Ти заперечуєш свою причетність до справи. Але ти ж читав пост Наталії Бурейко? Що ти подумав, коли побачив пост?
Було б дивно, якби я казав, що взагалі не чув про цю історію. Звичайно, я перебуваю в інформаційному полі країни. Я подумав, що це вкид. Використані стандартні емоційні якорі.
У тебе були здогади, хто і для чого це може робити?
Скажу як є. 17 листопада ми з моєю командою організовували останній івент цього року — фестиваль до дня студента STUDANCE. До цього скандалу я працював над багатьма проектами: «Радіодей», «Соломафест». Я був настільки завалений роботою, що мені навіть рекламні пости [у Facebook] не хотілося ставити.
У тебе були якісь підозри, що тебе можуть затримати? Можливо, за тобою хтось стежив?
Я розумію, що спектр моєї зайнятості точно може викликати якісь питання.
Наприклад? Що саме у твоїй роботі може викликати питання?
Я так чи інакше співпрацював на певних медіа-проектах з [політтехнологом] Володимиром Петровим. І контактував з усіма українськими медійниками.
Розкажи, як ви познайомилися з Петровим?
Познайомились ми приблизно у 2014 році. Раніше я працював арт-директром у нічному клубі. Тоді познайомився з [ведучим] Олексієм Дурнєвим. Він нас із Петровим і познайомив. Потім був цей «задирливий» проект на виборах в Одесі. Це теж формат моєї взаємодії з Петровим. [У 2014 році Барабошко з телеведучим Олексієм Дурнєвим балотувалися в народні депутати в окрузі 135 в Одесі. Барабошко агітував у костюмі Супер Маріо. На окрузі переміг Сергій Ківалов].
Тоді я вже вирішив, що буду розвиватись у сфері медіа- та піар-консалтингу. У мене був якийсь досвід, але у сфері політтехнологій прізвище Петрова було достатньо гучним, тому мені хотілося попрацювати з ним. Тоді в мене була досить хороша репутація. До знайомства з Петровим я був людиною, яка запустила перший стрім на Майдані. Моя фотографія тиждень стояла на УП. Якби я тоді почав нити, що країні потрібні зміни, як це робило багато людей, то точно нанив би на якесь місце у списку політичної партії.
Повернімось до виборів 2014 року.
Для мене тоді був ще один виклик. Я хотів відчути на собі весь спектр громадського обурення і як виходити з цього. Я розумів точно, що ця історія не про репутаційні бонуси для мене, а про репутаційні мінуси. Це розуміє будь-яка людина, яка надягає костюм Супер Маріо та йде на вибори.
Facebook / Александр Барабошко
Ти був технічним кандидатом, згоден?
Не знаю. Можна до цього по-філософськи підійти і гарніше назвати.
Очевидно, що ця кампанія була зроблена не «просто так».
Як варіант — так. Але про суть цієї історії мені невідомо. Єдине — коли я персонально беру участь у таких історіях, то намагаюсь аналізувати, на що це може вплинути. Я подивився на списки в Одесі — хороших людей не знайшов. Я розумів, що своїми діями я не зможу перешкодити чесній, порядній людині.
Тобі ж за це заплатили, правильно?
Я не можу це коментувати.
Вже у 2015 році ти брав участь у виборах у 205 окрузі в Чернігові. Перед тим чи після того ти фотографувався з олігархом Ігорем Коломойським і грошима. Як пов’язані ці два епізоди, що це було?
Мені було цікаво, як в Україні все працює, я ходив на різні конференції. Ще до 2013 року я ходив на адовєйшу конференцію, на якій були [народний депутат VII скликання Олег] Царьов, [радник президента РФ Володимира Путіна Сергій] Глазьєв. Я з ними фотографувався теж — щоб дописати слово «лох» на руці.
З Коломойським я сфоткався у той короткий період, коли був радником міністра інформаційної політики [Юрія Стеця]. Зустрів Коломойського в коридорі однієї з державних структур. На той час він був на піку популярності. Ну як не сфоткатись із Коломойським?
А гроші?
Просто травив. Розклав по 500 гривень і сфоткав.
Вони не були пов’язані з Коломойським?
Ну як вони могли були пов’язані? Що, він прийшов, дав мені пачку і сказав: «На, Саня, ти — красавчик»? Ну, я взяв би звісно, якби він мені дав, але таких ситуацій не буває. Хоча, може він прочитає це інтерв’ю і скаже: «Нормальний пацан, візьми три лями».
Вибори у 2015 році для тебе були такою ж історією, як і в 2014-му?
Цілком. Теж було розуміння того, що сторони добра там немає.
Тоді ви працювали з одним із кандидатів з 205 округу, нинішнім депутатом Сергієм Березенком, правильно?
