За першої каденції Трампа політикою США на Близькому Сході керували два шейхи, король найманців і педофіл, а його зять Джаред Кушнер на цьому заробляв. Переказуємо книгу розслідувача Меттью Коула

1. Король найманців, бізнес-партнер і педофіл

На президентських виборах у США 2016 року еміратці підтримували обох кандидатів. Спочатку вони вважали, що переможе демократка Гілларі Клінтон, і через американських посередників спрямували $3,5 мільйона на підтримку її кампанії. Іноземним урядам заборонено фінансувати американські вибори, тому гроші видали за пожертви американських донорів. За даними Мінʼюсту США, політичні комітети, які отримували ці внески, не знали їхнього справжнього походження.

Коли республіканець Трамп почав набирати популярність, еміратці вирішили перестрахуватись і разом із саудитами запропонували профінансувати мережу фейкових акаунтів, які мали просувати Трампа та критикувати Клінтон. Звʼязок з оточенням Трампа еміратці підтримували через кількох людей. Серед них були колишній керівник найбільшої у світі приватної військової компанії Blackwater Ерік Прінс, давній бізнес-партнер Трампа Том Баррак (обидва тісно дружили з Джеффрі Епштейном) і політичний консультант Джордж Надер.

Прінс пожертвував на кампанію Трампа $250 тисяч, бо бачив у його обіцянках можливість заробити. Трамп обіцяв вивести американські війська з Близького Сходу, а Прінс розраховував, що після їхнього відходу в регіоні зросте попит на найманців. Для нього, керівника приватної військової компанії, це означало можливість отримати нові контракти. Після перемоги Трампа сестра Прінса Бетсі Девос очолила Міністерство освіти. Баррак теж хотів заробити — залучити більше грошей з Еміратів до своєї інвестиційної компанії. В ОАЕ йому пропонували ділові угоди, а натомість розраховували, що він використовуватиме дружбу з Трампом, щоб впливати на його рішення на користь Еміратів.

Джордж Надер, ліванський християнин за походженням, десятиліттями жив у США, де став журналістом та експертом із Близького Сходу. Він вів переговори з терористичними угрупованнями і представниками Ізраїлю і мав репутацію людини, через яку уряди могли домовлятися, не розголошуючи своїх контактів і секретів.

Крім того, Надер — педофіл. У 1984—1990 роках американські правоохоронці тричі його ловили на тому, що він зберігав та ввозив порнографію з неповнолітніми хлопчиками. Коли в 1990-му дійшло до суду, за Надера заступилась Адміністрація президента Джорджа Буша — старшого. Надер допомагав визволяти американських заручників, яких утримувало ліванське угруповання «Хезболла», тож Білий дім попросив суд бути поблажливим. У 1991 році Надер отримав умовний термін і штраф у $2 тисячі.

На цьому його роль перемовника і сексуальні злочини не закінчилися. Наприкінці 1990-х Надер брав участь у переговорах із Сирією про Голанські висоти — сирійську територію, яку окупував Ізраїль. Тоді ж він став їздити до Чехії, де шукав неповнолітніх хлопців, які займались проституцією. Одного з чеських підлітків він привіз до США і кілька тижнів ґвалтував. У 2003—2004 роках Надер відсидів рік у чеській вʼязниці: суд визнав його винним за десятьма пунктами обвинувачення в сексуальному насильстві над неповнолітніми. У 2007 році Надер приїхав до столиці Йорданії Амману у справах, повʼязаних з Іраком та Blackwater, і зупинився в елітному готелі. За описом Коула, охорона почула крики з його номера й застала Надера, коли він ґвалтував неповнолітнього хлопця. Цього разу йому допоміг керівник Blackwater Ерік Прінс — після його втручання Надера відпустили.

2. Зустріч із Кушнером

У грудні 2016, за місяць до того, як Дональд Трамп уперше склав президентську присягу, Джаред Кушнер прийшов у найдорожчий готельний номер у США — президентський люкс готелю Four Seasons на Мангеттені. Там на нього чекав Мухаммед бін Заїд аль Нагаян (МБЗ) — тогочасний кронцпринц Абу-Дабі і фактичний керівник Обʼєднаних Арабських Еміратів. Том Баррак уже заклав у голову Кушнеру думку, що МБЗ і його саудівський «протеже» — кронпринц та міністр оборони Мухаммед бін Салман (МБС) стануть надійними партнерами Трампа.

