«Магічні гриби»
У Північній Америці є щонайменше чотири організації, які добиваються декриміналізації «магічних грибів» для використання у терапевтичних цілях. «Магічними» називають гриби, які містять алкалоїди псилоцибін або псилоцин. Ці діючі речовини спричинюють ейфорію та галюцинації, схожі на ефект від LSD.
«Вони посилаються на невеликий, але зростаючий обсяг досліджень, у яких йдеться, що психоделічні препарати можуть бути корисними з медичної точки зору. Деякі дослідження дають змогу припустити, що псилоцибін може полегшити обсесивно-компульсивний розлад, резистентну до лікування депресію, тривогу, наркоманію, кластерні головні болі», — пише для Wired Трой Фара. Хоча керівник психоделічних досліджень у центрі нейронауки та фармакології в лондонському Імперському коледжі Робін Кархарт-Гарріс зазначає, що гриби мають і побічні ефекти. Вони можуть спричинити тривогу, і їх краще не вживати людям зі схильністю до шизофренії чи біполярного розладу.
Борці за легалізацію грибів, зокрема, посилаються на статтю у листопадовому номері журналу Neuropharmacology, у якому група дослідників Медичного університету Джонса Гопкінса стверджує, що псилоцибін потрібно перемістити з першого списку (небезпечних) наркотичних речовин у четвертий список (більш безпечних наркотичних речовин).
Лідерами руху за легалізацію грибів у світі є британський стартап Compass Pathways. Компанія вивчає, як за допомогою псилоцибіну можна лікувати резистентну депресію. Compass Pathways наразі проводить два великі дослідження, які можуть значною мірою пришвидшити легалізацію «магічних грибів».
Перше дослідження повинне завершитися на початку 2019 року. У ньому беруть участь 90 здорових людей. Щоб простежити вплив псилоцибіну на когнітивну та емоційну функції людини, добровольцям давали дві різні дози псилоцибіну, а також недіючу речовину (аби перевірити ефект плацебо). В Управлінні з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США відмітили, що це дослідження вже показує хороший результат, і дали компанії «зелене світло» для проведення більш широкого дослідження.
Своє друге дослідження Compass Pathways проводитимуть за участі 216 людей з Північної Америки та Європи. Добровольці прийматимуть псилоцибін та обговорюватимуть свій досвід з терапевтами. Це стане найбільшим дослідженням псилоцибіну.
«У разі успіху ці випробування можуть призвести до легальної терапії псилоцибіном в США до 2021 року», — пише Фара.
Окрім цього, у штатах Орегон та Колорадо є великі організації, які борються за легалізацію «магічних» грибів на місцевому рівні. Колорадо, до речі, був першим штатом у США, у якому легалізували марихуану.
Робін Кархарт-Гарріс прогнозує, що психоделічні гриби незабаром легалізують не лише у США, а й в інших країнах світу. Наприклад, у Британській Колумбії організація TheraPsil, що складається з команди медиків, також намагається добитись легалізації псилоцибіну для невиліковно хворих.
Кетамін
Ще у 2000 році було опубліковане дослідження вчених Денніса Чарні й Джона Кристала, у якому вони виявили антидепресантний вплив кетаміну. Участь у експерименті взяли семеро людей із тяжкою депресією. Їм давали як кетамін, так і соляний розчин, щоб перевірити ефект плацебо. Тоді вчені виявили, що через 72 години після уколу кетаміном добровольці відчували значне покращення свого стану.
У 2006 році було опубліковане інше дослідження щодо кетаміну, яке проводили під керівництвом вченого Карлоса Зарейта. Згідно з цим дослідженням, антидепресантний ефект від дози кетаміну був помітний вже через 2 години після ін’єкції і тривав близько тижня. У 2009 було опубліковане ще одне дослідження, що підтвердило антидепресантний ефект кетаміну. Хворі почувалися краще вже за 40 хвилин після введення препарату.
У тому ж році компанія Johnson & Johnson почала розробляти перший препарат для лікування резистентної депресії на основі кетаміну. Препарат планують випустити у формі назального спрею. Його продаж можуть схвалити вже до березня цього року. Ще за два роки Johnson & Johnson планують випустити засіб для лікування суїцидальних нахилів, в основі якого також буде кетамін. Над розробкою антидепресанту на основі кетаміну працює також компанія Аllergan Plc.
Однак, автори Bloomberg Синтія Кунс та Роберт Ланґрет зазначають, що у кетаміну та близької до кетаміну речовини — ескетаміну — є й побічні ефекти. Деякі пацієнти, які приймали ескетамін, повідомили про наявність симптомів дисоціації протягом години після лікування. У деяких пацієнтів також спостерігалися сплески артеріального тиску. Хоча Johnson & Johnson називає наслідки керованими і каже, що вони зʼявляються протягом години після лікування, тобто у період, коли людина, швидше за все, ще перебуватиме у кабінеті лікаря».