Я не знаю Березенка.
Але ж ви тоді не просто так вагони моркви роздавали. Це, звісно, весело, але... Ви ж проти суперника Березенка в окрузі — Геннадія Корбана працювали, правильно?
Проти Корбана там не було жодної заяви. Там була кампанія проти [команди Олега] Ляшка. На цих виборах вони ж побили [іншого кандидата в депутати, телеведучого Олексія] Дурнєва, [ще одного кандидата в депутати, друга Барабошка, журналіста Василя] Крутчака і мене.
А хто оплачував кампанію?
Я цього не можу знати, і я в цьому суперчесний.
Ну, ти ж не настільки тупий, щоб думати, що роздаєш моркву, бо це просто весело.
Ні, якраз я розумію, що може статися. І зараз є приклад того, що зі мною сталося. І найбільш захищена позиція тоді, коли я не знаю жодних прізвищ.
А ти досі працюєш із Петровим у напрямку політтехнологій?
Я з ним товаришував, у яких питаннях треба було допомагати — допомагав. Останнім часом ми спілкувалися багато з приводу «Ісландії». У Петрова є «Бюро медійної безпеки», і в межах цього бюро ми з ним співпрацювали. З того моменту, коли я познайомився з Петровим, ми з ним постійно були в контакті. Співпрацювали, дружили, ще щось. Були проекти якісь. Але я ж не можу розповідати про конкретні кейси. Ніхто ж не згадує, що доброго ми зробили. Була ж і маса соціально-медійних проектів, я теж цього немало робив, і Петров робив.
Facebook / Владимир Петров
Розкажи про затримання. Ти його очікував, чи все було справді несподівано?
Було несподівано. Того дня в мене було кілька робочих зустрічей зі знайомими, обговорювали плани на наступний рік. Потім я зайшов до бібліотеки, заїхав в університет Грінченка і пішов у кафе. Я сидів у кафе, коли мені подзвонив адвокат Петрова і сказав, що [Петрова] затримали. Спитав, чи не хочу я написати щось у його підтримку.
Я тільки відкрив ноут, аж тут до мене підбігли і почали виривати ноут з рук. Я почав тягнути на себе, і ми фактично його розірвали. За лічені секунди залетіли ще люди. Перевернули стіл, усе почало битись. Я вже лежу на колінах, мене обличчям у підлогу. Починають бити. Потім мене заламали, наділи в тому ж кафе наручники. Потягнули в білий бусик, який стояв навпроти. Усередині поставили мене на коліна. Зробили так, щоб я не міг бачити, куди ми їдемо. Забрали мій телефон, вимагали паролі.
Маєш припущення, що саме там шукали?
Та їм просто потрібен був доступ до моїх даних. Може, хотіли подивитися листування з Петровим, якось прив’язати це до чогось. Вони мене ще лякали, що завезуть у ліс. Але в результаті ми приїхали до мене додому. Там уже стояли дві привезені бабусі — поняті. Їх привезли, а після обшуку ще й завезли додому. З дому забрали всі кредитки, сім-карти, усі телефони, Apple Watch, забрали гроші, що були вдома — три тисячі доларів, та шість тисяч доларів із сумки.
А куди ти віз шість тисяч доларів готівкою?
Саме пройшов івент до дня студента, прийшли гроші від спонсорів — треба було розрахуватися з усіма.
Коли тобі пояснили, за що тебе затримали?
Вже в ізоляторі. Уранці перед судом мені вручили підозру і дали три величезних томи. Перед цим мене ще в прокуратуру возили, де вимагали дати свідчення на Петрова.
А в тебе у справі не тільки епізод з курячими лапками, правда ж?
Є й інші. Ну, у мене епізоди, які коментував [головний військовий прокурор Анатолій] Матіос. Хай він розказує і несе відповідальність. Я просто не знаю, що я можу, а чого не можу розповідати, щоб мене знову не відправили до СІЗО, — справа ж закрита.
Кого стосуються інші епізоди, можеш сказати?
Ні. Може там просто понаписували «лівих» людей, які не винні.
Матіос сказав, що вам з Петровим зливав особисту інформацію інших людей працівник Управління державної безпеки.
Тут я можу впевнено сказати: ніяких людей з управлінь не знаю.
Аякже, не знаєш...
Я серйозно. Я з УДО контактував тільки влітку, коли потрібно було їх попередити, що ми проводимо масовий захід на Європейській площі. Мені ніхто особисті дані не зливав. Я ні з ким у таких історіях не спілкувався.
Тобі інкримінують розповсюдження особистих даних. З якими епізодами це пов’язано? З ДБР, з іншими?