На таємній зустрічі Кушнер повідомив, що його тесть зробить Близький Схід пріоритетом своєї зовнішньої політики, а сам Кушнер спробує врегулювати палестино-ізраїльський конфлікт. Родина Кушнера сповідувала ортодоксальний юдаїзм і мала тісні звʼязки з Ізраїлем. Його батько Чарльз щедро жертвував гроші ізраїльським організаціям, зокрема тим, що підтримували ізраїльські поселення на окупованому Західному березі річки Йордан. Премʼєр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу був давнім другом сімʼї: одного разу, гостюючи в Кушнерів, він навіть ночував у ліжку Джареда, а той пішов спати в підвал. Кушнер збирався проводити проізраїльську політику і хотів підтримки монархів Перської затоки, щоб змусити палестинців укласти угоду з Ізраїлем.

Трамп, Кушнер та Нетаньягу в Єрусалимі під час першої закордонної поїздки Трампа як президента, 22 травня 2017 року. В Ізраїль він прилетів після Саудівської Аравії.

Getty Images / «Бабель»

Трамп із рабином Стіни плачу Шмуелем Рабиновичем біля Стіни, 22 травня 2017 року. Ліворуч поодаль стоїть Джаред Кушнер.

Getty Images / «Бабель»

Натомість еміратці та саудівці хотіли, щоб США проводили жорстку політику щодо Ірану. МБЗ різко критикував близькосхідну стратегію Барака Обами. На його думку, підтримавши Арабську весну 2011 року — хвилю протестів проти авторитарних правителів регіону — Обама зрадив союзників США. Обурювала його і ядерна угода з Іраном — головним ворогом Еміратів: Тегеран обмежив свою ядерну програму, а щодо нього послабили міжнародні санкції.

Другим головним ворогом очільник Еміратів називав Катар. Він звинувачував Катар у тому, що той підтримував ісламістський рух «Брати-мусульмани» та розпалював ворожнечу в регіоні через державну телекомпанію Al Jazeera.

Водночас принц ОАЕ хотів встановити офіційні дипломатичні відносини з Ізраїлем, з яким давно підтримував таємні контакти, — на його думку Емірати й Ізраїль могли б створити союз проти Ірану. Ще у 2015 році він пропонував американцям, щоб ОАЕ та Саудівська Аравія визнали Ізраїль і налагодили з ним відносини. Проте ядерна угода з Іраном остаточно підірвала довіру арабських принців до Обами. Домовлятися про угоду, яка мала змінити Близький Схід, вони вирішили вже з наступним американським президентом, використавши свій найбільший ресурс — гроші.

3. Зустріч на Сейшелах

За девʼять днів до інавгурації Трампа, 11 січня 2017 року, принц ОАЕ зібрав військову раду на приватній віллі курорту Four Seasons на Сейшелах. До ради долучився Ерік Прінс, який уже працював на Емірати — за сім років до того він зібрав з десятків колишніх колумбійських і білих південноафриканських військових підрозділи, які допомагали ОАЕ боротися з сомалійськими піратами. Згодом Прінса вигнали з Еміратів: його таємні військові проєкти стали публічними, а сам він, як пише Коул, привласнив гроші еміратського уряду. У 2017 році ці претензії вже забули — Прінс став корисним звʼязком із сімʼєю Трампа.

МБЗ і Прінс розглядали мапи Лівії, Сомалі та Ємену — країн, де ОАЕ вели військові кампанії. Прінс запропонував новий бізнес-проєкт: сформувати з найманців бригаду наземних військ і невеликі військово-повітряні сили. Фінансувати їх мали Емірати, а підтримувати — американський уряд. Так правитель ОАЕ отримав би власні наймані війська з авіацією, які міг би відправляти на Близький Схід, до Африки чи Південної Азії — туди, де вважав за потрібне воювати.

Очільник Еміратів також хотів допомогти новій американській адміністрації налагодити відносини з Росією. Однією з причин була війна в Сирії: ОАЕ та США підтримували повстанців, які воювали проти Башара Асада, а Росія та Іран допомагали йому втриматися при владі. Еміратці прагнули завершити війну на вигідних для себе умовах і хотіли, щоб Москва припинила військову підтримку Асада та скоротила допомогу Ірану. МБЗ розраховував, якщо покаже Трампу користь співпраці з Росією, можливо, переконає його зняти з неї санкції. Тому за посередництва Джорджа Надера МБЗ запросив на Сейшели Кирила Дмитрієва — керівника російського суверенного інвестиційного фонду. Емірати вже вклали в цей фонд кілька мільярдів доларів.

