«Після неспокійної неділі у водах біля Кримського півострова склалося враження, ніби Росія зробила велику ставку і програла», — пише британська газета Independent. У 2010 році видання купив російський бізнесмен Олександр Лебедєв. «Яку б локальну військову перевагу Росія не отримала від військової конфронтації з Україною, наслідки виявилися масштабнішими. Санкцій, до того ж серйозних, стане більше, і це вплине на економіку країни і її валюту».
Видання зазначає, що в російській версії подій є очевидні невідповідності. А записи переговорів між російськими та українськими військовослужбовцями ВМФ, опубліковані українськими ЗМІ, свідчать винятково про організоване перехоплення.
Це перший випадок, коли Росія визнала обстріл українських військових обʼєктів, додає видання. Є кілька причин, з яких Росія могла вирішити діяти зараз, а не місяць тому, коли українські кораблі вже проходили через протоку, вважає видання.
Перша: Кремль міг так відреагувати на дві важливі річниці в Україні — революцію на Майдані 2013—2014 років і Голодомор 1932—1933 років, коли мільйони українців померли від голоду, як прийнято вважати, з вини радянського керівництва. Підштовхнути Кремль могла і заява Заходу про підтримку України та обіцянки посилити її військового підкріплення. Третя причина — турбуючись про рейтинг президента Путіна, який знижується, його адміністрація могла знову використовувати українську лякалку.
З одного боку, Москва буде щаслива повернутися до своєї риторики про пануючу в Києві «хунту». З іншого — українці зіткнуться з очевидною можливістю застосування військового інструменту в короткострокових електоральних цілях, вважає видання.
Інша британська газета, The Guardian, зазначає, що в розпал конфлікту Дональд Трамп не відреагував на цей інцидент, але написав у Твіттері, що Європа не виконує свої зобовʼязання перед НАТО, і що вона «повинна сплачувати свою справедливу частку заради військового захисту».
Австралійський сайт ABC News вважає, що в ситуації винна Росія. «Настав час нагадати нам самим, що в Європі триває війна, про яку всі вже майже забули. Ми отримали лише попереджувальний сигнал», — пише видання.
Доти, доки росіяни не забезпечать Україні свободу навігації, українські військово-морські сили залишаться розділеними на дві частини — одні кораблі перебуватимуть в Азовському морі в Маріуполі, а інші — в Чорному морі, в Одесі. Сьогодні одна частина українського флоту не має можливості підтримати іншу.
Поки не ясно, що має намір робити українське керівництво разом з військовими. Не зрозуміло і те, що вони можуть зробити. Майже неможливо собі уявити, що Київ спробує силою прорватися через Керченську протоку.
Небезпека для Києва полягає в тому, що будь-яка спроба відновити контроль на сході країни може спровокувати ще сильнішу військову відповідь Москви. Саме так все відбувалося в минулому. А будь-яка контратака може означати втрату нових територій, разом із життєво важливим портом в Маріуполі.
Події на кшталт цих, розвиваючись по спіралі, можуть вийти з-під контролю і стати приводом для повномасштабного конфлікту.
Польське видання Polityka впевнене, що блокування доступу українських суден до Азовського моря — чергова спроба Росії привласнити українські території. «Якщо Азовське море після подій минулого тижня буде під російським контролем, для Заходу це стане ганьбою», — вважає автор.
Німецьке видання DW стримано зазначає, що «агресія російських прикордонних кораблів щодо групи українських суден біля Керченської протоки викликала занепокоєння та обурення в Німеччині, США та низці західних країн».
Французька газета Le Monde у своїй статті «Росія захопила три українських кораблі в Чорному морі» пояснює, що Україна намагалася «розтиснути лещата для своїх двох великих портів в Азовському морі — Бердянська та Маріуполя — після відкриття в травні Керченського мосту в Криму, анексованому Росією».
Інцидент у Керченській протоці та його околицях «став поворотним моментом в неоголошеній війні, яка триває майже 5 років між колишніми республіками СРСР», — пише у своєму матеріалі газета The New York Times.
Видання зазначає, що на відміну від попередніх 4 років, коли Москва офіційно заперечувала будь-яке безпосереднє військове втручання на території України, зараз була «пряма конфронтація між Росією і підтримуваними Заходом українськими силами в морі», — йдеться в статті. «Цей епізод також створив загрозу потрясінь в крихкому внутрішньополітичному житті України».
Автор нагадує, що РНБО України має намір просити Верховну Раду про оголошення військового стану. «Це викликало побоювання, що президент Порошенко може скористатися інцидентом для відкладення призначених на березень президентських виборів, які, судячи з соцопитувань, він навряд чи виграє».