Один день із Дмитром Дубілетом: український кіт, британський Koto, штучний мозок Monobank і спортклуб зі світломузикою

07:30, тренування в Smartass

О 07:30 ми домовилися зустрітись у спортклубі в центрі Києва, на Жилянській. Всередині будівлі без вивіски йде ремонт. На підлозі — будівельне сміття, і ні душі. На третьому поверсі за зачиненими дверима чути музику. Всередині спортзал, який нагадує нічний клуб: темні стіни, професійний звук і світло. Йде групове тренування. Вісім молодих людей по колу роблять підходи до різних снарядів. У більшості все виходить легко. Трьом частина вправ у кінці тренування дається насилу. Ці троє — Дмитро Дубілет, його дружина Катерина Кузьменко та директор клубу Віктор Глущенко. Решта — професійні тренери. Це їх перше спільне тренування в новому бізнесі Дубілета — спортклубі Smartass (англ., розумник).

— В реальності все буде інакше. Музика — голосніша, світло зовсім інше та інша динаміка тренувань, — швидко уточнює Дубілет і повертається назад до тренерів. Здається, він майже на межі від втоми.

Smartass для колишнього IT-директора ПриватБанку — нова, не до кінця зрозуміла і багато в чому ризикована справа. Ідею вони з дружиною підгледіли в Лондоні, де вчилися, жили і часто бувають по роботі. Там такий формат спортклубів популярний: дуже гучна музика, світлові ефекти, тренер-хедлайнер та групові тренування — майже дискотека. Все це, плюс ресторан, салон краси та коворкінг буде і в Києві.

У Smartass у Дубілета ще чотири партнери, один із них керуючий — його дружина. До недавнього часу в неї був свій дизайнерський бізнес, але після появи клубу від нього довелося відмовитися. Дубілет присвячує Smartass 5% свого часу, але розповідає про нього з ентузіазмом і дуже конкретно. Цільова аудиторія — перші клієнти Monobank: молоді, прогресивні, з середнім достатком і вище. Одне з головних завдань — створити спільноту людей зі схожими інтересами та цінностями. Для цього вечорами в Smartass будуть читати лекції, зокрема Дубілет.

Питання, яке найбільше хвилює потенційних клієнтів, — ціни на абонементи, директор клубу поки обговорювати не готовий, до відкриття вони можуть змінитися.

— Наголос у нас буде на групових тренуваннях — ніхто не любить танцювати сам, але можна буде купити і разовий абонемент, — розповідає Дубілет.

Наступного дня після нашої зустрічі він надіслав приблизний прайс. Разове відвідування — 350 гривень, місячний абонемент — від чотирьох тисяч, 3 місяці — від 10 тисяч, півроку — від 20 тисяч. З перших місяців роботи партнери розраховують на операційний прибуток. Повернення інвестицій — не раніше ніж через два з половиною роки. Планується, що 70% грошей буде приносити спорт, 25% — ресторан, 5% — салон краси.

Скільки Дубілет з дружиною вклали в проект, вони не кажуть. Але на питання про порядок сум підтверджують, що це сотні тисяч доларів.

— Нещодавно ми сіли з Катею і порахували, що у нас залишилося зовсім трохи заощаджень. Трохи для нього — десятки тисяч доларів.

09:00, сніданок з дружиною

Узгоджуючи розклад дня, Дубілет попередив, що вранці в нього «романтичний сніданок з дружиною». З того часу як вона зайнялася спортклубом, а він став часто бувати в Лондоні з новим проектом Koto, 40% часу вони проводять нарізно. Через постійні подорожі їм ненадовго довелося віддати друзям свого знаменитого кота. Він став символом Monobank, обличчям його мобільного додатка і фактично дав назву британському проекту. Скоро Дубілет обіцяє забрати його назад.

Діма і Катя знайомі з 2002 року. Вони навчалися в київському Інституті міжнародних відносин. Дату весілля обидва згадують не одразу, придивляючись і уточнюючи — начебто 2012 рік.

У пари в Києві немає своєї квартири та машини. Житло орендують, містом пересуваються пішки або на таксі. Така сама історія в Лондоні. Остання машина, вона ж найдорожча покупка в житті — Skoda Superb, розбилася у серйозній ДТП. За кермом був водій, Дубілет — на задньому сидінні. Відтоді він не любить їздити більше 90 км/год. Щоб встигати, в Україні переміщується на літаках, але літати теж боїться.

Під час сніданку Дубілет робить діловий дзвінок і пише пост у Facebook, де у нього 113 тисяч підписників. Monobank запустив послуги для ФОПів, і на старті в соцмережі шукають клієнтів-тестувальників.

Повернувшись за стіл, на кілька коротких питань Дмитро відповідає дуже швидко. Не замислюючись.
— Скільки грошей потрібно для повного щастя?

— Десять мільйонів доларів.

— Що важливіше — сімʼя чи робота?

— Робота.

Почувши останню відповідь, Катя посміхається. Вона ще трохи розповідає про унікальні тренажери в спорктлубі, закінчує сніданок і прощається. Увечері ми повинні зустрітися з нею на дегустації меню ресторану в Smartass.