До мене весь ринок політичних послуг звертався стосовно розміщення певних матеріалів на сторінках у Facebook та в інших блогерів, на різних сторінках. Мене можна було назвати баєром реклами в соціальних мережах. Я надавав також інформацію, як можна видалити певну інформацію з соцмереж. Цим я справді займався. А от до торгівлі персональними даними я жодного стосунку не маю.
Тобто до тебе зверталися політики, і ти...
Я взаємодіяв не з політиками, а радше з людьми, які є руками рекламної сфери, з піарниками. До того ж два місяці тому я вирішив більше не брати політичну рекламу, а рухатись у бік комерційної, зокрема на своїх сторінках.
Наведи приклад, що ти ставив.
Це проаналізуйте самостійно. Я не можу говорити про ситуації, за які не лише я відповідаю, але й інші люди. Але багато людей працюють баєрами. То давайте їх тепер усіх садити, бо у них є прайси, скільки коштує поставити текст на кожному зі ЗМІ. Виявляється, це в нашій країні заборонено. Чи цим можна займатись лише військовому прокурору та його друзям? Давайте ухвалимо закон і все це заборонимо. Чи, для прикладу, у нас можуть мати ботів у соціальних мережах тільки МВС і прокурори, а всі інші не можуть?
А до чого тут боти?
Ну, це спектр послуг, якими оперують піарники мого рівня. Це одна з історій, яку використовують усі політичні сили.
Тобто у своїй роботі ти ботів теж використовував?
Бувало.
Ти працював на конкретні політичні сили цього року?
Я співпрацював із дуже різними людьми — це рекламний ринок, просто в нас політична реклама швидше розвивається в плані нових форматів.
Піднімав рейтинг у соціальних мережах чи займався чорним піаром?
Я опрацьовував вхідні замовлення, що надходили.
А що тоді такого для тебе неприйнятного у скандалі з «курячими лапками»? Ти б за таке ніколи не взявся?
Найгіршим мені здається там те, що використали дівчинку. Тому, думаю, я б не хотів брати участь у такій історії.
А ти знаєш Наталію Бурейко?
Ні. Хоча, як виявилось, вона з КПІ. Можливо, я б з нею навіть познайомився.
Що, симпатична дівчина?
Мене зараз не цікавлять симпатичні дівчата в такому контексті. Мені просто здається, що зараз у неї відкрився необмежений потенціал. Якби ця історія вичерпала себе, можна було б знайти, як їй себе реалізувати. Могла б стати блогером, продавав би її пости.
Як ти вважаєш, чому вийшли на тебе? Чи ти вважаєш, що увесь скандал був створений спеціально, щоб взяти тебе та Петрова?
Я не думаю, що спеціально. Але я знаю точно, що це не перша історія, коли гучний скандал приписують Петрову чи мені, а фактично жодного відношення до цього ні я, ні Володимир не маємо.
То чому на вас вийшли?
Треба, щоб це прокоментував Петров, але, як мені здається, Петров є одним з найбільш фахових серед політтехнологів. Щось у цьому розумію й я. Думаю, що багато осіб зацікавлені у тому, щоб напередодні виборів виключити таку команду з політичних баталій. Це можна було прослідкувати за реакцією політиків на моє затримання. Я точно знаю, що [народний депутат від фракції «Радикальна партія Олега Ляшка» Ігор] Мосійчук телефонував до СІЗО і цікавився моїм перебуванням там.
Тобто у твоєму затриманні зацікавлений Мосійчук?
Я не кажу, що зацікавлений Мосійчук. Я кажу, що людей, які хотіли б бачити мене за ґратами, багато.
Конкретні підозри у тебе є?
Ні. У даному випадку конкретно зацікавлений військовий прокурор Матіос. Бо хто такий якийсь там блогер? А моєю справою займаються 36 прокурорів.
Але чому він має бути зацікавлений? У нього є причини тебе чи Петрова не любити?
Я не знаю. Може він хотів стати президентом України, довіреною особою Тимошенко чи щось таке.
Просто дивно виходить, що вас взяли саме за це. Петров робив багато різних речей. І, можливо, ситуація з ДБР була навіть не найгіршою.
Знаючи Петрова, він міг робити різні речі стосовно українських політиків. Я солідарний з ним у тому, що співчувати українським політикам хочеться в останню чергу. Але я точно знаю, що протизаконними речами, які де-не-де приписували Петрову, він не займався. А я — тим паче.
Добре, а хто міг би ще з політтехнологів розробити цю історію? У нас, напевно, не так багато людей, які працюють із таким почерком. Ти ж знаєш ринок.
У нас є точно п’ятірка талановитих команд, які займаються різними справами. Зараз носяться одні з них по конференціях і розказують, які вони круті організатори скандалів.
