«Чорнобиль» — спільний проект HBO та Sky Television. Всього в драматичному серіалі 5 серій. Вони розповідають історію Чорнобильської катастрофи: у 1986 році через вибух на АЕС території Білорусі, України, Росії та деяких інших східноєвропейських і скандинавських країн «покриваються» радіоактивними матеріалами. Кремль призначає керівником урядової комісії з питань Чорнобильської аварії заступника голови Ради Міністрів СРСР Бориса Щербину. У серіалі паралельно з офіційним розслідуванням фізик-ядерник Уляна Хомюк вирішує самостійно розкрити таємницю катастрофи, ризикуючи своїм життям та свободою.
Історія Бориса Щербини, як і більшості інших героїв серіалу — реальна. Щербину відправили у Прип’ять одразу після вибуху реактора. Після приїзду стало зрозуміло, що проблема набагато більша, ніж собі уявляли в Москві, тому комісія, яку очолював Щербина, була розділена на оперативні групи, які працювали над різними напрямками. Одна група займалася розслідуванням причин аварії, інші намагались ліквідовувати пожежу, евакуйовувати людей. Щербина змушений був приймати багато швидких і відповідальних рішень, що, як стверджує очевидець тих подій — радянський вчений, спеціаліст з ядерної хімії Валерій Легасов, він без вагань робив, прислухаючись до думки фахівців.
У серіалі покажуть переживання Щербини, який, намагаючись боротись із жахливими людськими втратами, стикався з реаліями радянської політичної системи, частиною якої був сам. Роль Щербини зіграв швед Стеллан Скашгорд («Меланхолія», «Дівчина з татуюванням дракона»).
Аварія на Чорнобильській АЕС
В ніч на 26 квітня 1986 року повинен був відбутися плановий ремонт реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС та експеримент «режиму вибігу турбогенератора». Під час зупинки, реактор вибухнув і почалася пожежа.
Перша група пожежних гасила вогонь без належного спорядження, яке б захищало від радіації і всі вони отримали величезну дозу опромінення.
Кілька діб влада СРСР не повідомляла жителям країни наскільки велика аварія сталася в Чорнобилі. Очевидці згадують, що в першу добу після вибуху на відкритих прилавках магазинів лежали тістечка, люди гуляли по вулицях, отримуючи катастрофічні дози опромінення.
Колишній секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов стверджував, що фахівці і влада дві доби не знали, що сталося і не могли зрозуміти масштаб трагедії. Зізнаватися в аварії владі СРСР довелося тільки після того, як радіоактивні матеріали дійшли до Швеції, де їх «засікли» фахівці.
Вже згаданий Валерій Легасов теж став героєм картини. У реальності він прилетів з Москви разом із Щербиною та допомагав розібратись у тому, що насправді відбулось на ЧАЕС. Він пробув в ураженій зоні аж чотири місяці. Усе, що побачив там — надиктував на п’ять магнітофонних касет, які згодом були «розшифровані» у книгу. Частину записів, щоправда, було стерто. Легасов повісився 27 квітня 1988 року. Його в фільмі грає британець Джаред Гарріс («Корона», «Божевільні»).
Згадують у серіалі також і трьох (із шести) засуджених за аварію на Чорнобильській АЕС: директора ЧАЕС Віктора Брюханова, головного інженера Миколу Фоміна та заступника головного інженера Анатолія Дятлова. Усі вони були засуджені до 10 років ув’язнення за порушення вимог техніки безпеки. Директор ЧАЕС на суді відповідав невиразно та й взагалі з початку трагедії був у шоковому стані, як описував його Легасов: «Директор ЧАЕС був у шоці, від початку до кінця... Він ніяких розумних дій і слів вимовити не міг... Він був недієздатною людиною». Тим не менше, і він, і Фомін з Дятловим свою провину цілком не визнавали. Усі засуджені отримали велику дозу опромінення ще в день аварії. Найбільше хворів Дятлов. Зрештою його достроково звільнили через 3 роки колонії: вступився академік Андрій Сахаров.
У серіалі також розповідають трагічну історію подружжя Ігнатенків. Василь Ігнатенко був у складі групи пожежників, які першими гасили ЧАЕС. 13 травня він помер болісною смертю: його шкіра злізала, він випльовував власні органи. Дружина Василя, 23-річна Людмила, на той час була на шостому місяці вагітності. Не зважаючи на застереження лікарів, які стверджували, що навіть перебувати поряд з чоловіком небезпечно, вона до останнього була з ним: змінювала білизну, тримала за руку, обіймала і цілувала. Через велику дозу опромінення, яку отримала Людмила, її донька народилася з патологіями внутрішніх органів і померла за кілька годин після пологів. У серіалі Людмилу грає актриса Джессі Баклі.
Автори серіалу описують його як «розповідь про брехню і боягузтво, про мужність і переконання, про людські невдачі і людські подвиги».
Автор сценарію — американець Крейг Мезін. Раніше він писав сценарії здебільшого до комедійних фільмів («Без відчуттів», «Дуже страшне кіно-3» та 4, «Ангели Чарлі», «Похмілля у Вегасі-2» і 3). Режисер «Чорнобиля» — швед Юхан Ренк. Він відомий за серіалами «Ходячі мерці» та «Пуститися берега» («Breaking Bad»). Окрім того, Ренк — музикант та кліпмейкер. Він робив кліпи для Мадонни, Девіда Бові та Роббі Вільямса, а також рекламу для Chanel, Valentino та Nike.
«Чорнобиль» знімали минулого року — чотири місяці в Литві (у містах Вільнюс та Каунас) та Києві. Першу серію HBO планує випустити 6 травня. А до того детальніше дізнатися про людей, з яких «списували» героїв серіалу, можна з:
- книги Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва». Білоруська журналістка і письменниця записала історію Людмили Ігнатенко;
- розшифровки записів Валерія Легасова;
- розсекречених записів Комітету державної безпеки (КДБ);
- відеоспогадів Анатолія Дятлова.