Що відбувається?
Нового керівника міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол обирають після того, як попереднього президента Мена Хунвея на початку жовтня затримали в Китаї за підозрою в корупції. Сьомого жовтня він пішов у відставку.
Вибори президента організації відбудуться 21 листопада під час 87-ї сесії Генасамблеї Інтерполу в Дубаї. Його обиратимуть більшістю голосів 192 країни-учасниці організації. Повноваження нового президента діятимуть два роки.
На посаду претендують два кандидати: представник Південної Кореї Кім Чон Ян, який зараз тимчасово керує відомством, та генерал-майор поліції Росії Олександр Прокопчук. Видання The Times називає фаворитом на цих виборах саме росіянина.
Прокопчук працює в російських правоохоронних органах з 1996 року. У 2006-му його призначили першим заступником голови російського відділення Інтерполу. У 2011-му Прокопчук очолив відділення і працював на цій посаді до призначення віце-президентом Інтерполу 10 листопада 2016 року.
Як до цього поставились в Україні?
Українська делегація працює над тим, щоб не допустити призначення президентом Інтерполу «ветерана МВС і зовнішньої розвідки Російської федерації» Олександра Прокопчука. Про це заявив глава МВС України Арсен Аваков, який зараз перебуває на Генасамблеї Інтерполу в Дубаї.
«Якщо Прокопчук стане президентом Інтерполу, це дозволить російському режиму ще більше розширити практику використання «червоних циркулярів» [фактично — оголошення в міжнародний розшук для арешту та екстрадиції] для обмеження свободи пересування і переслідування неугодних», — сказав Аваков.
Тому, за словами очільника МВС, українська делегація «проводить десятки зустрічей на найвищому рівні і веде широкі дискусії», де відстоює позицію, що «Інтерпол повинен залишитися позаполітичною організацією і розвиватися як ефективний інструмент співпраці всіх країн у боротьбі проти міжнародного криміналу». Аваков додав, що Україна може розглянути питання про призупинення свого членства в Інтерполі, «якщо аргументи України та низки інших країн не будуть почуті».
«Обрання представника Росії на вищий пост в Інтерполі означатиме фактичне захоплення цієї організації Росією й іншими авторитарними режимами», — пише депутат від БПП Мустафа Найєм.
Він закликає неурядові організації підписати спільне звернення до делегатів країн-учасниць із закликом не допустити обрання представника Росії Олександра Прокопчука президентом Інтерполу. Наразі це звернення підписали більше 50 організацій, зокрема Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр громадянських свобод, Благодійний фонд «Восток-SOS», Кримська правозахисна група та інші.
Крім того, Харківська правозахисна група окремо описує випадки, коли Прокопчук був безпосередньо причетний до «червоних карток» Інтерполу, виданих проти людей, яких Росія переслідує з політичних мотивів.
Також у соцмережах поширюється хештег #InterpolNotForPutin на знак протесту проти обрання Олександра Прокопчука президентом Інтерполу.
Як відреагували у світі?
Західні держави мають вийти з Інтерполу, якщо його очолить росіянин. Таку думку висловив старший науковий співробітник американського неурядового аналітичного центру Atlantic Council Андерс Аслунд: «Росія повинна бути вигнана з Інтерполу за використання «червоних повідомлень» для політичних репресій. Натомість президентом може стати російський поліцейський чиновник».
Його позицію підтримала німецька депутатка Європарламенту Ребекка Гармс: «Країни Євросоюзу повинні будуть вийти з Інтерполу, якщо його очолить росіянин».
Міжнародна правозахисна організація Fair Trials напередодні Генасамблеї в Дубаї звернулася до Інтерполу з приводу прозорості обрання нового президента організації. «Буде недоцільно, якщо країна, у якій зафіксовано порушення правил Інтерполу [наприклад, часте використання своєї системи для поширення політично мотивованих повідомлень], отримає провідну роль як ключовий наглядач установи», — йдеться в листі за підписом виконавчого директора Fair Trials Яго Рассела.
Проти обрання Прокопчука президентом Інтерполу виступили також російські опозиціонери. Гаррі Каспаров написав, що «якщо кремлівському офіцерові дозволено керувати Інтерполом, то він взагалі не матиме довіри, Росія вже зловживає цим, щоб переслідувати політичних ворогів». А російський опозиційний політик, голова «Фонду боротьби з корупцією» Олексій Навальний пригадав, що його соратники зазнавали «зловживань Інтерполом при політичних переслідуваннях з боку влади Росії, не думаю, що президент [Інтерполу] з Росії допоможе обмежити такі порушення».