Netflix отримала права на екранізацію роману Габріеля Гарсіа Маркеса «Сто років самотності». Компанія заявила про це 6 березня, в день, коли письменнику мало б виповнитися 92 роки. За книгою знімуть серіал іспанською мовою, якою й було написано роман. Зйомки відбуватимуться переважно на батьківщині Маркеса, в Колумбії. Виконавчими продюсерами серіалу стануть сини письменника — Родріго Гарсія і Гонсало Гарсія Барча.
Роман «Сто років самотності» був опублікований у 1967 році, і Маркесу багато разів пропонували його екранізувати, але він не погоджувався. Наприклад, наприкінці 70-х зняти фільм за цим твором пропонував американський актор і режисер Ентоні Куїнн. Він хотів купити авторські права за один мільйон доларів.
Старший син письменника Родріго Гарсіа розповів, що батько не хотів продавати права на екранізацію «Ста років самотності», оскільки побоювався, що сюжет неможливо вмістити у хронометраж художнього фільму. А ще він хотів, щоб екранізація була тільки іспанською мовою. «Netflix довів, що зараз люди більш охоче, ніж коли-небудь, дивляться серіали іноземними мовами з субтитрами. Це більше не проблема для них», — пояснив свою згоду на екранізацію роману молодший син письменника Гонсало Гарсія Барча.
Про що роман
Дослідник творчості Маркеса Ніколас Пернетт каже, що «Сто років самотності» — справді складний для екранізації роман. Час у ньому неоднорідний, реальність змішана з фантазією, практично весь твір побудовано на непрямій мові, у романі майже немає діалогів, а його речення — дуже довгі. Одне з них, наприклад, займає дві з половиною друкованих сторінки.
Сюжет роману розповідає про рід Буендіа — його зародження, розквіт, занепад і загибель. Майже всі події книги відбуваються у вигаданому містечку Макондо, але в сюжет вплетені й реальні події з історії Колумбії — громадянські війни, придушення масових протестів на банановій плантації. Роман став одним з головних творів магічного реалізму, його перекладено 46 мовами і продано понад 47 мільйонів примірників. Через 15 років після його публікації Маркес отримав Нобелівську премію з літератури.
Інші екранізації Маркеса
Попри те, що Маркес постійно відмовлявся екранізувати «Сто років самотності», він любив кіно. Прозаїк створював сценарії до фільмів, а в 1986 році став співзасновником Міжнародної школи кіно і телебачення на Кубі.
Першим у 1979 році екранізували оповідання Маркеса «Вдова Монтель». Фільм номінували на «Золотого ведмедя» Берлінале.
Через чотири роки фільмом стала повість «Неймовірна та сумна історія про простодушну дівчину Ерендіру і її безсердечну бабусю». Стрічка отримала назву «Ерендіра» і претендувала на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю. У 1985 році вийшов фільм «Час помирати» за сценарієм Маркеса.
У 1999 році мексиканський режисер Артуро Ріпштейн зняв стрічку за повістю Маркеса «Полковнику ніхто не пише». У тому ж році її номінували на Каннському кінофестивалі.
У 2004 році Маркес продав права на екранізацію свого роману «Кохання під час холери» голлівудській кінокомпанії Stone Village Pictures. Тоді продюсер фільму Роберт Скотт Штейндорфф розповідав, що добивався в письменника дозволу на екранізацію понад три роки.
У 2011 році вийшов фільм за мотивами останньої повісті Маркеса — «Згадуючи моїх сумних повій».
Початок серіалу Netflix глядачі, ймовірно, побачать вже у 2020 році.