10:00, кафе, ресторани, дзвінки, прогулянки, обід

Майже весь робочий день Дубілет проводить в кафе, ресторанах і піших прогулянках між ними. Київського офісу в нього немає. І хоча ходить він багато, у місті орієнтується погано. Практично щоразу, опиняючись на вулиці, вмикає навігатор. У переходах і підземних торгових центрах справжня біда — немає інтернету.

— Якщо ви мене тут кинете, буду просити допомоги в перехожих, — каже він у підземному торговому комплексі в центрі міста.

Monobank

Головні бізнеси Дубілета зараз — Monobank і британський Коto. Monobank успішно працює, Коto — стартап на найскладнішому етапі запуску.

У наступному після сніданку ресторані ми говоримо про Monobank. Перед цим у кафе він зробив кілька дзвінків і зустрів першого заступника міністра економрозвитку Максима Нефьодова. Колись Дубілет намагався залучити його до свого проекту iGov, але не вийшло. На найближчі дві години в нього заплановані дзвінки та обід.

Одна з перших ремарок Дубілета про Mono — це не його особистий бізнес, як часто говорять, а спільний проект Universal Bank і Fintech Band. У Fintech 7 засновників: Олександр Дубілет, Олег Гороховський, Дмитро Дубілет, Михайло Рогальський, Володимир Яценко, Людмила Шмальченко, Вадим Ковальов. Найбільша частка — в Дубілета-старшого. Усі засновники — вихідці з «Привату». Скільки вони вклали в компанію, Дубілет-молодший не говорить. Загалом більше двох мільйонів доларів. Сам він — сотні тисяч.

Monobank — перший мобільний банк, клієнтами якого можуть стати лише користувачі смартфонів. Фактично це банківський додаток, який працює на базі Universal Bank Сергія Тігіпка. Він у минулому теж входив у групу «Приват».

Майже всі дані щодо Mono Дубілет знає напамʼять. Заснували в січні 2017-го, першу картку видали в жовтні, офіційно запустили 22 листопада 2017-го. У самому Monobank зараз трохи менше 300 співробітників: 70 доставляють карти і 200 працюють в кол-центрі. Це не беручи до уваги людей з боку Universal Bank і Fintech. Загалом Mono видав більше 600 тисяч карт і кредитів на 2,8 мільярда гривень.

— Ми задоволені результатами. Спрацювала наша агресивна цінова політика — низькі відсотки, великі кешбеки і те, що сам додаток дуже крутий. Ним приємно користуватися.

— Які головні KPI на наступний рік?

— Головне — кількість випущених карт. Ми чекаємо на мільйонного клієнта і розраховуємо, що темпи збережуться на рівні цього року.

Перший операційний прибуток проект отримав восени. За ліцензійною угодою з Universal Bank, він має покривати витрати Mono і накопичений збиток.

— Зараз буде, напевно, найпопулярніше питання: як отримати в Mono максимальний кредитний ліміт. На що ви дивитесь?

— Це визначає штучний інтелект, написаний нами. Він враховує до тисячі чинників. На першому і третьому місці в цьому списку, як на мене, — інформація з бюро кредитних історій. Це на старті. Коли ви починаєте користуватися картою, ми дивимося на характер витрат, знову ж таки — на модель телефону.

— Тобто iPhoneX, походи в ресторани, дорогі речі — непогана гарантія великого ліміту?

— Ні. Минулого року ви могли не погасити розстрочку, і це обовʼязково врахує наша машина.

Свої технічні напрацювання Fintech Band продає зовнішнім клієнтам і заробляє на цьому сотні тисяч доларів. Штат компанії за рік зріс удвічі — до 150 людей. Сам Дубілет теж консультує банки. Минулого року через це він півтора місяця жив у Казахстані.

Головний конкурент Mono — ПриватБанк. Але обігнати його в найближчі роки Дубілет не розраховує. Для цього, як мінімум, потрібно стати універсальним банком, а таких планів поки немає.

Koto

Частину телефонних нарад Дмитро проводить англійською. Усі вони стосуються Koto — мобільного банку в Британії. Його партнери в цьому бізнесі ті ж самі, що в Smartass та Fintech Band — Рогальський і Гороховський. Усього в проект вони вклали близько 500 тисяч доларів. Заощадити вдалося завдяки готовим технологічним розробкам Mono.

Британія для прогресивних банківських стартапів, як розповідає Дубілет, — ідеальна країна. Там досі виписують чеки, не звикли отримувати миттєві пуш-повідомлення про транзакції, а звичайні люди насилу можуть поповнювати карти один одного. Koto планує вирішити частину цих проблем і зробити головний акцент на кредитуванні молоді. Їй отримувати кредити в Європі складно через відсутність кредитної історії. Дубілет і партнери сподіваються, що штучний інтелект від Fintech Band дозволить точно визначати правильних клієнтів.