З Дмитрієвим зустрівся Прінс і розповів про свій план створити наймані війська. Першою країною, куди він хотів їх відправити, була Лівія. Там за підтримки ОАЕ та Росії фельдмаршал Халіфа Хафтар воював проти міжнародно визнаного уряду країни. Згодом до підтримки Хафтара долучилися й найманці «ПВК Вагнера», зарплати яким погодились платити ОАЕ. Прінс натякав Дмитрієву, що міг би заздалегідь узгоджувати з Кремлем дії своїх бійців, щоб вони і російські сили не обстрілювали одне одного. Проте зустріч не дала результату: Дмитрієв був розчарований, бо розраховував на співрозмовника з більшим впливом у майбутній адміністрації Трампа.

Військові Халіфи Хафтара у 2015 році. Після початку громадянської війни в Лівії у 2011 році Хафтар контролює схід країни разом із найбільшим містом Бенгазі. Захід зі столицею Триполі контролює міжнародно визнаний Уряд національної згоди.

Getty Images / «Бабель»

Халіфа Хафтар у Москві в 2018 році. Праворуч від нього начальник російського Генштабу Валерій Герасимов. Позаду стоїть очільник «ПВК Вагнера» Євгеній Пригожин.

Скриншот / You Tube / مكتب الاعلام - القيادة العامة للقوات المسلحة الليبية

У 1970-х роках Хафтар став начальником Генштабу Лівії. Однак у 1987-му, під час війни з Чадом, потрапив у полон, і лівійський диктатор Муаммар Каддафі відхрестився від свого генерала. Хафтар на якийсь час став агентом ЦРУ, яке бачило в ньому можливу заміну для Каддафі, а на Батьківщину повернувся після революції 2011-го.

Getty Images / «Бабель»

4. Блокада Катару

Двадцятого січня 2017 року Трамп став президентом, і у зовнішній політиці Кушнер швидко відтіснив усіх інших високопосадовців. Проте йому були потрібні великі гроші — і для бізнесу, і для дипломатичних ініціатив. На посаді старшого радника президента він не мав власного офісу з бюджетом і штатом дипломатів, які могли б реалізувати його задуми. Коул пише, що принци ОАЕ і Саудівської Аравії запропонували надати Кушнеру банківський рахунок, з якого він би міг фінансувати проєкти адміністрації Трампа. Серед ідей було навіть оплатити будівництво стіни на кордоні з Мексикою, яку Трамп обіцяв виборцям. Арабські лідери погодились внести на рахунок $10—12 мільярдів.

Двадцятого травня 2017 року Трамп прибув із першим закордонним візитом до Ер-Ріяду — столиці Саудівської Аравії. Візит готували Кушнер і Джордж Надер, а найважливіша розмова відбулася ввечері, без камер. На закритій зустрічі МБЗ та МБС переконували Кушнера й команду Трампа, що настав час змусити Катар змінити свою політику. Вони звинувачували його у співпраці з Іраном та підтримці ісламістських організацій, зокрема єгипетських «Братів-мусульман» і палестинського ХАМАС. Принци представили покроковий план, як тиснути на катарську владу. Вони хотіли змусити її припинити підтримувати організації, які вважали екстремістськими, скоротити звʼязки з Іраном і закрити Al Jazeera.

За планом, блокаду мали поступово посилювати, а в кінці Саудівська Аравія вторглась би та змінила владу в Катарі. Кушнер не заперечив, хоча Катар був союзником США: з 2002 року в країні працює передовий штаб Центрального командування ЗС США, а авіабаза «Аль-Удейд» є найбільшою американською військовою базою в регіоні. Як пише Коул, міністр закордонних справ Саудівської Аравії згодом розповідав, що Кушнер сказав: «Ми заплющимо очі».

