Коли ви вперше дізналися про проект «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні», як сприйняли його?
Це один із проектів, які подали на розгляд конкурсної комісії. Не в моїй компетенції давати проектам художню оцінку, тому що я не є експертом у галузі мистецтва. Єдине, що можу сказати: особисто мені сподобався проект, який навіть не увійшов до трійки лідерів і, на моє суб’єктивне переконання, він міг би стати знаковою подією для Венеціанської бієнале.
Які шанси, що його все ж таки зможуть реалізувати?
Я не дуже розумію, чому ми ставимо під сумнів показ проекту у Венеції. Про те, що його не можна реалізувати жодного разу не говорили ані в Міністерстві культури, ані наші куратори, які роблять цей проект. І якщо проект пройшов Національний відбір і переміг у конкурсі, говорити про те, що він неперспективний в принципі не можна.
Чому, на ваш погляд, обрали настільки дорогий і складний з точки зору реалізації культурний проект?
«Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні» в реалізації не складніша за інші проекти. Будь-який проект для Венеціанської бієнале вимагає ретельної технічної підготовки. Це повʼязано з регламентом самої Бієнале, і з тими технічними обмеженнями, які висувають організатори. Але цим не займається Міністерство культури, а куратори, які ведуть проект. Якщо говорити про вартість всіх поданих на конкурс проектів, то «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні» виявився одним з найменш дорогих. До того ж займаються фінансуванням і держава, і куратори. Велика частина витрат з боку держави йде на оренду павільйону, а він орендується завжди, для будь-яких українських проектів. Його вартість фіксована і не змінюється в залежності від того, хто представляє Україну на Венеціанській бієнале.
Чи допомагає вам Міністерство закордонних справ або якісь інші інституції та структури? З ким ви контактуєте з цього питання?
Міністерство закордонних справ жодним чином не залучено до роботи в цьому напрямку.
Яку суму на проект виділив Мінкульт і як будуть розподілені ці гроші?
На сьогоднішній день ми витратили 97 тисяч євро — це передплата за оренду павільйону. Плануємо виділити 3,5 мільйона гривень загалом. Ми всі розуміємо, що Бієнале не тільки флагман сучасного мистецтва, але й політичне та національне представлення країни. Безперечно, презентація України є свідомим і символічним кроком, який ми повинні здійснити.
Що ви думаєте про противників проекту в арт-середовищі та про лист з проханням провести повторний конкурс, який вони написали на імʼя міністра культури?
У будь-якого проекту можуть бути і противники, і прихильники. Питання у дотриманні загальних правил. Я — за прозору та чесну процедуру відбору, а проект «Відкритої групи» [Юрій Білей, Антон Варга, Павло Ковач, Станіслав Турина] у конкурсі вже переміг.
Що говорять в «Укроборонпромі»
У перший раз, в листопаді 2018-го, в «Укроборонпромі» повідомили, що не отримували офіційних запитів на надання літака Ан-225 «Мрія» в межах Венеціанської бієнале сучасного мистецтва.
Пізніше, «Укроборонпромі» сказали, що представники «Відкритої групи» телефоном зверталися в комерційний відділ, щоб дізнатися приблизну вартість такого польоту. При цьому їх попередили про обмеження на польоти над історичним центром Венеції, як і про необхідність отримати додаткові дозволи на політ.
На три наступних запити, надіслані в лютому 2019 року, в «Укроборонпромі» не відповіли.
Чи може так статися, що «Падаюча тінь» не представлятиме Україну у Венеції? Що може на це вплинути?
Звичайно, ми не можемо стовідсотково гарантувати, що не настануть форс-мажорні обставини. Єдине, що може вплинути на представлення українського павільйону на Венеціанській бієнале, — намагання знехтувати чесними правилами. Тиск «зацікавлених» у тому, щоб дискредитувати владу в цілому, зокрема й Міністерство культури, із залученням фінансової та пропагандистської підтримки з боку країни-агресора, щоб зірвати національне представлення України у Венеції.
Які дозволи потрібні вам з італійської сторони, щоб реалізувати проект?
Мінкульт не займається технічними питаннями, і все, що необхідно зараз, — це технічна робота з організаторами та відповідальними департаментами Бієнале.
Я бачу, як відбуваються всі ці процеси: кореспонденція, листування, узгодження підрядників. Бієнале висуває дуже жорсткі умови представлення культурних проектів на Арсеналі [головний майданчик Венеціанської бієнале разом із садами Джардіні, цього року Україна вперше отримала можливість розмістити свій павільйон саме тут]. Тут навіть найменша деталь має бути погоджена з організаторами.
Коли ми точно дізнаємося, полетить чи не полетить «Мрія»?
На презентації Національного павільйону — 9 травня 2019 року. Можливо, це і є сам проект — чи полетить «Мрія».
Яких домовленостей ви досягли з компанією Antonov Airlines і «Укроборонпромом», які можуть надати літак?
Проведено перемовини з Державним концерном «Укроборонпром» та Державним підприємством «Антонов» стосовно оренди літака, а також із владою Італійської Республіки та міста Венеція щодо можливості прольоту літака над Венецією. На сьогоднішній день ми знаємо, що прольот можливий на висоті дві тисячі метрів. Але хочу наголосити, що питання представлення не в прольоті літака, а в самому концепті реалізації мистецького проекту і в павільйоні, який представлятиме Україну протягом шести місяців в Арсеналі.
- «Відкрита група» просить усіх українських художників заповнити форму з інформацією про себе, щоб згодом використати її в проекті «Падаюча тінь «Мрії» на сади Джардіні».