Хто це, назвеш?
Ну ні, ще до них прийде Військова прокуратура.
Добре. З Петровим після затримання ти не спілкувався?
Немає такої можливості. Він передавав слова підтримки через моїх друзів.
Фінансово він допомагав?
Я про це не знаю.
А звідки в тебе гроші на одного з найвідоміших адвокатів у цій країні — Андрія Смірнова?
Якщо чесно, моїми адвокатами займалися друзі. Взагалі, у мене була угода з іншим адвокатом, але він не зміг приїхати і прислав якогось свого знайомого. Потім адвокатами почали займатись мої друзі. Вони ж організовували збір коштів на заставу. Я не платив нічого, бо у мене не було такої можливості через затримання.
Напевно, у тебе дуже впливові друзі.
У мене дуже багато друзів. Я не кажу, що я бідний як церковна миша. Але щоб нормально себе почувати, я багато працював. Я багатьом людям допомагав. Так само допомогли й мені зараз.
Серед тих, хто допомагав, були політики?
Я не знаю, і це мене зараз не дуже турбує.
Але багато людей тобі, як ти кажеш, поскидались на заставу. Якщо її тобі повернуть, як будеш її віддавати, коли ти не знаєш, хто і які суми давав?
Мої знайомі писали, що самі будуть повертати ці суми людям. Наскільки я розумію, гроші збирали на карту ПриватБанку. Там у виписках є прізвища всіх, хто надсилав гроші. Як тільки я трохи розберусь, зберу усі ці прізвища, щоб щонайменше подякувати цим людям.
Гаразд, ну а гроші, які за адвокатів заплатили твої друзі, ти теж повинен віддати?
Я не знаю поки. Думаю, це вже буду робити я. Наразі перший пріорітет — відновлення персональних даних.
Ти вже написав у Facebook, що не називав жодних замовників. Але нардеп «БПП» Гліб Загорій взагалі у справі фігурує?
Я не можу коментувати матеріали справи.
Про нього ти взагалі не говорив прокурорам?
Прокурорам я взагалі нічого не казав. Підозрюю, що могли записувати моє спілкування з іншими людьми, які сиділи зі мною в камері. Чому я так думаю? Бо ці люди запитували, хто може бути замовником справи, їм було неприродньо цікаво почути від мене якісь прізвища. Коли я це усвідомив, почав рандомно називати просто якісь прізвища українських топ-політиків. Типу, мене питають: «Хто може бути замовником»? Я кажу: «Ну, може бути [Рінат] Ахметов». Потім, коли я спілкувався з прокурорами, вони вже оперували інформацією, яку я говорив у камері. Тому, думаю, що вони могли собі наміксувати прізвищ.
А для чого ти це робив? Коли ти в такій ситуації, то трохи не до жартів. Розумно було б говорити: «Чуваки, яка вам різниця».
Коли в камері щось хочуть від тебе почути, то краще назвати щось, що не є дійсністю, ніж нічого не відповісти. Зараз я можу поводитись дуже по-геройськи і говорити, що я міг би взагалі усіх послати, але тоді я був у нетиповому для мене середовищі. Я не розумів, що зі мною буде, чи знають друзі, де я. Я не так впевнено себе там почував.
Олександр Гусев / УНІАН
Тобто ти боявся, що якщо не відповідатимеш на питання співкамерників, вони будуть поводити себе агресивно?
Коли ти приходиш у камеру, і перше, що вони роблять, — це знімають з тобою не найкращі відоси, які потім відправляють незрозуміло куди, і прокурори вже знають, що вони є, то там можуть відбуватись найрізноманітніші речі.
А що це були за відео?
Не найприємніші моменти. Не дуже хочеться про них згадувати. Вони нічого спільного з людською честю і гідністю не мають.
А ти сам знаєш Загорія?
Я був на заходах, на яких він був присутній. З останнього — був на Given Tuesday, захід організовувала моя знайома.
Але ви ніколи не співпрацювали?
Ні, я з ним особисто не знайомий. Ми просто бачились, але на цьому заході було багато людей: [народний депутат] Олесь Довгий, [колишній голова Адміністрації президента] Борис Ложкін, [співачка] Ольга Полякова. Таким чином, можна сказати, що Ольга Полякова попросила мене запостити курячі лапки. Цирк.
З останнього: ти бачив заяву Петрова про те, що він збирається йти у президенти? Що це? Скидається на стьоб або на те, що йому заплатили, щоб він став технічним кандидатом. Сам у політику не збираєшся?
Це не виглядає як стьоб. Це про те, що в умовах, коли тобі намагаються закрити рота, ти йдеш, щоб говорити. Якби я хотів у політику, вже б пішов.