Пʼятого червня ОАЕ, Саудівська Аравія, Єгипет, Бахрейн та Ємен розірвали відносини з Катаром. Вони припинили торгівлю, вислали катарських громадян і заборонили катарським літакам користуватися своїм повітряним простором. Саудівська Аравія також закрила єдиний сухопутний кордон Катару, відрізавши його від постачання цим шляхом. Тодішніх держсекретаря США Рекса Тіллерсона і міністра оборони Джима Меттіса ці рішення заскочили зненацька. Вони не знали, що Кушнер уже переконав Трампа підтримати Саудівську Аравію та Емірати в протистоянні з Катаром. Коли саудівці почали стягувати війська до катарського кордону, Тіллерсон і британський міністр закордонних справ Борис Джонсон зателефонували саудівському принцу і змусили його відмовитись від ідеї вторгнення.

5. «Чорна каса»

Блокада Катару затягувалася, зате ідея «чорної каси» розвивалася. Арабські принци описували Кушнеру майбутній Близький Схід: Ізраїль визнають спершу монархії Аравійського півострова, а слідом інші арабські держави, палестинці погодяться на мирну угоду з Ізраїлем, ісламістський екстремізм подолають, Іран стане менш агресивним. Проте, за словами принців, для цього спочатку треба усунути від влади катарського еміра Таміма бін Хамада аль Тані.

Влітку 2017 року замість великого фонду для зовнішньополітичних проєктів Трампа принци вирішили створити менший фонд під особистим контролем Кушнера, який привертав би менше уваги. Коул стверджує, що до кінця літа обидва арабські лідери вже передали гроші в його розпорядження. Кушнер міг без обмежень потрапити до тестя — такої можливості не було в інших посадовців. Після кожної офіційної наради про блокаду Катару Трамп розмовляв із зятем сам на сам, а згодом наводив нові аргументи, чому США мають підтримати очільників ОАЕ і Саудівської Аравії. Проте Кушнер так і не переконав тестя повністю підтримати блокаду чи хоча б не заважати їй, тож протистояння з Катаром зайшло в глухий кут.

6. Відкриття у Нідерландах

Наприкінці 2017 року Служба військової розвідки та безпеки Нідерландів (MIVD) відкрила дещо важливе. Її співробітники дізналися, що хакер російської військової розвідки ГРУ, який спеціалізувався на викраденні банківських даних, їде до Великої Британії. Нідерландці попросили британців дозволити його затримати, і ті погодились. Росіянину запропонували: працювати на нідерландську розвідку проти ГРУ або сісти в британську вʼязницю. Він обрав перший варіант і відкрив нідерландцям доступ до сервера ГРУ в Ростові-на-Дону. Серед файлів на ньому були знімки екрана айфона Джареда Кушнера. Повідомляти американським союзникам, що росіяни зламали телефон президентського зятя, нідерландці вирішили не поспішати.

Фахівці MIVD вирішили й самі отримати доступ до телефона Кушнера. Вони знайшли вразливість, яка дозволяла бачити його екран. Розвідники шукали звʼязки Кушнера з росіянами, а натомість помітили, що він часто заходить на банківський рахунок в ОАЕ, куди надійшли сотні мільйонів доларів із банку в Азербайджані.

Загалом Емірати та саудити перевели на рахунки Кушнера щонайменше $2 мільярди через рахунки у двох банках. Перший рахунок — Alpha — відкрили в найбільшому банку ОАЕ First Abu Dhabi Bank. Починаючи з 2017 року на Alpha переказали приблизно $750 мільйонів, відмитих в Азербайджані. Ці гроші мали фінансувати зовнішньополітичні проєкти Кушнера й МБЗ, які разом розпоряджалися рахунком. Обидва вважали, що для великої мирної угоди, яка покладе край палестино-ізраїльському конфлікту, потрібно змінити відносини між країнами всього Близького Сходу. До липня 2018 року нідерландські розвідники вже могли бачити перекази з Alpha. За кілька місяців з цього рахунку на рахунок Еріка Прінса надійшло $60 мільйонів.

Другий рахунок — Beta — був в Ізраїлі. До весни 2018 року МБЗ переказав на нього через Азербайджан близько $1 мільярда. За словами джерела Коула, премʼєр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу порадив Кушнеру розмістити ці гроші в Центральному банку Ізраїлю, аби вони виглядали як урядовий рахунок. Як саме Кушнер розпоряджався коштами, невідомо, проте те саме джерело стверджує, Кушнер витрачав гроші на себе.

Тоді ж Кушнер допоміг домовитися про третій, окремий рахунок, щоб оплатити можливу військову допомогу Ізраїлю Еміратам. Ізраїль зобовʼязався захистити ОАЕ, якщо Іран їх атакує, а Емірати мали покрити витрати на допомогу. Для цього еміратський уряд переказав гроші до центрального банку Ізраїлю, створивши там оборонний резерв на чорний день.

