконував завдання. Це неправда», — говорить Волков. При цьому «комітет соціальних комунікацій» справді існує — він значиться у списку органів «Народної ради ДНР», у нього є сторінки в соцмережах, а на сайті «Донецької академії управління та державної служби при Голові Донецької Народної Республіки» зазначається, що в комітеті працюють її випускники.
Після арешту Волкову спочатку інкримінували статтю 110, частина 3 КК. Пізніше справу перекваліфікували на другу частину 110-ї статті — ті ж самі дії, але вчинені групою осіб. Про загибель людей у цій частині нічого не сказано. Сергій Сидоров вважає, що спочатку у справі Волкова погано провели експертизу та зібрали докази. «Йому приписували, що він їздив у Росію отримувати вказівки щодо дестабілізації ситуації в Україні. Можна було дочекатися його реальних кроків щодо дестабілізації — організації акцій, видачі якихось вказівок, і використовувати їх як доказ», — говорить Сидоров.
Адвокат Волкова Володимир Ляпін розповів, що експертизи не виявили в текстах блогера закликів до територіальних змін. «В одному з пунктів звинувачення йшлося, що у своїй статті Волков написав: «Крим перебуває у складі Росії, згідно з Конституцією РФ. Але ж за Конституцією Росії так і є», — говорить Ляпін. Він розповів, що суд визнав неприпустимими докази, які були отримані під час обшуків у день затримання, тому що «обшуки проводили до офіційного затримання та без адвоката».
До 27 квітня сторона звинувачення подасть апеляцію на вирок. Волков сподівається, що її не задовольнять, і збирається займатися в Україні «захистом політвʼязнів». «Про українських політвʼязнів у Росії пишуть ЗМІ, ними займається уповноважений президента з прав людини, а опозиційних політвʼязнів усередині України — таких, як я — ніхто не помічає», — говорить Волков.
Сергій Сидоров вважає, що блогера «зроблять другим Коцабою, який буде їздити по міжнародних конференціях і розповідати, як в Україні не дотримуються свободи слова, а хунта обмежує невинних».