Для запуску Koto в Британії не потрібна банківська ліцензія, але потрібні дві інші — на кредитування та електронні гроші. Отримати обидві й запуститися партнери планують у першому кварталі 2019-го.

— Крім усього іншого, процес гальмує низький ККД спілкування британців. Те, що можна вирішити за пару хвилин, вони здатні обговорювати годинами. Якщо ти їм відповідаєш коротко, вони думають, що ти хочеш їх образити.

Одне з головних завдань стартапу на найближчий час — залучити інвестиції. У першому раунді — близько 8 мільйонів доларів. Велика частина цих грошей піде на кредитний портфель, маркетинг і розробку продукту. У кожному раунді партнери планують «розмиватися» на 10—20%. Цю частку вони готові віддати тільки венчурним інвесторам, які разом з грошима нададуть експертизу та консалтинг.

— Тобто якщо один з українських олігархів запропонує вам кілька мільйонів інвестицій, не візьмете?

— Ні. Нам потрібні «розумні гроші».

15:00, зустріч з маркетологами

На цьому ми розраховуємося і виходимо з ресторану. Далі в Дубілета зустріч щодо Koto з відомим маркетологом, засновником креативного агентства FEDORIV Андрієм Федорівим. До його офісу від ресторану — 12 хвилин пішки Хрещатиком. На вулиці з Дубілетом за руку вітається перехожий. Вони перекидаються парою слів і прощаються.

— Хто це? — запитую я.

— Не знаю. У мене погана памʼять на обличчя. Дуже. Я забуваю людей, і при зустрічі мені незручно.

Щоб не потрапляти в такі ситуації, колись Дубілет вирішив чесно говорити людям, що не впізнає їх. Якось так вийшло з його хорошою знайомою в ліфті.

— Вона була в шапці. Я подивився на неї і запитав: «Ми знайомі?» Вона дуже образилася, і з цією практикою я завʼязав.

В офіс FEDORIV ми приходимо вчасно. Дубілет розраховує, що у випадку з Koto в Британії теж спрацює сарафанне радіо, але активно шукає інші варіанти просування на чужому ринку.

— Там все складно. В Україні, коли читаєш якусь лекцію, люди приходять самі, повні зали. У Британії на схожих заходах — ти ніхто і звуть тебе ніяк.

Приходить Федорів, проводить невелику екскурсію, показує презентацію агентства, знайомить із двома фахівцями, і вони разом ідуть на зустріч. Вона за зачиненими скляними дверима. Триває годину.

З офісу Федоріва ми йдемо в кафе, де в Дубілета годинна телефонна розмова, а після цього — в Smartass. Оптимальний маршрут знову визначає навігатор.

— Що вам запропонували на зустрічі?

— Поки це більше знайомство і бриф того, що нам цікаво. Сподіваюся, у нас вийде знайти якусь формулу win-win: агентство зробить хороший кейс на заході, а ми отримаємо промо.

18:00, дегустація меню в ресторані

Дегустація закусок і коктейлів у «клубі бутікового формату», як Діма і Катя називають Smartass, виглядає не зовсім бутіково. Ресторан не готовий, тому вона проходить на кухні на підвальному поверсі клубу. Там кілька кухарів, сомельє, бармени, керуюча рестораном, Дубілет з дружиною і Глущенко, з яким уранці ми вже зустрічалися на тренуванні. Починаємо з шампанського. Напівсухого. Всім подобається. Катя проти — занадто солодке. Просить, щоб шампанське було сухе. Всі чоловіки дуже авторитетно і зі знанням справи переконують Катю, що дівчата люблять солодке, і кілька таких пляшок потрібно залишити.

Після цього на стіл по черзі виставляють їжу і коктейлі. Кожен куштує та коментує. Дубілет хвалить усе. Він поводиться так, ніби прийшов на вечерю до улюбленої бабусі. Після його чергового «це прекрасно» всі сміються.

— Я не завжди так. Минулого разу я критикував. Чесно, — виправдовується він, доїдаючи черговий сет.

Після кожного коктейлю настрій та відгуки про страви стають кращими. Чіпси з батату, овочі темпура, восьминіг із пюре йдуть на ура. Коктейлі — переважно легкі, їжа теж. Якщо олія, то з кісточок винограду. Вершки рослинні. Катя і Діма за ЗСЖ, але не нудний. Випити можна. Головне — менше цукру.

Після дегустації Дубілет проводить екскурсію клубом і показує всі зали. В душових немає перегородок, у роздягальнях — шафок. З вікна третього поверху видно внутрішній двір зі сміттям. Там улітку буде велика тераса. Здається, що до повноцінного запуску роботи в клубі на кілька місяців. Але партнери планують відчинитися в тестовому режимі вже в січні.

— Страшно перед запуском? — запитую я Дубілета.

— Мандраж не минає. Раптом люди не підуть, і це все не потрібно.

Ми прощаємось на першому поверсі клубу о 20:30. В ньому знову темно та безлюдно, як уранці. Робочий день тривав 13 годин. На завтра Дубілет домовляється про тренування, післязавтра летить до Лондона.