7. Кінець Джорджа Надера

Сімнадцятого січня 2018 року Джордж Надер летів до маєтку Трампа «Мар-а-Лаго». Президент США влаштовував вечірку з нагоди першої річниці на посаді, Надер мав бути серед гостей. Він був присутній не випадково — за перші вісім місяців президентства Трампа Надер побував у Білому домі 13 разів.

Проте в аеропорту «Даллес» поблизу Вашингтону на Надера вже чекали агенти ФБР з команди спецпрокурора Роберта Мюллера, який розслідував, чи втручались росіяни в американські вибори 2016 року. Вони зупинили його й допитали. The Washington Post уже повідомляла, що Надер організував зустріч Прінса та Дмитрієва на Сейшелах, проте він не очікував, що його затримають саме у справі про втручання в вибори. Упродовж наступних двох місяців Надер добровільно давав свідчення про вибори та перехідний період між перемогою Трампа та інавгурацією. Тим часом на вилучених телефонах Надера виявили відео сексуального насильства над хлопчиками віком від двох до 14 років. На деяких записах їх примушували до зоофілії. Мюллер розслідував лише російське втручання у вибори, а докази інших, не повʼязаних із ним злочинів його команда передала іншим прокурорам.

Спочатку Надер вирішив більше не їздити до США. Проте коли у 2019 році оприлюднили звіт Мюллера, а звинувачень у справі про російське втручання йому не висунули, він вирішив, що небезпека минула. У червні Надер прилетів з Дубаю до Нью-Йорка, де його затримало ФБР — цього разу у справі сексуального насильства над дітьми. Згодом його звинуватили в тому, що майже двадцять років тому він привіз до США неповнолітнього хлопця з Чехії і ґвалтував його. У червні 2020 року Надера засудили до десяти років увʼязнення, проте за те що Надер допоміг в розслідуванні Мюллера, строк згодом скоротили до пʼяти років. У лютому 2025-го він вийшов на свободу, одразу полетів до ОАЕ, де залишається досі.

8. Ерік Прінс в Україні та Білорусі

У березні 2020 року Ерік Прінс вкотре приїхав до Лівії. ОАЕ хотіли, щоб він створив приватну військову компанію на зразок Blackwater, здатну конкурувати з російським «Вагнером». Кушнер тим часом домагався від Трампа, щоб американські війська вивели з Африки.

За місяць до того Прінс приїхав до України з дипломатичним паспортом ОАЕ й зустрівся з помічниками президента Володимира Зеленського. Від імені Еміратів він пропонував інвестувати в українську оборонну промисловість. Прінс хотів наймати ветеранів АТО й ООС для своїх військових операцій, придбати запаси радянської зброї, виробника авіадвигунів «Мотор Січ» та підприємство з виробництва ракетних двигунів. Українські компанії мали розробляти й постачати важке озброєння та літаки для закордонних операцій за участі його найманців. Українській розвідці Прінс запропонував укласти угоду з приватною військовою компанією Lancaster 6, зареєстрованою в Еміратах. Він також заручився підтримкою проросійського нардепа Андрія Деркача — випускника Академії КДБ у Москві. За словами високопосадовця з української нацбезпеки, план відхилили через звʼязки Прінса з Деркачем та урядом ОАЕ.

У квітні 2020 року війська уряду в Триполі, які підтримувала Туреччина, перейшли в контрнаступ і витіснили сили Хафтара з-під столиці. Спроба Еміратів привести його до влади в усій Лівії провалилася, проте Прінс шукав нові можливості для свого військового бізнесу. Влітку він приїхав до Білорусі, де хотів придбати радянські винищувачі та 50 мільйонів набоїв. У листі до Олександра Лукашенка Прінс просив дозволити йому створити спільне підприємство з білоруськими військовими, щоб постачати зброю в різні регіони світу. Поки білоруси протестували проти фальсифікації виборів, він писав диктатору, що у світі існує багато форм правління, а його керівництво принесло країні процвітання. Лукашенко на лист не відповів.

