Снігопад у Києві розпочався ще напередодні — у пʼятницю, 22 березня. Уже надвечір на дорогах утворилися затори. Кияни добиралися з роботи додому по 10—12 годин. Зранку в суботу рух транспорту в місті був практично паралізований. Багато автобусів, тролейбусів і трамваїв не вийшли на маршрути. Уздовж вулиць стояли сотні заметених снігом авто. Пересуватися Києвом можна було лише пішки або на метро.
Директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда на засіданні оперативного штабу Київської міськадміністрації назвав той снігопад в Україні безпрецедентним. «Уперше за понад сто років внаслідок циклону, який проходить територією України, протягом доби випало понад 50 мм опадів, що дорівнює місячній нормі». За підсумками цього засідання в Києві оголосили надзвичайний стан.
Розчищати столицю від снігу направили сім тисяч комунальників і півтори тисячі військових. Працювали сотні снігоприбиральних машин, техніка ДСНС і БТРи Міноборони з президентського полку, які витягали зі снігових заметів автобуси, вантажівки та легкові авто. Але відновити рух транспорту та ліквідувати 10-бальні затори того дня так і не змогли.
Снігопад зірвав графік руху потягів — вони затримувалися на кілька годин. Ще з пʼятниці, 22 березня, київські аеропорти «Бориспіль» і «Жуляни» працювали з перебоями. А до вечора 23 березня обидва закрилися, авіакомпанії скасували усі рейси.
Через негоду міська влада оголосила понеділок, 25 березня, вихідним днем. У підсумку тодішній перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак взяв на себе провину за ситуацію після снігопаду в столиці та подав у відставку. А голова КМДА Олександр Попов звільнив директора «Київавтодору» і начальника управління міськадміністрації з надзвичайних ситуацій.
Попри мобілізацію столичних комунальників для прибирання снігу та розчищення вулиць, киянам теж довелося приєднатися до ліквідації наслідків негоди. Вони допомагали одне одному розчищати авто і проходи у дворах будинків, виштовхували з заметів маршрутки та машини швидкої допомоги. А уряд тодішнього премʼєра Миколи Азарова попросив усіх українців «у такій складній ситуації проявити організованість, витримку, взаємодопомогу, людяність, за можливості долучатись до ліквідації наслідків негоди, допомагати одне одному».
Через негоду ввечері 22 березня обмежили вʼїзд фур та вантажівок до столиці. Наступного дня в деяких районах Києва в магазинах вишикувалися черги. Люди змітали з полиць хліб, молочну продукцію, крупи, овочі, фрукти. Увечері 23 березня міська влада дозволила пропускати до столиці перш за все фури з продуктами. У повній мірі відновити постачання в усі магазини та супермаркети вдалося лише у понеділок, 25 березня.
Рекордний снігопад у столиці в березні 2013-го став приводом і для зимових розваг. Кияни каталися вулицями міста на лижах і сноубордах. А Андріївський узвіз на кілька днів перетворився на справжній гірськолижний курорт.
Незважаючи на сніг і затори, 23 березня 2013-го у Національному палаці мистецтв «Україна» відбулася церемонія нагородження лауреатів премії «Людина року». Номінанти та гості йшли через замети у вечірньому вбранні та туфлях. Одним з лауреатів став італійський співак Тото Кутуньо. Його нагородили «за відродження культурних контактів і духовне зближення народів». Рівно шість років потому, 23 березня 2019-го, Кутуньо виступатиме з концертом на тій самій сцені. Але тепер депутати Верховної Ради просять СБУ заборонити співакові вʼїзд в Україну.
Шість років тому до Києва вперше приїхала колишня порнозірка, а нині акторка, модель, письменниця та ді-джейка Саша Грей. Вона відіграла DJ-сет в одному з нічних клубів столиці ввечері 23 березня.
Напередодні вона виступала в Одесі, а до Києва зважилася їхати автобусом — її авіарейс скасували через снігопад.