9. Мирний план

Двадцять восьмого січня 2020 року Трамп представив у Білому домі план завершення палестино-ізраїльського конфлікту, який його зять готував три роки. Поруч стояв Нетаньягу, а представників палестинської влади в залі не було. У 2017 році США визнали Єрусалим столицею Ізраїлю. Палестинська влада засудила це рішення, а наступного року Білий дім урізав сотні мільйонів доларів допомоги агентству ООН, яке опікується палестинськими біженцями. Потім закрив і єдине палестинське дипломатичне представництво у Вашингтоні. План Кушнера давав Нетаньягу все, на що він міг сподіватися: США мали визнати ізраїльські окупаційні поселення на Західному березі і в долині річки Йордан частиною Ізраїлю. Палестинцям натомість пропонували державу з розрізнених територій, сполучених дорогами й тунелями, а Ізраїль зберігав би контроль за безпекою. Також за планом США мали залучити $50 мільярдів інвестицій у палестинські території та сусідні країни. Завдяки цьому Вашингтон міг подати відмову палестинців як відмову від чудової економічної нагоди, а монархії Перської затоки отримали би привід налагодити відносини з Ізраїлем без Палестини.

Палестинці план відкинули, а 13 серпня 2020 року Трамп оголосив в Овальному кабінеті, що ОАЕ та Ізраїль встановили дипломатичні відносини. На той час серед арабських держав такі відносини з Ізраїлем підтримували лише Єгипет і Йорданія. Того ж року відносини з Ізраїлем нормалізували Бахрейн, Марокко і Судан. Вирішення палестино-ізраїльського конфлікту серед умов не було: арабські держави могли зближуватися з Ізраїлем проти Ірану, не чекаючи, що він завершиться. На думку Коула, мирна пропозиція Кушнера мала не розвʼязати палестино-ізраїльський конфлікт, а дозволити його проігнорувати.

10. Вбивство поета

Заради відносин з Ізраїлем еміратський принц убив одного з провідних митців країни. Хабіб аль Саєг був поетом, журналістом, генеральним секретарем міжнародного Союзу арабських письменників та одним з головних редакторів еміратської газети Al Khaleej. Дисидентом він не був — часто бував при дворі МБЗ, активно критикував Катар.

Водночас аль Саєг відкрито критикував Ізраїль і виступав проти того, щоб нормалізувати відносини з ним, хоча еміратська влада попереджала, аби він припинив цю риторику. У колонці від 11 серпня 2019 року аль Саєг описав Ізраїль як насильницьке утворення, яке силоміць навʼязали арабському світу. За кілька днів співробітники спецслужб уночі викрали поета з дому, кілька днів катували, а потім убили.

Двадцятого серпня МБЗ написав у твіттері про втрату видатного діяча літератури й культури, а заупокійну молитву над тілом прочитав двоюрідний брат кронпринца. За кілька днів після похорону спецслужбовці викопали тіло поета й закопали в невідомому місці. Через кілька років колишнього офіцера еміратської розвідки запитали, що йому відомо про гроші, які уряд ОАЕ переказав Кушнеру. Той відмовився говорити, бо не хотів, щоб його «хабібнули».

11. Між каденціями Трампа

Сьомого листопада 2020 року Трамп програв вибори Джо Байдену. Плани Кушнера та МБЗ перекроїти Близький Схід провалились. В останні тижні роботи адміністрації тестя Кушнер вів переговори, щоб з Катару зняли блокаду, 5 січня 2021 року Саудівська Аравія її зняла. Проте визнати Ізраїль саудівці відмовилися — принц бін Салман не міг піти на це, поки на престолі залишався його батько — представник старшого покоління, яке не могло визнати Ізраїль і знехтувати ідеєю палестинської держави.

Через день-два після інавгурації Джо Байдена ОАЕ закрили Кушнеру доступ до рахунку Alpha. Невідомо, чи зберіг Ізраїль його доступ до Beta. Згодом Кушнер заснував інвестиційний фонд Affinity Partners і залучив до нього $2 мільярди від суверенного фонду Саудівської Аравії та ще $2 мільярди від суверенних фондів ОАЕ й Катару.

За кілька днів після інавгурації Байдена еміратські спецпризначенці затримали Еріка Прінса. Вони хотіли знати, куди він подів гроші з «чорної каси». Понад два тижні на віддаленій віллі в Абу-Дабі його змушували пояснювати операції на мільйони доларів. Прінс запевняв, що їх дозволив Кушнер, і той підтвердив його слова. Після цього Прінса випустили з країни, проте еміратський уряд спустошив кілька його банківських рахунків.